Фото: Unsplash
«Моє тіло – моє діло». Як у Львові запроваджують сексуальну освіту для дошкільнят
Колись Христина Шабат організовувала у львівському Пласті лекції для виховників підлітків на тему сексуальної освіти, адже розуміла, що ані школи, ані батьки такої не дають, окрім базових понять про функціонування тіла.
Чотири року тому вона з подругою відкрила приватний простір для дошкільнят «Пташеня» і зацікавилась, з якого віку у світі говорять з дітьми про приватність, про тіло, про насильство тощо. Виявилось, що приблизно із 3-4-х років сексуальна освіта є в усіх розвинених країнах. Є навіть «Концепція сексуальної освіти» від Всесвітньої організації охорони здоров’я, у якій ідеться про те, на які теми говорити із дітьми різного віку і яким чином. Тоді партнерки вирішили зробити матеріал, що став би у нагоді батькам або вихователям та допоміг би їм говорити з дітьми про правила суспільства та безпеку.
Читайте також: Шкільні офіцери поліції: стати друзями для дітей, щоб уберегти
Так з’явились дев’ять відео на YouTube, записаних в ігровій формі, які батьки і діти можуть переглядати разом, а потім – обговорювати та виконувати завдання до кожного уроку. У відео ідеться як загалом про правила – що це таке, для чого вони, про безпеку, так і про безпеку тіла – кому можна довіряти, які доторки є поганими, коли і як сказати «ні» або «це мені не подобається» тощо.
«Результатом наших програм в садочках стало те, що діти вміють говорити «ні», відмовляти дорослим, вміють висловлювати емоції і можуть дотримуватись правил. Я бачу насправді фантастичний результат», – каже Христина Шабат.
Христина Шабат. Кадр із відео проєкту Я_й_Це
Чому говорити потрібно змалку
В українській шкільній освіті вважається, каже Христина Шабат, що з дітьми на тему сексуальності можна говорити з підліткового періоду, коли почалось статеве дозрівання.
«Але насправді це дуже пізно, тому що тоді діти вже самі все дізнаються, а критичне мислення у них ще не працює. Тож вони неправильно сприймають, наприклад, що таке секс, якими мають бути стосунки. А коли батьки чи вчителі починають у такому віці на ці теми розмовляти, дітям соромно і некомфортно. Якщо ці теми будуть нормальними для дітей з чотирьох років, то у пізнішому віці вони теж будуть окей», – говорить Христина Шабат.
В Україні, каже вона, статистика сексуальних злочинів проти дітей базується на зверненнях у поліцію, тобто – практично відсутня.
«Іронія злочинів сексуального характеру над дітьми у тому, що це, зазвичай, стається у близькому колі – родини, знайомих, сусідів. За українською традицією, ми не виносимо сміття з хати, тож про такі злочини дуже рідко заявляють у поліцію», – говорить співавторка проєкту «Я_й_це».
Читайте також: Розголос – шанс до покарання насилля. Історія 12-річного хлопчика у Львові
Христина Шабат ділиться даними дослідження про вироки суду у таких справах у трьох областях – Черкаській, Запорізькій і Дніпропетровській.
«Якщо це не зґвалтування, а, наприклад, розбещення дитини, торкання до статевих органів, мастурбація чи ще щось таке, то злочинців не садять в тюрму, їх відпускають і вони часто продовжують жити з постраждалими дітьми в одній квартирі», – розповідає Христина Шабат.
Щодо ситуації в Європі, продовжує вона, то тамтешня статистика говорить, що кожна п’ята дитина хоча би раз у житті переживала якусь форму сексуального насильства – ексгібіціонізм, примусовий перегляд порно, демонстрацію статевих органів, примушування до демонстрації своїх тощо.
«Ми про це знаємо, тому що в Європі вже давно є сексуальна освіта. Наприклад, у Швеції – із 50-х років минулого століття. У Європі дітям у різні способи доносять, що їхнє тіло – це їхнє діло, ніхто не може до нього торкатися, що в одних випадках треба відмовляти, в інших – сказати, що це не подобається, що вчитель має відреагувати на таку інформацію у певний спосіб», – каже Христина Шабат.
В Україні ж, за її словами, міжінституційні зв’язки украй слабкі або майже відсутні – якщо дитина говорить вчителю про неприйнятний випадок і він передає це далі, то вважається, що він свою місію виконав. Тобто немає ланцюжка із різних інституцій, що гарантуватиме захист дитині.
«Як наслідок, діти не почуваються захищеними, коли їх хтось ображає, і не довіряють дорослим. Одне із наших завдань із відео для дітей – це визначити п’ятьох дорослих, яким вони довіряють. Дорослі мають знати, що вони є у цьому переліку, і завжди вислуховувати дитину та вірити їй. У критичній ситуації дитина має знати, що їй точно допоможуть», – каже Христина Шабат.
Як знання впливають на статеве життя дітей
У Концепції сексуальної освіти від ВООЗ, розповідає Христина Шабат, наводиться приклад Великої Британії, де раніше було дуже багато підліткових вагітностей – навіть більше, ніж вагітностей у жінок, старших за 35 років. Там запровадили сексуальну освіту і, як наслідок, упродовж 20-ти років кількість підліткових вагітностей зменшилась на 80%. Так, це довгострокова інвестиція.
«Є хибне твердження, що сексуальна освіта нібито стимулює дітей раніше починати статеве життя, розбещує – тому це не дуже толерується в Україні. Та якщо не говорити про проблему, це не означає, що її немає. А от коли ти проінформований – тоді озброєний», – говорить співавторка проєкту «Я_й_це».
Читайте також: Як говорити з дитиною про секс і не тільки
Статистика показує, що у країнах, де є сексуальна освіта, діти більш відповідально ставляться до статевого життя і починають його пізніше, додає вона.
Як навчитись говорити про тіло з дітьми
Авторки проєкту «Я_й_Це» також пропонують усім охочим – батькам, вихователям садочків, учителям початкової школи – пройти безкоштовний чотиригодинний тренінг про те, як говорити з дітьми на складні теми. Наразі, говорить Христина Шабат, звертаються приватні навчальні заклади Києва і Львова, є запити від батьків. Зараз щотижня проводять 2-3 тренінги.
«Попередньо маємо домовленість із управлінням освіти у Львові, що будемо робити такі тренінги для вихователів і вчителів. Наразі ще не домовились про остаточну концепцію і результат програми, та загалом в управлінні цю ідею сприйняли, тому що є великий запит зі сторони батьків», – розповідає Христина Шабат.
Читайте також: «У школі секс визначають як щось, від чого бувають діти і болячки»
Вона додає, що їхню програму ті, для кого це важливо, сприймають добре, кажуть, що дітям подобається, вони швидко запам’ятовують інформацію.
Проєкт розвиватимуть
Окрім циклу відео про безпеку та сексуальну освіту, авторки працюють над activity-book, де будуть завдання на закріплення інформації після кожного заняття: наклеїти наліпку, щось намалювати чи підписати.
Також вони хочуть зробити бокс із усіма візуальними матеріалами та іграшками, що допоможуть педагогам проводити заняття з дошкільнятами та учнями молодшої школи.
«А ще ми хочемо розширитись на інші вікові категорії. Зараз готуємо проєкт «Підліток – підлітку», що будуть вести діти 16-17-ти років, які розповідатимуть про безпеку і межі своїм одноліткам», – говорить Христина Шабат.
Подивитись відео із серії «Я_й_Це» можна на YouTube-каналі «Пташеня. Дитячий простір», а також на однойменній фейсбук-сторінці. Там же можна написати і запит на проведення тренінгу для вихователів та учителів.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи