Фото: Андрій Бурда
Біля Міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького, який входить до трійки лідерів за кількістю польотів в Україні, немає жодної інформації про курсування громадського транспорту та те, як добратися до центру чи в будь-який інший район міста. Про те, чому це не прийнятно для європейського міста, який декларує себе відкритим до світу, розмірковує засновник LITUN.agency Андрій Бурда.
Днями, провівши першу післяковідну подорож літаком, потішився: сходиш з трапу на летовищі, бачиш величезну кількість літаків різних авіакомпаній. Подумки зловив себе на думці, що це, як не крути, а в тому числі досягення-відлуння Євро-2012, до якого збудували таке летовище, яке процвітає навіть у складні для мандрів часи. Ще десять років тому нам казали, що будемо згодом пожинати плоди від того футбольного свята. Так сталося і це радісно.
Вийшовши на вулицю, після проходження паспортного контролю, вразило дещо інше. Мав намір їхати в центр громадським транспортом. Не дуже орієнтуючись в цьому районі, йду до зупинки глянути номер автобусу чи то тролейбусу. Поруч ще два десятки іноземців. І що ми бачимо? А нічого.
Знак зупинки є, а інформації про транспорт немає. Ніякої. Взагалі. А навіщо, правда? Додаток з транспортом не бачить тут транспорту теж. Google-карти, які ніколи не підводять щодо трафіку, теж «осліпли».
От чортівня, що відбуваться? Де весь транспорт?
А виявляється, що його немає. Про якийсь ремонт і відміну автобусів вже дізнаюся від друга телефоном, який живе поруч.
Тим часом – групи розгублених іноземців, яких як сліпих котенят, оточили колом вуйки-таксисти у спортивках. Мені стало їх шкода, бо кожен, хто був за кордоном знає, як критично важливо по приземленню зорієнтуватися з транспортом. Я б це питання прирівняв до відчуття загальної безпеки у чужій країні.
І враз виникає сором і злість за міське управління транспорту, чи хто-там мав би роздрукувати бодай якусь інформацію, де б було написано бодай щось про статус курсування транспорту. Але справа не тільки в іноземцях, адже у нас внутрішніх рейсів щодня теж немало.
Пузаті таксисти у спортивках «розбирали» розгублених іноземців, які на виході з паспортного контролю ще кілька хвилин тому бачили гігантський напис на дверях Welcome to the future. Ну от воно ж.
Увімкнувши Google Maps, вирішив пішки йти до «Південного», до свого найближчого автобуса. По дорозі набрав «Гарячу лінію міста» із запитом облаштувати на зупинці повідомлення. І мені подумалося, що було б уроком чиновникам управління транспорту мати таку ж навігацію за кордоном, яку ж вони тут зробили.
Авторська колонка є відображенням суб’єктивної позиції автора. Редакція «Твого міста» не завжди поділяє думки, висловлені в колонках, та готова надати незгодним можливість аргументованої відповіді.
