Фото: Софія Шавранська
Інцидент із Cat Cafe у Львові. В яких умовах тут живуть коти
Кілька днів тому сталася ситуація, коли одна з відвідувачок закладу «Cat Cafe», що на вулиці Генерала Григоренка, 1а у Львові поскаржилася на те, що тварини в жахливому стані. Жінка написала допис в одну з груп у мережі, додавши фото двох котів. Вона стверджує, що тварини хворі, в них проблеми з очима, збита шерсть і, до того ж, тікають від людей.
«Це місце потрібно зачинити, а власників і працівників арештувати за жахливе ставлення до тварин. Сьогодні з чоловіком були в цьому закладі в очікуванні милих котиків, яких можна погодувати, а виявилося, що там пекло для тварин», – пише відвідувачка.
Жінка зазначила, що персонал закладу ніяк не реагував на погане поводження з тваринами зі сторони відвідувачів, а пізніше в зал винесли ще одну кішку – перську, якій на вигляд 4-5 місяців.
«У цієї кішки одне око взагалі не відкривалося, а очі були в чомусь чорному, кругом носа те ж саме. На питання, чому кішка в такому стані, працівники сказали, що з твариною все добре. Це звичайний кон’юктивіт і їй закапують очі», – додає відвідувачка.
Що кажуть в Cat Cafe
У коментарі Tvoemisto.tv в закладі одна з офіціанток каже, що справді сталася така ситуація.
«У нас почався скандал через те, що одна з відвідувачок поскаржилася на нашого котика. Це стосувалося нової киці, вона перська, її нещодавно привезли», – каже вона.
У цих котів буває, що дуже сльозяться очі, стверджує офіціантка, а відвідувачка сприйняла це як хворобу.
«Власники за кішкою доглядають, зараз вона у закладі і виходить до людей, коли захоче сама», – додає.
Дівчина розповіла, що загалом в закладі є 20 кішок, всі вони добре контактують з людьми і нікого не бояться, а відвідувачі сюди приходять спеціально для того, щоб контактувати з тваринами.
Під час перебування в закладі бачимо більше десяти кішок, усі вони були чисті. Щоправда, деякі з них лізли просто у тарілки в той час, як відвідувачі їли. Однак, як стверджують у закладі, люди сюди приходять саме для того, щоб контактувати з котами, тому тримати тварину на столі чи кріслі під час перебування у кафе – вибір кожного.
«Я часто тут буваю, в кафе дуже спокійно, з тваринами легше працювати. Ці кішки завжди дуже ласкаві і постійно підходять до мене. Спеціально приходжу в цей заклад, щоб розслабитися», – каже відвідувачка закладу Тетяна.
Вона зазначила, що ще ніколи не бачила ніяких проблем зі здоров'ям у котів. Крім того, у тому, що тварини лізуть просто на стіл чи крісла, теж не вбачає нічого поганого, бо при бажанні кішку можна забрати.
«Кішці нічого не загрожує»
Власник «Cat Cafe» Сергій Олійник у коментарі каже, що у них проблем з котами немає взагалі, і що всі вони здорові. До того ж, всі кішки є головними у закладі, тому вони звикли ходити всюди, де хочуть. Якщо відвідувачу не подобається, що тварина на столі чи на кріслі, то він може її акуратно звідти забрати.
Він стверджує що особисто до нього та жінка не зверталася, підходила до адміністратора кафе та працівників, але спершу написала допис про заклад. Працівники намагалися їй пояснити, що з кішками все добре і вони здорові, але вона вчинила скандал і навіть зверталася до поліції.
«Люди почали під дописом писати некоректні коментарі навіть не розібравшись у суті. Жінка, яка поскаржилася, сказала, що одна з кішок не могла закрити очі. Насправді це маленьке чотиримісячне кошеня перської породи, у них носослізні канали розташовані близько до очей», – каже власник закладу.
Через таку особливість перських котів у ранньому віці у них можуть бути проблеми з очима, стверджує Сергій Олійник. В такому випадку після сну тваринам потрібно промивати очі, щоб зняти виділення.
«Просто на той момент кішка одразу після сну потрапила їм до рук і вони зразу здійняли скандал. Це не є проблеми зі здоров’ям, кішці нічого не загрожує. Я вважаю, що для таких коментарів потрібно мати не лише ветеринарну освіту, а й досвід утримання тварин, бо просто так ставити діагноз про хвороби котів не можна», – каже він.
Кілька років тому у Cat Café, коли заклад був ще на вулиці Степана Бандери, була також одна конфліктна ситуація. Одні з відвідувачі стверджували, що в кафе погано поводяться з тваринами і винесли одну кішку з приміщення.
«Це була дуже дивна ситуація, конфлікт почався через кішку породи донського сфінкса, «зоозахисники» викрали її, винесли просто на мороз, але наступного дня повернули, бо зрозуміли, що вони за це можуть відповісти», – розповідає власник.
Після цього випадку у кафе були перевірки, але вони зрозуміли, що з котами все добре, їм достатньо місця, є постійний догляд та харчування, з ними поводяться добре і вони чудово контактують з людьми.
Як у кафе доглядають за кішками
Заклад також звинуватили в ожирінні котів, але власник спростовує цей факт, бо коти, як і люди, можуть бут різні, це також може бути особливістю певної породи.
У кафе коти мають постійний доступ до їжі та води, є окрема кімната й високі полички, де тварини можуть відпочити від надмірної уваги, коли хочуть усамітнитися. Але є й такі кішки, які хочуть постійної уваги, каже Сергій, вони хочуть гратися з відвідувачами й контактувати з ними.
Харчування у кішок повноцінне – їх годують професійним кормом і декого м’ясом, також в постійному доступі є вода. Все залежить від потреб кожної тварини.
Маленьку перську кішку годують окремо – кормом для юних котів, кажуть в закладі.
«Скаржилися також на неприємний запах, але у нас дуже часто прибирають. Кожних пів години прибиральниця перевіряє зали. Заклад у нас специфічний і, звісно ж, можуть бути різні ситуації, але ми не можемо використовувати агресивну хімію під час прибирання», – каже власник.
У котячому кафе використовують засоби на основі живих бактерій, вони доволі ефективні, але також мають специфічний запах, який деякий час може залишати за собою неприємний запах, та згодом вивітрюється, додає Сергій.
Щодо самих кішок, то часто їх мити не можна, особливого догляду потребують лише сфінкси, адже раз у тиждень чи два їх потрібно мити, у них така особливість шкіри, що вони більше пітніють. Решту котів миють приблизно раз у рік, бо на їхній шкірі утворюється захисний шар, і ветеринари не рекомендують купати кішок частіше, стверджує Сергій Олійник.
Кішок у заклад підбирають лише домашніх, щоб вони в малому віці контактували зі своїми батьками і були призвичаєні до домашніх умов. З притулків у кафе тварин немає.
«Більшість котів у нас віком 4-6 років, вони вже звикли до місця, контакту і котячої групи», – каже він.
Щодо кішки, яку привезли у кафе нещодавно, то інші тварини сприйняли її добре, без жодної агресії. Нова кішка виявилася також дуже комунікабельна, вона зі всіма хоче гратися, тварини добре ладять.
Перевіряють тварин у Cat Café за необхідності, каже власник, але систематично проводять обробку від паразитів. Кішкам щорічно роблять щеплення, зокрема й від сказу. У закладі домовляються з ветеринарами, які приїжджають туди і вакцинують всіх тварин по закриттю кафе.
«Всі коти доволі добре переносять вакцини, ще не було жодних проблем. Ветеринари нас інформують про те, що тварини можуть після щеплення не їсти чи погано почуватися, але таких випадків ще не було», – каже власник.
Всі коти, крім однієї нової кішки, у закладі вже давно, тому власники знають, які у кого можуть бути особливості, на що звернути увагу та які прийняти рішення, щоб попередити якусь хворобу.
Всі кішки мають ветеринарні паспорти, які при потребі може побачити кожен відвідувач. Сергій каже, що неодноразово були випадки, коли у персоналу закладу просили показати паспорти чи надіслати електронною поштою.
«Ми розуміємо, що люди хвилюються, бо може й трапитися, що кішка поцарапає чи вкусить, тому кожен хоче бути впевнений у безпеці. На такий випадок ми завжди застраховані, щоб всі відвідувачі були впевнені у тому, що тварини здорові», – зазначає власник.
«Вакцина від сказу має бути в тварин обов’язково»
У коментарі Tvoemisto.tv ветеринарний лікар однієї з клінік у Львові Андрій Курач каже, що важливо те, чи є коти замкненою групою, яка спілкується лише між собою, чи їхня кількість змінюється. Наприклад, коли у колектив приводять нового кота, а іншого забирають.
«Йдеться про те, чи в групу тварин потрапляють ті, хто міг контактувати з вулицею чи з іншими котами, які могли бути потенційно хворими», – каже Андрій Курач.
Йдеться про можливість принести в групу котів яку проблему, тобто це паразити, мікроби, віруси та інші різноманітні захворювання. Якщо група котів закрита, вони не виходять за межі приміщення, то власникам потрібно проводити профілактичні паразитарні обробки, як зовнішні так і внутрішні.
«Крім того, коти мають бути однозначно вакциновані від сказу, навіть якщо вони в одному закритому приміщенні. Якщо їх утримує якась установа, то вони повинні мати ветеринарні паспорти, де все це буде позначено», – каже ветеринарний лікар.
Вакцина від сказу має бути в тварин обов’язково, щоб люди були впевнені, що при якихось подряпинах чи укусах вони захищені від зараження сказом від котів.
Якщо тварин виносять за межі приміщення, то дуже важливо, щоб вони були вакциновані. Щоб коли їх повернуть в колектив назад, вони не могли передати іншим котам захворювання.
Що стосується комфорту самих тварин, то потрібно слідкувати за ними, за цілою групою, бо коли вони перебувають разом постійно в одному приміщенні і в них створюється певна ієрархія. Важливо, щоб у них не було стресу, бо якщо у них починаються якісь розбірки, боротьба за місце і статус, то треба тоді якось вирішувати цю проблему. А якщо такого немає, то їхні відносини впорядковані. По котах навіть зовні помітно мають вони стрес перебування в групі чи ні, чи вони мають куди розійтися, де лягти тощо.
Щодо контакту тварин з людьми, то люди самі мають дотримуватися гігієни. Коти можуть рухатися по столах і крісах, то в такому закладі персонал повинен слідкувати за чистотою, щоб після кожного контакту тварини з меблями їх протирали й дезінфікували.
Якщо люди мають алергію на котячу шерсть, то їм не варто ходити в такі заклади, але кожна людина сама знає свої особливості. Напевно має бути якесь попередження щодо можливості алергічної реакції, а кожен вже сам має вирішувати як вчинити.
«Слідкувати за тваринами, які лізуть на столи чи крісла мають не лише офіціанти, а й самі відвідувачі. Якщо ти приходиш у такий заклад і тобі не подобається, що кіт біля тебе за столом, то можна його зігнати. Але, мабуть, в такі заклади люди йдуть для того, щоб контактувати з тваринами», – каже він.
Ветеринар також коментує щодо перських котів. Він каже, що вони мають особливо приплюснуті мордочки і в них деколи шерсть може потрапляти в очі й зачіпати рогівку. Це не означає, що кіт хворий. Взагалі у котів бувають сльозотечі, бувають завужені канали, які відводять сльозу в ніс з внутрішнього кута ока, і сльоза може йти просто зовні. Для цього є спеціальні лосьйони для протирання і знебарвлення тих коричневих відкладень. Це стандартна ситуація, це просто питання гігієни.
В будь-якому випадку ті, хто тримають котів, мають слідкувати за цим. Якщо є захворювання у кота, то обов’язково треба звертатися до лікаря.
Софія Шавранська
Фото авторки і зі сторінки закладу
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи