Розповідаємо, чому у сина Моцарта дві ліві ноги, химерна перука і велетенська рука.

Львів'яни досі неоднозначно реагують на нову скульптуру у Львові, яка з'явилася на площі Маланюка. Одні кажуть, що вона має право на життя, інші не можуть до неї звикнути, але більшість містян, яких опитало Тvoemisto.tv, не розуміють, про що вона, що за алегоричний образ з'явився у громадському просторі, що він означає і для чого він тут.

Автор скульптури Франца Ксавера Моцарта Себастьян Швайкерт в екслюзивному інтерв'ю для Tvoemisto.tv розповів, чому у Моцарта дві лівих ноги, чудернацька перука та велетенська рука.

Що художник хотів донести?

Я радий, що ця скульптура тут стоїть без слів. Бо це форма, яка передає зміст – через образи, алегорію. Я радий, що вона викликала таке непорозуміння спочатку у Львові і ця дискусія приведе нас до діалогу.

Хочу сказати що, це не пам’ятник, а скульптура, колаж вшанування пам’яті Франца Ксавера Моцарта. Це результат моєї праці, мого задуму і архітектурного проєкту. Невипадково, що він стоїть не на постаменті, а на землі – в один рівень з містянами, бо він протягом 30 років був громадянином цього міста.

Франц Ксавер Моцарт – син великого, геніального батька, композитора, диригента – Амадеуса Моцарта. Ми бачимо його сина, який все своє життя був у тіні. Його всі поважали, але не як окрему особистість, а як сина генія. У свою скульптуру я заклав маленького хлопчика, який вдягнув завелику для нього перуку свого батька. На перший погляд, вона виглядає чудернацькою, але якщо ви подивитеся всередину, під неї, ви побачите самого Ксавера Моцарта. Ви побачите його очі, щоки, його справжнього.

Які образи тут закладені?

На його коліні ми бачимо ноти, якими він наче прикривається. Це ноти моєї улюбленої його композиції, її початок. Якщо зазирнути – ви можете це побачити. 

На ногах в нього ми бачимо також модні на той час штани з баскою біля стопи, а на одній нозі наче нашарування, таке, як буває в дерев, ніби сук. Це я зробив свідомо, аби органічно вписати скульптуру у це місце. Також і сама скульптура, наче дерево, виростає з землі.

Вона не стоїть на постаменті, вона наче «виростає» посеред площі, між нами з вами. Ця скульптура наче брат цих дерев навколо, має дещо схожу структуру. Це такий імпресіоністський прийом. Подивіться навколо, всі дерева тут мають щось подібне.

Читайте також: У Львові стався феномен. Чому пам’ятник Моцарту не потрібно демонтувати

За початковим задумом голова мала дивитися наверх, але тоді скульптуру думали ставити на іншій площі. Коли я побачив це місце, однозначно вирішив схилити голову вниз. Зокрема, для того, щоб люди могли роздивитися його лице, щоб побачили, що він наче все життя жив під тиском цієї перуки, яка символізує його батька.

Також скульптура має дві ліві ноги, але сам Ксавер, звісно цього не мав. Він завжди казав своїм друзям і писав у своїх листах, що він відчуває, наче має дві ліві ноги, бо мусить крокувати по стопах свого батька, що має ходити тими ж дорогами, що і батько, бути композитором, піаністом, диригентом як і батько. І що би він не робив, він завжди відчував себе гіршим за нього. Жити так було важко, так само як і ходити на двох лівих стопах. Ось яку алегорію я заклав в цей символ.

Читайте також: У Львові пропонують змінити порядок встановлення пам'ятників у місті 

Це сучасна романтична скульптура. Якщо ви подивитесь на кисті, одна з них звичайного розміру, а друга в десятки разів збільшена. І тут також глибокий зміст і це ще один з елементів імпресіонізму.

Велика рука – це рука диригента, яким хотів його бачити «великий» батько, а маленька рука – це те, яким він був насправді. Тобто та велика рука, якою він диригує – це те, яким його хотіли бачити люди, яким хотіли, щоб він був. Я сподіваюсь, що вся ця скульптура, створена з різних шматочків та елементів, дасть вам зрозуміти, ким він був насправді. Бо це великий революціонер, якому вдалося робити власну музику і жити власним життям.

З чого зроблений Моцарт?

Скульптура зроблена з необробленої нешліфованої бронзи. Але спершу я зробив її з глини і транспортував з Австрії до Києва. І вже тут, в Україні, на прекрасній фабриці, ми вилили цю скульптуру з випаленої бронзи. Багато скульпторів обробляють свої скульптури з бронзи, адже цей матеріал з часом починає зеленіти, покриватися таким нальотом. Я свідомо цього не робив. Скульптура сама знайде свій колір і буде такою, як задумає природа. Дощі, опади з листя дерев навколо, вологість і все решта зробить свою справу, ми вже бачимо як скульптура зеленіє і це прекрасно. Десь скульптура чорна, десь зелена, десь глянцево бронзова. Це шкіра цієї скульптури, вона унікальна і спеціально такого не вдасться повторити нікому.

Читайте також: Це не наш Моцарт. Чому я зареєструвала петицію про демонтаж скульптури композитора

На голові в Ксавера лише перука, він наче робив маскарад. Якщо ви бачите там голову лева – я радий, що моя скульптура надихає людей і їхню фантазію на такі образи, зрештою це й гарна аналогія, бо Ксавер 30 років жив і працював у Львові. Є там цей лев чи немає, я не скажу, кожен має дати відповідь на це запитання собі самостійно.

Я розумію, що Моцарт виглядає вам чужинцем, але дайте йому час і ви до нього звикнете. Ви можете і через 10 років його демонтувати, але біля нього треба постояти, пожити і ви звикнете до нього.

Додамо, що після активного обговорення львів'ян скульптури Францу Ксаверу Моцарту на площі Маланюка Тvoemisto.tv провело публічну дискусію на тему: «Чому встановлення пам’ятника Моцарту молодшому у Львові спричинило скандал?». Її можна переглянути тут:

Дар'я Кучер

Фото Анни Чистякової

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.