фото: Олександри Чернової
Історія успіху SoftServe. Як компанія зі Львова підкорює світ
Першим клієнтом SoftServe стала компанія «General Electric», над замовним проектом якої працювало всього декілька людей. З часом SoftServe почав набирати обертів, поглиблювати експертизу, розробляти власні проекти та самостійно шукати клієнтів. У 2000-му році компанія відкрила свій перший офіс у Вашингтоні, згодом представництва з’явились у Бостоні, Каліфорнії, Нью-Йорку, Флориді. У Європі офіси компанії знаходяться у Великобританії, Німеччині, Нідерландах. Більшість розробницьких офісів SoftServe розташовані в Україні, проте за останні кілька років такі осередки з'явились також у Польщі та Болгарії.
Будівля офісу SoftServe у Польщі
Під час роботи над проектом найкращі працівники з кожного напрямку дають свої пропозиції
«У всіх розробницьких офісах компанії працюють над програмним забезпеченням, маркетингом та продажами сервісів, – розповідає Тарас Кицмей, співзасновник SoftServe. – Перед тим, як підписати контракт із клієнтом, ми залучаємо до роботи власних бізнес-аналітиків. Вони досліджують бізнес-процеси клієнта, аби запропонувати для нього оптимальне рішення з використанням найсучасніших технологій».
Вибудовується певна ієрархічна структура компанії: архітектори пропонують технологічне рішення, дизайнери будують візуалізацію, щоб в результаті все працювало максимально зрозуміло, логічно та просто. Після цього Project Manager (керівник проекту) планує процес, програмісти програмують і тільки тоді окремі спеціалісти проводять контроль якості. «Під час роботи над проектом найкращі працівники з кожного напрямку дають свої пропозиції. Процес непростий, адже дуже оперативно потрібно зібрати різні компетенції та залучити багатьох людей одночасно», – каже Тарас Кицмей.
Американські клієнти дуже відкриті, тоді як європейські – більш консервативні
Усе починається з пошуку замовників, кожен з яких унікальний, адже представляє окрему галузь, виробляє особливий продукт і, відповідно, сподівається на високу якість співпраці. SoftServe від початку орієнтувався на ринок США – тамтешні клієнти зрозуміліші для компанії і швидше погоджуються на співпрацю. Натомість європейські клієнти, з якими компанія почала працювати лише чотири роки тому, більш консервативні і на обговорення умов співпраці з ними потрібно витратити значно більше часу. «Американські клієнти відкриті до інновацій, їх не треба довго переконувати, достатньо показати користь проекту, оригінальну ідею і вони без зайвих вагань починають працювати з нами, – каже Тарас Кицмей. – Тому SoftServe має більш американську культуру. Наша компанія виросла на американських клієнтах, тому з ними працювати легше. Наразі частка доходу від співпраці з американцями становить – 85%, і близько 15% доходу компанії формують європейські клієнти».
У всіх офісах SoftServe діє єдиний набір стандартів та принципів
Ведення бізнесу в офісах Європи і Америки не відрізняється від принципів, що існують у львівських офісах, адже SoftServe – це глобальна компанія. Торік компанія відкрила новий офіс у Вроцлаві, який дуже подібний до львівського і належить до третьої генерації офісів SoftServe. «Усе, що ми робимо – однакове, – каже Тарас Кицмей. – Попри те, що офіси пережили декілька генерацій, принцип роботи скрізь єдиний. Світ стає глобальним, і в ньому стираються національні особливості бізнесу. Всюди вимагають єдиного стандарту і це стосується не лише специфіки будівництва офісів, але й процесів розвитку людей у компанії та співпраці з клієнтами».
Будівля офісу SoftServe у Львові
У кожен новий офіс набирають людей з досвідом роботи в SoftServe і кваліфікованих працівників без такого досвіду
«Якщо ми створимо нову команду з двадцяти людей, без жодного спеціаліста з SoftServe, то ефект дорівнюватиме нулю, адже це буде хороша команда професіоналів, яка, однак, не зможе ефективно працювати, оскільки не буде носієм нашої корпоративної культури та не знатиме нашої специфіки, – розповідає Тарас Кицмей. – Наприклад, в офісі у Вроцлаві левова частка працівників – поляки, але, окрім них, працює також багато спеціалістів з України. Їх завдання – перенести у нові офіси конкретний стиль ведення бізнесу, підходи, процеси та компетенції».
Креативні українці
Специфіка аутсорсингу в Україні відображає глобальний бізнес аутсорсингу, який сьогодні стрімко розвивається. Попри те, що кожна країна має свої особливості, є певний глобальний напрям, в якому компанії рухаються зі своїми локальними відмінностями. «Якщо говорити про Південну Америку чи країни Азії – там багато сильних фахівців, але вони зазвичай готові виконувати чітко поставлені завдання і не беруться шукати креативні рішення чи перевершувати очікування замовників. Українці ж ментально інші. Ми більше уваги приділяємо не процесам, а творчості у програмуванні, і більше націлені на результат, – розповідає Тарас Кицмей. – Українські, у тому числі і львівські компанії, цікаві тим, що хочуть і вміють вирішувати складні, комплексні задачі.
Читайте також: Як вийти на ринок ЄС. Історія успіху львівського печива
Боротьбу за проекти виграють не ті, хто швидко програмують, а ті, хто добре проектують
Перш ніж працювати над проектом, його треба розробити. У більшості випадків успіх проекту залежить від ідеї, яка лягла в його основу. Обговорення того чи іншого процесу – це ще й надання консультаційних послуг. «Наприклад, дивлячись на будинок, тільки наприкінці запитують, хто його будував, передовсім, цікавляться, хто був архітектором. Так і в програмному забезпеченні: всіх цікавить, хто ж «архітектор» такого гарного проекту, – пояснює Тарас Кицмей. – А щоб бути «архітектором», потрібно пояснити замовнику, яке рішення стане для нього оптимальним, і запропонувати свої послуги. Врешті-решт, боротьбу за проекти виграють не ті, хто швидко програмують, а ті, хто добре проектують, бо перше, на що звертають увагу, – унікальне рішення та стильний дизайн».
SoftServe навчився працювати у рамках українського законодавства
Після 23-х років праці на ринку, SoftServe набув достатньо компетенцій, як працювати якісно в межах українського законодавства. Щодо податкової системи, то більшість програмістів працюють як приватні підприємці і користуються спрощеною системою оподаткування. «Будь-які зміни у регуляторній політиці щодо галузі слід запроваджувати дуже помірковано, аби не стресувати галузь, що зараз розвивається, і втримати той інтелектуальний капітал, який існує в Україні. Адже для більшості ІТ-фахівців виїхати закордон – питання бажання», – розповідає Тарас Кицмей.
Як втримати інтелектуальний капітал в Україні?
В Україні в сфері IT працює близько 100 тисяч людей. Вони працюють на глобальних ринках, виконують проекти для компаній зі світовим ім'ям і мають свою вартість на міжнародному ринку. Програмісти, які вирішують їхати за кордон, мають різні типи мотивації: одні їдуть заробляти гроші, а інші шукають нового досвіду та можливостей професійного росту. «Спрацьовує піраміда Маслоу: коли гроші є, то з часом вони перестають бути потрібними і ти починаєш звертати увагу на інші нематеріальні цілі. Щоби втримати людей в Україні, ми працюємо так, аби наші ІТ-фахівці мали не лише сприятливі матеріальні умови, але й можливості для безперервного професійного розвитку та побудови успішної кар’єри», – каже Тарас Кицмей.
Від податків з IT-сфери у Львові залежить розвиток у місті суміжних галузей
Львів – IT-столиця України, де вже працює 193 ІТ-компаній. Одне робоче місце в IT створює чотири робочих місця в суміжних галузях і дуже багато процесів урухомлюються завдяки податкам, що сплачує IT-сфера. Таким чином, гроші починають рухатися по колу. «Це процеси макроекономіки: IT розвивається і все довкола розвивається. Гроші в ІТ-компанії надходять з експорту, тоді як імпорту компанії взагалі не мають, – зауважує Тарас Кицмей. – Тому практично всі прибутки йдуть на зарплати, з яких також здійснюються податкові відрахування. Умовно кажучи, якщо 10 тисяч IT-фахівців виїдуть за кордон, то на загальному ринку зникне 40 тисяч робочих місць».
У львівському офісі SoftServe
Замовники обирають ті IT-компанії, які мають більший досвід роботи
Один із підрозділів компанії «SoftServe Business System» випускає і власні продукти, які розроблено спеціально для України з метою пошуку нових технологічних рішень, проведення експертиз… Але головне завдання SoftServe – це робота з клієнтами, різноманітними продуктовими компаніями, спеціалістами на певному ринку. Коли така компанія хоче розробити нову соціальну мережу, то спершу визначає її специфіку, користувачів, принципи розміщення реклами. Далі це все треба розробити: або самому створити команду, або віддати на аутсорс. Завжди простіше звернутися до компанії, яка вже має великий досвід і розробляла схожі проекти десятки разів. Таким чином формується ринок, який може розвиватися: одні вміють інвестувати та продавати, а інші розуміються у новітніх технологіях, процесах.
Кожен офіс SoftServe намагається увібрати культуру тієї країни, локації, в якій знаходиться
«Якщо ми відкриваємо офіс у Польщі і запропонуємо «шановні поляки, ходімо працювати в українську компанію», то навряд, чи хтось погодиться, але якщо скажемо «йдемо працювати в глобальну компанію», то шанси залучити висококваліфікованих працівників суттєво зростають, – розповідає Тарас Кицмей. – Тому кожен офіс SoftServe намагається увібрати в себе культуру тої локації, в якій знаходиться. Якщо всі поляки люблять їсти журек, то ми повинні теж його полюбити».
У польському офісі SoftServe
Щоб не зникнути, компанія повинна вчасно адаптуватися до вимог сьогодення
Глобальність може визначатися за різними характеристиками: за капіталом, локаціями і найважливіше – за способом мислення. Якщо компанія працює тільки з українськими клієнтами – це початок кінця, тому амбіції SoftServe можуть бути тільки всеохопними. «Щоб бути глобальною, компанія повинна постійно трансформуватися, враховуючи нові цифрові вимоги. Але багато бізнесів цього не розуміють, – зауважує Тарас Кицмей. – Приклад невдачі – компанія «Кodak», яка виготовляла плівки для фотоапаратів. Коли настав час трансформуватися, компанія вирішила, що цифрові технології їй не потрібні, як наслідок, «Кodak» втратила позиції на ринку».
Завдання SoftServe – допомогти компаніям успішно здійснити digital-трансформацію
Відтак, один із глобальних фокусів SoftServe – допомога компаніям у розробці цифрових технологій та цифрової трансформації бізнесу (Digital Transformation). А для цього потрібно аналізувати, що пропонує штучний інтелект, аналітики, технологічні ноу-хау і запропонувати клієнту такі ІТ-рішення, що зроблять його бізнес ефективнішим та успішнішим.
Суть успіху – «винайти те, чого ще нема»
«Безліч компаній покладають всі зусилля на те, щоб скопіювати продукт, який вже існує. Вони не розуміють, що це не амбіції, а просто копія, яка до того ж завжди гірша за оригінал… Ти можеш скопіювати «Mercedes», але для чого? Краще брати приклад з «Google», який винайшов машину без водія, – пояснює Тарас Кицмей. – Придумати те, чого ще нема, – ось справжня мотивація для SoftServe. Ми можемо повторити Windows, але це нас зовсім не мотивує».
У всьому світі програмісти мають приблизно однакові можливості для розвитку
Багато львівських IT-компаній вже є на європейському ринку, а, отже, знайомі з відповідними вимогами та стандартами. Тому зараз важливо покращувати механізми засвоєння принципів ведення глобального бізнесу. Компанії, які хочуть вийти на інші ринки, повинні бути активними, інноваційними і трансформувати бізнес за допомогою цифрових технологій. «Можливостей дуже багато, тому потрібно перестати повторювати та намагатися відрізнятися рішеннями та підходами, а не обладнанням, яке вже нікого не дивує, – каже Тарас Кицмей. – В Америці сидять такі ж люди, як і ми, але вони дуже наполегливі, тому й досягають кращих результатів. Насправді світ дуже інтегрований і немає реальної відмінності у можливостях для здобуття бізнес-освіти, все вирішує наполегливість та готовність вчитися».
SoftServe конкурує не за проекти, а за людей
Сьогодні кjмпанія практично не конкурує за замовлення і не перетинається з іншими ІТ-компаніями у змаганні за виконання конкретного проекту. Справжня конкуренція відбувається через кваліфікованих працівників. «Слід розуміти, що окрім високої заробітної плати, будь-якого спеціаліста мотивують три речі: по-перше, кожна людина любить мати автономію, по-друге, хоче постійно щось покращувати і покращуватись і, по-третє, любить, щоб те, що вона робить, було інтегровано у якусь вищу ціль, – зауважує Тарас Кицмей. – Тільки тоді людина по-справжньому зацікавлена. Якщо у нас хтось хоче переманити спеціаліста, то пропонує не кращі можливості розвитку компанії, а просто більші гроші».
Як SoftServe «не відпускає» своїх працівників?
Компанія старається досягнути успіху у довгостроковій перспективі, тому й налаштовує програмістів на отримання результату через певний час. «Попри те, що плинність кадрів – це нормальне явище, людей, у поверненні яких ми зацікавленні, включаємо у програму «бумеранг», – розповідає Тарас Кицмей. – Суть в тому, що, покинувши компанію, ці програмісти продовжують залишатися в її інформаційному полі і щодня отримують розсилку з інформацією про події у SoftServe. Тобто інформаційно ми їх не відпускаємо, і з часом багато спеціалістів повертається у компанію».
Довідка: SoftServe – найбільша глобальна IT-компанія з українським корінням, яка спеціалізується у сфері розробки програмного забезпечення та надання консультаційних послуг. Компанія, заснована у Львові в 1993 році, сьогодні є однією з найбільших розробників програмного забезпечення у Центральній та Східній Європі, а також найбільшою аутсорсинговою компанією в Україні. SoftServe має представництва у восьми країнах світу. В офісах у Львові працює 2500 працівників (за останній рік кількість зросла на 10%), загалом в Україні – 4500 осіб. У 2014 відкрито філію і в польському Вроцлаві, зараз там працює 100 осіб.
Розмовляла Оксана Лісна
Фото героя – Олександри Чернової
Фото львівського та польського офісів надали у SoftServe
Made in Lviv
- Шлях «Прогресу». Як у Львові розвивається компанія, що шиє взуття для Європи
- Як львівський стартап рятує від підробок картини та урни з прахом
- Полуничний король: як ветеран зі Львова створив власну ягідну ферму
- Made in Lviv. Як видавництво зі Львова «захопило» 26 країн світу
- Made In Lviv. Фабрика, яка дивує своїми цукерками
- Тут як в Оксфорді. До Львова прийшла британська компанія, що дбає про красу
- Як працює та оживає легендарний завод РЕМА. Фоторепортаж
- Made in Lviv. Як львів’яни перетворили любов до мандрів на успішний бізнес
- Made in Lviv. У Європі нас не чекали, але котів і собак не надуриш
- Ми були найвідсталіші в області. Зараз експортуємо товар в 14 країн світу
- Made in Lviv: Невелика сімейна компанія, що завоювала європейський ринок
- Вітер змін: як за 100 кілометрів від Львова працює вітроелектростанція
- А вівці з Європи! Історія сімейного фермерства на Львівщині
- Все буде «!FEST»: Як львівська компанія будує світовий бренд
- Як вийти на ринок ЄС. Історія успіху львівського печива