ілюстративне фото: Економічна правда

Державі слід розібратися, що саме вважати порушенням: коли «айтішник»-ФОП платить з доходу 5% чи «армію» ФОПів, які начебто торгують їжею і напоями в ресторанах, займаються роздрібною торгівлею, організовують масові заходи, хоча насправді не мають до цього жодного стосунку, — розмірковує адвокат, партнер юридичної фірми Dexis Partners та директор Школи права УКУ Іван Городиський.

Нещодавні пропозиції Мінсоцполітики, які ставили під ризик можливість використання фізичних осіб-підприємців при організації ІТ-бізнесу, на кілька днів викликали бурхливе обговорення. Як противники, так і прихильники застосовування цієї моделі в ІТ оперували багатьма аргументами — часто взаємовиключними. І в ході дискусії інколи здавалося, що жодна зі сторін до кінця не переконана в стовідсотковій правильності своєї позиції.

Зустріч представників ІТ-індустрії із президентом та прем'єр-міністром лише підвела риску чергового раунду дискусій, але не дала відповідь на питання: наскільки модель ФОПів в ІТ коректна з точки зору закону, держави та бізнесу?

Закон

Найперше — необхідно констатувати, що зараз використання ФОП при структуруванні бізнесу є цілком у межах чинного законодавства. Наразі немає жодних норм, які б прямо забороняли таку можливість, про що свідчить і судова практика. З різних причин ця модель набула найбільшого поширення в ІТ, ритейлі та сфері послуг. І якщо ми виходимо із того, що не існує заборони, то недоцільно розглядати факт використання ФОП як протиправний.

Читайте також: Зміни до трудового законодавства. Що це значить та чому Львівський ІТ Кластер проти

Дискусія, яка зараз ведеться у нас, у розвинених країнах відбулася набагато раніше. Наприклад, у Великій Британії Палата лордів у 1936 році у справі «Комісія із внутрішнього оподаткування проти Герцога Вестмінстерського» постановила, що «кожен має право вести справи так, щоб відповідно до законодавства максимально зменшити податкові виплати. Якщо це йому вдається, то, незважаючи на невдоволення його винахідливістю службовців Комісії… або інших платників податків, ніхто не має права змусити його до додаткових податкових платежів». Звідси і вестмінстерський принцип податкового планування: «Кожен може здійснювати такі законні кроки для ведення своїх справ, які він вважає за необхідне, щоб зменшити податкове навантаження».

Держава

Ініціативи щодо обмеження використання моделі ФОП з’являються не вперше і точно не востаннє. Перший ефект, на який розраховують ініціатори та прихильники обмежень, це зростання податкових надходжень. Але ризик того, що такі надходження зворотно скоротяться, якщо та ж ІТ-індустрія буде змушена йти шляхом оформлення трудових відносин із підрядниками, є навіть більшим. Більш логічно розглядати варіант із поступовим підвищенням ставки єдиного податку. Уже з’явилися законопроекти, які пропонуються його зростання для ІТ з 5% до 10% до 2025 року.

Також, висловлюючи такі ініціативи, слід мати на увазі, що об’єктивно ІТ зараз є базою для формування прошарку середнього класу: лише у цій сфері можливі зарплати відповідного рівня. Рівень зарплат визначається не податковим навантаженням, а самим ринком.

Тому, навіть якщо модель ФОП запрацює в інших секторах економіки, наприклад, у будівництві, не варто очікувати, що доходи працівників зростуть пропорційно до зменшення податкового навантаження з 41,5% до 5%. Різницю у пропорціях «з’їсть» підвищення маржі підприємств та скорочення цін на товари і послуги, а самі зарплати, якщо і виростуть, то не на критично великі суми.

Читайте також: Хто, окрім підприємців, має подати декларацію про доходи. Роз'яснення від ДФС

Державі слід розібратися, що саме вважати порушенням: коли «айтішник»-ФОП, самостійно працюючи за ноутбуком, платить з доходу за свою роботу 5%, чи створювати додану вартість або «армію» ФОПів, які «торгують» їжею і напоями в ресторанах, «займаються» роздрібною торгівлею, «організовують» масові заходи, не маючи до цього жодного стосунку і отримуючи більш чи менш символічну винагороду. І чи не доцільніше вживати кроки для боротьби з цим дійсно негативним явищем.

Бізнес

Якщо подивитися на критерії кваліфікації стосунків із ФОП як трудових, які пропонував Мінсоцполітики, і порівняти з пропозиціями, які висловлювалися два роки тому, то можна побачити, що вони стали жорсткішими і системнішими. Проте для великих гравців ринку навряд чи б стало проблемою захеджувати 5 із 7 цих критеріїв (для перекваліфікації потрібно мінімум 3), якщо б це питання стояла перед ними в принципі. Для малих і середніх ІТ-компаній відповідне хеджування було б середньостроковим викликом.

Проте, навіть якщо б модель із ФОП усунули із ІТ-бізнесу, малоймовірно, що це стало б критичним для ІТ. Навіть за умови зниження доходу «айтішників», мало віриться у їхню масову міграцію. Спілкуючись із українцями-експатами в Польщі, Франції, Німеччині, Канаді, серед обґрунтувань «Чому я не в Україні?», можна почути про бажання жити саме в цій країні, про медицину, війну, але жодного разу – про вищі доходи (у відносних цифрах). Вартість побуту закордоном вища, як і податкове навантаження. Тому, якщо хтось з айтішників і прагнув чи прагнутиме емігрувати, це станеться і при нульовій ставці єдиного податку.

Читайте також: Visa запустить сервіс, що перетворює смартфон на платіжний термінал

Щоб втримати спеціалістів, індустрії треба подумати над розвитком проектів, аналогічних ІТ House чи IT Innovation District Park, у таких сферах як медицина, середня і дошкільна освіта тощо. Саме ці побутові питання можуть стати більш вагомим аргументом «за» чи «проти» роботи в Україні, ніж вищий середній дохід.

Коли ми говоримо, чи правильно робити ІТ-бізнес, застосовуючи модель з ФОП, то не слід забувати  тезу, у різний час висловлену Мілтоном Фрідманом і Тімом Куком: метою бізнесу є отримання максимізації прибутку. І додавши до цього вже згаданий «вестмінстерський принцип», ми отримаємо цілком прагматичний підхід, який, тим не менше, може багатьом не подобатися.

Однак ІТ-індустрії необхідно активніше комунікувати і пояснювати потреби відповідного бізнес-структурування своєї роботи. Головним підсумком останніх дискусій на цю тему став той факт, що навколо теми ІТ та доходів «айтішників» існує певне суспільне напруження. І його зниження може стати чи не головним стратегічним викликом для ІТ в Україні.

Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.