Фото: Львів – місто натхнення
Я не підтримав нові кредити «на транспорт» на крайній сесії Львівської міської ради. У відповідь отримав багато запитань: Чому? Насправді маю багато аргументів. Якісний транспорт – це цілий комплекс ефективних управлінських рішень, правильної послідовності дій. Наразі я цього у Львові не спостерігаю.
Кредити для будівництва нового автобусного депо. Пресслужба ЛМР опублікувала інформацію про закупівлю через тендер ста нових автобусів. Паралельно керівник АТП-1 Орест Хамула звинуватив депутатів: «Ми можемо опинитися в ситуації, коли отримаємо нові автобуси, а депо не буде збудоване. Відповідно, ми не матимемо місця для розміщення і обслуговування автобусів, тому вони не зможуть виїжджати на маршрути».
Але цією заявою пан Орест фактично визнав непрофесійність у плануванні кредитів. Віз поставили перед конем: вирішили купувати автобуси, але не потурбувалися про інфраструктуру для їх обслуговування.
Нагадаю: територія АТП-1, що на вул. Авіаційній, належить Міністерству оборони України. Комунальний перевізник орендує її. Але це не завадило у 2018 році придбати у лізинг 150 нових автобусів. Про те, що місця для такої кількості транспорту недостатньо, тоді не думали. Отож, коли нові автобуси прибули, частину старих АТП-1 вивезло на територію тролейбусного депо «Львівелектротрансу».
Історичний відступ. На будівництво першої черги існуючого тролейбусного депо місту потрібно було 4 роки – почали у 1960 році, завершили – у 1964-му. І це у часи, коли не проводили тендери на будівництво! Тож можу впевнено прогнозувати: за 6-9 місяців до планованого прибуття нових автобусів (І квартал 2021 року) автобусний парк на вул. Вернадського не встигнуть збудувати. Тим паче, що робити це планують за кошти Європейського банку, де своя особлива тендерна процедура.
А ще нагадаю, що місто могло придбати колишню територію АТП №14630 між вулицями Липинського і Городницькою. Виробничі потужності цього підприємства на початку 1990-х обслуговували понад 500 автобусів! Тут була облаштована територія для відстою машин, цехи для обслуговування і ремонту, були підведені комунікації. Але Львів такий варіант проігнорував, а готовий комплекс для обслуговування міських автобусів АТП № 14630 продав забудовнику. Зараз тут зводять нові багатоповерхівки.
Кредит на модернізацію трамваїв. Нам пропонують погодити черговий кредит для «Львівелектротрансу» – 3 мільйони євро. Мета благородна, але давайте розберемося у деталях.
Перше, що мене збентежило – вартість модернізації трамваю. За інформацією, яку надає речниця ЛМР Христина Процак, виходить, що вартість модернізації одного вагона 600 тисяч євро! Отож, витративши 3 мільйони євро ми модернізуємо аж 5 трамваїв. Для довідки – нині у Львові 133 трамвая: 9 нових «Електронів», 30 вживаних і модернізованих вагонів із Берліна, 26 вживаних трамваїв із Ерфурта і Гери, 68 старих вагонів, які вже давно експлуатуються у Львові. Тож, що для міста глобально змінить модернізація п’яти трамваїв, – питання риторичне.
Друге, у 2018 році куратор громадського транспорту Львова Андрій Білий хизувався тим, що Львів придбав у Берліні 30 вживаних і вже модернізованих трамваїв за ціною меншою, ніж 18 тисяч євро за один вагон.
Ексдиректор «Львівелектротрансу» В’ячеслав Кокошко розповів, що загальна вартість одного вживаного вагона із Берліна із врахуванням витрат на транспортування, розмитнення, адаптацію візків до вузької колії – 42 тисячі євро. Аналогічну ціну вживаного вагона із Лейпціга називав і мер Дніпра Борис Філатов. Отож, беремо в руки калькулятор і ділимо 3 мільйони євро на 42 тисячі. Отримуємо 71 трамвай! Відчуйте різницю.
Додам, що Гельсінкі кілька років тому вивела із експлуатації частину трамваїв. Ширина колії у столиці Фінляндії така ж, як у Львові – 1 000 мм. Можливо, нам варто дізнатися, за скільки фіни продадуть вживані вагони?
Якщо ж говорити про висоту підлоги – то запитаю: скільки у Львові зупинок, де висадка і посадка в трамваї відбувається із проїзної частини? Та більшість, окрім маршрутів № 3 і 8. Тож, який транспорт обере людина із інвалідністю: автобус чи тролейбус, який під’їде під крайку тротуару, чи трамвай, на який треба сідати із проїзної частини?
Тим паче зауважу, що Україна вже має досвід модернізації старих трамваїв. Це Одеса, Запоріжжя, Вінниця, Харків. Вартість модернізації односекційного трамвайного вагона – близько 6,5 млн гривень, тобто близько 220 тисяч євро. У Вінниці експлуатують «Tatra KT4SU». На базі таких вагонів побудували трьохсекційні трамваї, які пристосували для перевезення осіб із інвалідністю – до двох секцій додали третю низькопідлогову. Вартість проєкту – 250-300 тисяч євро.
До речі, кузови для односекційних частково низькопідлогових вагонів виготовляють в Україні – це завод «Будмаш» в Калуші. Цей же завод виготовив секцію-вставку для трьохсекційного трамваю.
Які висновки? Проблема трамваїв, доступних для людей із інвалідністю, вирішується українськими містами майже втричі дешевше, аніж нам пропонують за кредитні кошти.
Щодо погодження додаткових витрат на кабельні мережі, то тут спочатку мали б попрацювати правоохоронці, щоб вияснити, як сталося, що під час реконструкції вулиць із трамвайним рухом – Городоцька, Замарстинівська, Личаківська – «забули» про необхідність заміни кабелів.
Не тільки я, але і більшість моїх колег-депутатів, хотіли б також нарешті почути інформацію про те, коли нарешті завершиться ремонт трамвайного депо № 2 на вул. Промисловій. А він почався ще у 2014 році. Фінансування робіт мало здійснюватися за кошти кредиту ЄБРР.
А ще Львів уже отримав «тролейбусний» кредит від ЄБРР. Використали лише частину коштів цієї позики – на закупівлю 50 тролейбусів «Електрон». А що з коштами, які передбачалися на реконструкцію тролейбусного депо, на контактні мережі? Тендери вже відбулися?
Це тільки частина питань, відповіді на які мене цікавлять. І поки я їх не отримаю, не побачу техніко-економічне обґрунтування проєктів, не порівняю їх вартість із аналогічними, які реалізуються в Вінниці, Запоріжжі, Кривому Розі, Одесі, Харкові та інших містах України, я не буду голосувати за нові транспортні кредити.
Публікація в межах програми висвітлення діяльності Львівської міської ради
