Чи працюють у Львові правила МОЗ про госпіталізацію пацієнтів з Covid-19
Як мав би працювати алгоритм
Алгоритм мав би працювати так – людина, яка підозрює, що хвора на коронавірус має зателефонувати своєму сімейному лікарю. Після розмови лікар оцінить ситуацію і дасть поради щодо подальших дій. Він може запропонувати прийти на прийом у поліклініку або скаже залишатися вдома і сам приїде на виклик. Серед інших варіантів – може дати пораду стосовно лікування телефоном (у вихідний день) або ж, коли стан важкий, негайно викличе «швидку».
Читайте також: Чи вартує в час пандемії вакцинувати дітей від грипу. Пояснення педіатра
Про звертання до сімейного лікаря говорить і в. о. директора Центру екстреної медицини Львівської області Андрій Васько.
«Потрібно розділяти – коли варто дзвонити на 103, а коли – до сімейного лікаря. Приблизно 80% мешканців Львівщини мають декларації зі сімейними лікарями. Є проблеми зі здоров’я – звертаєтеся до них. Навіть серед ночі. Сімейний лікар дасть поради, як діяти та які ліки приймати. Якщо стан погіршується – він може порекомендувати викликати бригаду швидкої або зробить це сам», – каже Андрій Васько.
Він зазначає, що погіршення стану під час Covid-19 не настає одномоментно – симптоми розвиваються поступово, тому бажано, аби зі сімейним лікарем люди консультувалися не тоді, коли вже у критичному стані, а за перших ознак хвороби.
Якщо ж стан пацієнта важкий – у нього задишка, біль у грудях, частота дихання вища 22-х вдихів і видихів на хвилину у стані спокою, затьмарення свідомості – треба терміново викликати швидку. І вже диспетчер «швидкої», за словами Андрія Васька, вирішує, чи потрібна людині карета, а бригада ухвалює рішення, чи потребує пацієнт госпіталізації. До уваги беруть насамперед важкість стану пацієнтів.
«Не може людина із кашлем і температурою 38 просто так просити, щоб до неї приїхала швидка. Так само не може самовільно прийти на консультацію до лікаря. На всіх не вистачить ані бригад, ані медиків», – каже Андрій Васько.
Як написала Ірина Микичак на своїй фейсбук-сторінці, від держави за контрактом «Covid-19» 25 обласних центрів екстреної медичної допомоги вже отримали 19 784 млн грн.
Читайте також: Смерть чоловіка у центрі Львова. Як у майбутньому запобігти таким випадкам
Якщо людина таки справді потребує госпіталізації, то, за словами Ірини Микичак, шукати місце в лікарні має не пацієнт і не сімейний лікар, а інформація про місця в лікарнях області має бути доступною для всіх.
Як насправді алгоритм МОЗ працює у Львові
Як раніше писало Tvoemisto.tv, бригади швидкої вимагають від сімейних лікарів, аби ті давали скерування на госпіталізацію у конкретну лікарню, тож сімейні лікарі змушені самотужки обдзвонювати стаціонари і домовлятись про місце для свого пацієнта.
Зараз, як розповіла Tvoemisto.tv медик «швидкої», яка попросила не називати її імені, бригади можуть забрати людину і возити її від лікарні до лікарні, бо не буде вільних місць. Тож без скерування сімейного лікаря із вказанням конкретної лікарні беруть пацієнтів неохоче.
Сімейна лікарка Людмила Звір-Мацко розповіла Tvoemisto.tv, що хворого госпіталізує спеціалізована бригада у вузловий стаціонар – за кожною поліклінікою Львова є закріплені певні «ковід-лікарні».
«Госпіталізація – лише за скеруванням сімейного лікаря. Іноді вона затягується, тому що потрібно чекати підтвердження, що є вільні місця. Зараз госпіталізують тільки хворих з важким перебігом захворювання та ускладненнями, зокрема, з пневмонією, дихальною недостатністю. У Львові стаціонари, які заявлені як спеціалізовані для Covid-хворих, заповнені», – говорить Людмила Звір-Мацко.
Зі слів Андрія Васька, сьогодні на Львівщині є 24 бригади «швидкої», які спеціалізуються на пацієнтах із коронавірусом чи підозрою на нього.
«Координацію між лікарнями, тобто яких пацієнтів везти в ту чи ту лікарню, ми маємо щодня. Всю інформацію щодо заповненості своїх лікарень диспетчерам обласного центру екстреної меддопомоги надають їх керівники. Наприклад, на початку цього тижня у лікарнях Львівщини було майже 2,5 тисячі вільних ліжок. Але ці цифри кожного разу міняються, тому й маршрути пацієнтів змінні», – каже Андрій Васько.
Утім, лікарі, які працюють у визначених для хворих з Covid-19 стаціонарах Львова, неодноразово говорили, що важких хворих більшає і в місті лікарні практично заповнені. Тобто загалом в області може бути багато вільних місць, але хворого зі Львова в область не повезуть.
Раніше Львівська обласна рада спільно з представниками ІТ-бізнесу запустили обласний сайт Stop Covid, але там немає інформації про стаціонари області та вільні місця у них, лише про сімейних лікарів.
Що з тестами на Covid-19
Зазвичай, лабораторний центр МОЗ у Львівській області через велике завантаження просить спочатку робити пацієнтам ІФА-тести на гострофазові імуноглобуліни (антитіла) до коронавірусної інфекції (ImgM). Цей тест можна зробити безкоштовно в поліклініці, але до 5-7-го днів хвороби цей аналіз може бути хибно негативним – антитіла у кожного виробляються індивідуально.
Читайте також: Як працює та чи дієве донорство плазми крові при коронавірусі
За бажання, пацієнт може також здати аналізи у приватній лабораторії, але лікар не може наполягати на платному аналізі.
Якщо ІФА-тест позитивний, хворий отримує скерування на ПЛР. Без тестування на антитіла на ПЛР-аналіз скеровують пацієнтів, які були в тісному контакті – у сім’ї чи на роботі – з людиною, якій підтвердили діагноз «Covid-19».
Матеріал на ПЛР-тест можна самостійно здати у поліклініці або ж додому до пацієнта приїде мобільна бригада – лікар і медсестра – які візьмуть зразки. На Львівщині таких бригад є 89.
Ці тести для пацієнта повинні бути безкоштовні.
«Пацієнт не має самостійно організовувати своє обстеження на ПЛР – за це НСЗУ платить медзакладу. Загалом 935 медзакладів в Україні, в яких працює 1600 мобільних бригад і які підписали контракт з НСЗУ, отримали 147 млн грн», – говорить заступниця керівника МОЗ Ірина Микичак.
Якщо забір матеріалів на ПЛР-тести зробили в поліклініці чи виїзні мобільні бригади, то, зі слів Андрія Васька, результати аналізу надходять приблизно за 3-4 дні.
Скільки коштує лікування
Хоча, зі слів Ірини Микичак, усі витрати на лікування в стаціонарі покриває НСЗУ в межах пакету «Covid-19», за яким лікарні отримали 2,5 млрд грн, реальність така, що частина витрат все ж лягає на плечі самих пацієнтів – про це часом говорять користувачі соцмереж. На запитання про те, чому так, керівник Центру екстреної медицини відповідає, що виділених коштів іноді замало.
«На лікування одного пацієнта в реанімаційному відділенні виділяють приблизно 3 тисячі гривень в день. Загалом для підготовки і подолання пандемії Covid-19 в бюджеті різних рівнів ми вже закумулювали приблизно 400 млн грн. Велика частина з цих коштів цільово витрачені на забезпечення лікарень медикаментами і киснем», – розповідає Андрій Васько, який очолює обласний штаб боротьби із коронавірусом.
Він каже, що, в ідеалі, лікарні мали би отримувати кошти від НСЗУ за різними коефіцієнтами – залежно від того, пацієнтів у якому стані важкості лікують. Тобто, якщо в одній лікарні є 100 пацієнтів і з них ніхто не перебуває в реанімації, вартість послуг має бути одна, а якщо зі 100 пацієнтів 60-ть – у реанімаціях, послуга має оплачуватись інакше.
Андрій Васько наголошує, відповідальність за життя і здоров’я пацієнтів та подолання епідемії лежить на всіх – на сімейному лікарі, на екстреній медичній допомозі, на органах влади і на стаціонарних лікарнях.
Ольга Шведа
Цей медіа-продукт створено в межах проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори