Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
На спортивному майданчику школярі крокують шеренгами, співаючи пісню «Маруся». Це середня школа №98 з поглибленим вивченням німецької мови, що на вулиці Трильовського, 12 на Сихові, готується до маршу на проспекті Свободи з нагоди Дня міста. Майданчик зовсім новий: його спорудження коштувало 1,3 мільйона гривень і завершилось минулого місяця.
Майданчик – не єдина новина в житті сихівської школи. Останнім часом тут відбуваються зміни, які зауважують і учні, і батьки, і мешканці району. Замість «школи, де сотня дітей отруїлася», тепер її радше називають «школою біля Скверу Гідності». 98-ма стала однією з чотирьох шкіл-учасниць проекту «Школа 3.0», у межах якого навчальні заклади отримають шанс за півтора року змінитись повністю, запровадивши нові принципи та методики управління, викладання та взаємодії у спільноті.
Людмила Земба очолила школу в серпні 2016 року; раніше вона працювала заступницею начальника відділу освіти Галицької районної адміністрації Львова. Вона вважає, що змін потребують усі аспекти шкільної освіти, від ролі директора до наповнення програм і взаємодії з батьками. Про те, як її команда впроваджує зміни, не чекаючи нових законів і вказівок згори, директорка 98-ї школи розповіла Tvoemisto.tv.
Коли я прийшла до школи, мене дивувало, що діти постійно шукають вихід зі школи – як би з неї втекти. Навчання у школі має бути настільки цікавим, щоб діти бігли до школи, чекали, коли закінчиться субота й неділя, щоб у понеділок запитати: «Що ми нового дізнаємося? Що будемо робити?»
Сучасний директор – це менеджер. Школа – величезна спільнота з дітей, батьків та членів родини, і їй потрібно дати раду. Він має бути господарем, який розумітиметься в речах, про які й не думав, що в житті можуть знадобитися. Має бути педагогом, щоб спілкуватись із дітьми й розуміти їх. Психологом, бо батьків потрібно організовувати також. А ще директор є громадським діячем, особливо в маленьких містечках і селах, де громада згуртована навколо школи, а немає школи – немає громади. Школа завжди була центром життя, й директор – це та людина, яка робить школу цікавою та відмінною від інших.
Ми знайшли в підвалі старі тенісні столи, відмили й полагодили їх, пофарбували та поставили в кімнатах відпочинку. Діти люблять рух у будь-якому варіанті. Побачили, що дітям це цікаво – докупили ще столів. Хочемо обладнати кімнати для відпочинку так, щоб діти мали різні можливості: кріселка, на яких можна сидіти, пазли, настільні ігри. Побачили, що стіни у школі сумні – розмалювали разом: діти обирають малюнки, батьки радяться, як і що це буде. Тепер плануємо розмалювати стіни в початковій школі. Мета – зробити школу комфортнішою. Завдяки конкурсу мікропроектів обласної ради незабаром матимемо нові вікна, бо старі вже навіть не відчиняються. Завдяки проекту «Громадський бюджет» зараз утілюємо проект інтернет-бібліотеки. Також маємо тепер багатофункціональний спортивний майданчик.
Ми хочемо запровадити школу повного дня. Замість уроків будуть заняття, що триватимуть до 16-ї години. Ці заняття передбачатимуть рух, адже фізкультури тричі на тиждень дітям замало, а також читання, гру й можливість усамітнення для дітей, що втомилися, у спеціальній кімнаті відпочинку. Зараз у нас є група продовженого дня та багато гуртків – гандбол, футбол, легка атлетика, танцювальний гурток, карате, бойовий гопак, шахи, співочі гуртки, рукоділля. Переважна більшість – безкоштовні.
Школярі самі подають ідеї для змін. Для цього є скринька «Хочеш учитись у школі своєї мрії – кидай ідею». Без уваги не залишається жодне повідомлення. Якщо записка підписана, я відповідаю особисто, якщо анонімна – я відписую на дошці учнівського самоврядування. Більшість записок анонімні. Напевно, діти поки що соромляться.
На перервах ми вмикаємо класичну музику. Щотижня – новий композитор. Дітям подобається класична музика. Хоча спершу були гнівні дописи, мовляв, чому ми слухаємо лише класику, а не сучасну музику? Я написала відповідь: можемо слухати сучасні пісні, зробіть добірку. Звісно, є певні обмеження – наприклад, ми не можемо ставити російську музику чи пісні непристойного змісту. В нас є педагог-організатор, вона молода й відкрита, й може разом із дітьми укласти музичний ряд.
Вчителі готові до змін. Вони бачать і розуміють, що сучасні діти важко сприймають урок. Я завжди запитую вчителів, чи самі вони пробували коли-небудь висидіти сім уроків. Це неможливо! Це не значить, що уроків має бути менше; просто вони повинні проводитись так, аби дитина під час навчання рухалась. Частина занять має проводитись на вулиці або поза класом. Для вивчення музики й образотворчого мистецтва можна використовувати ґаджети. Треба активніше впроваджувати ті методи, які допомагають дитині вміти висловлюватись, і заохочувати дітей до спілкування. Не може бути такого, що 90% уроку говорить учитель, а діти лише 10% уроку відповідають на питання. Відповіді потрібно шукати разом.
Сучасний вчитель – це режисер. Можна вчити так, як учили нас: учитель говорить, усі записують, а потім відповідають по черзі. А можна вчити так: діти, які краще зрозуміли, вчать і доповнюють один одного, роблять разом проекти. Знання, які діти знаходять і здобувають самі, а не отримують готовими, засвоюються краще. Учні хочуть використовувати нові технології та спілкуватись між собою. Їм цікаво, коли все відбувається у грі, а вчитель є тим, хто шукає методи, підходи до навчання, аби було цікаво й інформативно.
Сучасного навчання не буде без сучасних технічних засобів: проекторів, комп’ютерів, лінгафонних кабінетів для вивчення іноземних мов, мультибордів. Ми отримали від Міністерства освіти комп’ютери, на яких уже були встановлені вчительські програми для географії, української мови тощо. Там є цікаві завдання, необхідна наочність, але, щоб їх використовувати, на уроці потрібен телевізор або ноутбук. Дітей можна мотивувати за допомогою використання ґаджетів. Діти все одно сидять у смартфонах, і ми не проти, щоб вони використовували їх на уроках тоді, коли потрібно знайти якусь інформацію. У школі повинен бути інтернет, доступні комп’ютери, й не лише в комп’ютерному класі. Наша мрія – щоб у кожному класі був бодай один комп’ютер.
Батьківські збори проводимо за потреби. З окремими вчителями батьки зустрічаються індивідуально, спілкуючись про конкретну дитину – її потреби, поведінку, досягнення. Якщо потрібно вирішити питання класу, збираються, коли зручно батькам. Наприклад, сьогодні вчителька 5-А підійшла і сказала, що є потреба зібрати батьків, аби порадитись. Питання, що стосуються всієї школи ми вирішуємо з головами батьківських комітетів. Вперше зустрілись у серпні минулого року, коли я щойно взялася до роботи й іще не готова була відповідати на всі запитання батьків. Тому ми запланували серію зустрічей, під час яких виробили спільне бачення, стратегію. За цей час батьки побачили, що у школі щось змінюється, й ставали щоразу відкритішими – з’явилась довіра.
Співпраця з батьками – це необхідний елемент життя школи. Загалом я відчуваю, що батьки стають вимогливішими до школи та умов, у яких навчаються їхні діти: очікують, що дітям буде комфортно, безпечно, вони будуть захищені, доглянуті, навчені, виховані, в них буде цікавий день і вони пізнають щось нове.
Ми маємо дошку пошани, але на ній – не відмінники, а ті школярі, які досягають успіху як у навчанні, так і поза школою: у спортивних змаганнях, інтелектуальних конкурсах, олімпіадах. Дитина повинна пробувати себе в багатьох напрямках, щоб знайти своє місце в житті: тоді вона буде успішним випускником. Упродовж першого семестру ми збирали досягнення учнів, і наші партнери-меценати запропонували винагородити їх премією. Діти були щасливі отримати винагороду за свої успіхи та старанність.
«Школа 3.0» – це система впровадження змін, яка була нам необхідна. Ми щось уже робили, впроваджували систему «Лицем до дитини», розвивальне навчання. Але, щоб усе це впорядкувати, скористалися шансом і беремо участь у проекті центру «Про.Світ». Напрацьовуємо план змін, пріоритети, цілі, обговорюємо разом, що і як ми будемо робити, аби працювали не лише п’ятнадцятеро вчителів, а вся школа.
Розмовляла Олена Семенюк,
фото авторки
Освіта 3.0
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше