Я бачив різні кампанії на виборах у Львові, ця – найбрудніша. Розмова з Андрієм Садовим

3292 0
Tvoemisto.tv в один день поспілкувалось з Андрієм Садовим і Олегом Синюткою – кандидатами на посаду голови Львівської ОТГ, які вийшли у другий тур виборів. Сім років вони працювали у тандемі у міській раді Львова: Андрій Садовий – головою, Олег Синютка – його незмінним заступником. Але у грудні 2014 року їхні шляхи розійшлися. Сьогодні вони – опоненти. Ми поговорили з обома кандидатами про їхнє бачення «львівської господарки», про політику та про особисті цінності. Пропонуємо розмову з міським головою Львова Андрієм Садовим.

У четвер, коли відбулись обидві розмови, стало відомо, що передвиборчі дебати між кандидатами таки мають відбутись – 18 листопада на Суспільному телебаченні. До цього часу вони понад два тижні обмінювались заявами про дебати та кожен з них натякав на те, що опонент боїться дебатувати. Тож спочатку говоримо про це.

То чи відбудуться дебати між вами і Олегом Синюткою? Чому процес так затягнувся?

Я отримав запрошення від Суспільного телебачення на дебати, які відбудуться 18 листопада о 19:25. Я дав згоду. Мене повністю влаштовує запропонований формат, я маю довіру до Суспільного телебачення. Для мене ця тема закрита. Я прийду.

Медіа-хаб «Твоє місто» запросив вас першим. До нас на дебати прийдете?

Я дебатую цілий день – із людьми, із середовищами. Я отримав шість запрошень на різні дебати. Я ж міський голова, у мене є робота. Зараз, наприклад, мушу їхати в лікарню швидкої допомоги – дивитись, як там розгортають ліжка.

Медицина у Львові – цікава тема. Міські лікарні програють обласним із забезпеченням, із обладнанням. Чому так?

Міські лікарні мають на три порядки вищий рівень сервісу та забезпечення, ніж обласні лікарні. Поїдьте в Лікарню швидкої допомоги, наприклад. Хворі, які потрапляють на «швидку», благають, щоб їх везли не в обласну лікарню, а в ЛШМД – вони хочуть жити.

Області треба серйозно переглянути питання менеджменту. Чиновники ОДА заявляють про можливість відкриття мобільної лікарні на стадіоні «Арена-Львів», тим часом в обласній лікарні – усього 40 коронавірусних ліжок. Там легко можна зробити 250! У мене є питання про компетенцію і здоровий глузд: зробити лікарню на стадіоні? А який медичний персонал там буде працювати? А як вони кисень туди підведуть?

Так, Лікарні швидкої допомоги стали приділяти багато уваги останнім часом. Хоча відгуки про неї – не з найкращих.

Про неї відгуки такі, як про радянську нереформовану медицину. Ми провели реформу первинної ланки, а вторинна ланка – нереформована. Там фахівець офіційно отримує на руки 6-7 тисяч зарплати – це знущання над гідністю лікаря.

То, все ж таки, якщо переможете, якими міськими лікарнями займетесь?

Ми би хотіли мати настільки збалансовану систему медичної допомоги львів’янам, що не матиме рівних у країнах Східної Європи. Для мене пріоритетами є дитяча лікарня на Орлика, 8-ма лікарня – обидві зараз мають хороший менеджмент. Є 1-ша, 4-та, 5-та лікарні – вони всі у фокусі, всі важливі. Так само, як важливі всі наші поліклініки.

Цього року ми переорієнтували 240 млн на медицину поза планом – коронавірус змушує ухвалювати рішення достатньо швидко. А від держави ми отримали копійки, і це мене мучить, коли я чую про мільярдний «ковідний» фонд. А тим більше, коли держава вилучає з місцевого бюджету 591 млн живих грошей, а надходження від податків – впали. Ми недоотримаємо цього року 400 млн у загальний бюджет і 600 млн – у бюджет розвитку. Та медицина – один з найбільших пріоритетів, тому що це питання нашої безпеки.

Якщо говорити про гроші, то тепер маємо Львівську ОТГ, до якої увійшли 11 громад. Не всі з них багаті та успішні. Які маєте плани на ці території і де візьмете гроші на вирішення їхніх проблем?

Є бюджети кожної громади, що наступного року отримають у 2-3 рази більше коштів у розрахунку на одного мешканця, ніж було до цього – зменшиться вилучення з місцевих бюджетів.

Нам критично важливо збудувати садочок у Лисиничах, відремонтувати садочок у Зашкові, добудувати шкільний корпус у Рудному, у Брюховичах, маємо проєкт школи у Малехові, що треба будувати. Є багато питань з освітленням, з дорогами, з водопостачанням для Дублян, з яким ми вже працюємо.

Читайте також: Великий бізнес вміє домовлятись. Чого очікувати від нової Львівської міської ради

Це мега-великі інвестиції. Чому це вигідно для нас? 150 тисяч людей зранку в’їжджають у Львів, а ввечері – виїжджають. Коли будуть садочки і школи у тих населених пунктах, то навантаження зменшиться. Є свої плюси і мінуси, але ми приймаємо всі громади, як рідні – це підсилить нас усіх.

То грошей вистачить?

Грошей завжди мало. Ми ще не знаємо, яким буде державний бюджет, які будуть надходження у місцевий – ще пару локдаунів і буде не мінус 400 млн до загального фонду, а мінус мільярд. Якщо підприємці не вийдуть на роботу, то не платитимуть податки, кошти не надійдуть до місцевого бюджету. Тому я дуже б’юся за кожне робоче місце – це пріоритет. Медицина, соціальна політика, ремонти доріг, транспорт – це все видатки. А наповнює бюджет економіка, розвиток бізнесу.

Що місто отримає від територій, які увійшли до складу ОТГ?

Прогнозований розвиток на наступні 50-100 років – без хаосу. Важкими будуть перші роки – люди матимуть багато претензій і хотітимуть, щоб те, що не зробили за 30 років, втілили за один рік. Але в кожній громаді ми визначимось зі старостою – людиною, яка матимете найвищий ступінь довіри і спільно з нами працюватиме над планом розвитку своєї громади – що ми робимо у 2021, 2022, 2023 тощо. Щоб люди розуміли – є чіткий план і ми за ним ідемо. Тоді буде довіра.

Поговорімо про візію Львова. Ідея центру туризму показала свою крихкість у час пандемії. У яких напрямках розвиватиметься Львів далі?

Туризм – це можливість швидко створити робочі місця для десятків тисяч молодих людей, які не виїжджають за кордон. Податки з туристичної галузі у нас мізерні, але люди самі себе утримують.

Щодо інших галузей, то це, однозначно, харчова промисловість. Nestle, наприклад, за останні роки створила додатково 500 робочих місць у Львові. Також – точна механіка. Є підприємство «Техноваги», що у 2011 році купило пустир і збудувало там виробництво – сьогодні вони постачають продукцію у 12 країн світу. Ізоляторна компанія за останні 5 місяців збільшила виробництво удвічі і додатково створила 250 робочих місць.

Читайте також: Хто став депутатом Львівської міської ради. Імена, біографії, статки, фото

У промзону Сигнівка ми минулого тижня залучили 4-х великих інвесторів – бюджет отримав 170 млн грн. Минулого року ділянку там купила австрійська компанія «Дунапак». Загалом там буде до 6 тисяч робочих місць.

Звичайно, ІТ треба брати до уваги – за минулі 5 років ми у Львові додатково створили 10 тис. робочих місць в ІТ – це триста компаній, де середня зарплата – дві тисячі доларів в місяць. Я радий, що вони спокійно пережили пандемію.

Люди, які себе цінують, хочуть жити в комфортних умовах. Що місто буде для цього робити? Зокрема, з транспортом, мобільністю, іншими насущними питаннями.

Це правда. Тому ми закупимо в «Електрону» 250 нових електробусів, проводимо тендер на 100 нових автобусів, що з наступного року почнуть поступати у Львів. Будуть і десять 5-секційних трамваїв, готуємо угоду на 100 тролейбусів з автономним ходом – вже не потрібні будуть лінії. З наступного року тролейбус по Хуторівці вже буде ходити з проспекту Червоної калини на Ряшівську, яку ми маємо добудувати до летовища. А по Ряшівській їздитимуть нові сучасні електробуси. Ці 460 одиниць транспорту кардинально змінять ситуацію в місті упродовж наступних двох років. Вони курсуватимуть і в навколишні населені пункти.

Звичайно, будуватимемо нові магістралі, ремонтуватимемо дороги.

У Львові великі проблеми з корками. І автобуси, які у них стоять, популярності не матимуть.

Усе життя ввечері був корок на виїзді зі Львова через Галицьке перехрестя. Ми зробили там третю полосу і минулої п’ятниці жодного корку не було. Наступного року ми плануємо робити кільце на перехресті Пасічна – Личаківська і будемо розширяти Личаківську біля 28-го заводу. Також проєктуємо з’їзд з Луганської на Городоцьку, а з Липинського – на Богданівську. На Миколайчука проєктуємо трамвайну колію, а на Щурата буде розворотне кільце, як і на Сихові. Ще – прокладемо колію по вулиці Коперника і з Рясне-2 прокладемо дорогу на Левандівку. Ми маємо чіткий план – що робити і як.

Читайте також: Що обіцяють Садовий і Синютка зробити для вирішення транспортної проблеми. Аналіз програм

У рік у місті стає на 15% більше машин, а дороги ми не розширимо, хоча їх ремонт вже пришвидшує рух. Після вулиці Шевченка почнемо робити Залізничну – це буде найшвидше сполучення з центром міста, якщо, наприклад, ви хочете з Чупринки заїхати в Рясне-2.

Що ви думаєте про запуск міської електрички?

Управління транспорту зараз синхронізує роботу з Укрзалізницею у цьому напрямку – це дуже перспективно, хоч і потребуватиме дотації з міського бюджету.

Що про це кажуть в Укрзалізниці?

Якщо від них не будуть потрібні гроші, то вони підтримають ідею. Вони зараз стали дуже економними.

Але це великі гроші. Де будете їх брати?

Зараз спеціалісти управління транспорту і фінансів прораховують, скільки це буде вартувати. Увесь громадський транспорт ми сьогодні і так дотуємо.

До кінця 2020 року Львів мав стати містом без маршруток. Зараз це би дуже здалося.

Тому ми і вирішили закупити 460 одиниць транспорту і замінити усі маршрутки якісними електробусами. Кілометр пробігу одного електробусу коштує 8 грн, а кілометр пробігу автобуса – орієнтовно 22 гривні. Тобто економіка є позитивна. Але електробуси, що є на ринку, надто дорогі для нас, тому «Електрон» зараз має в розробці проєкт і на травень має зробити перший екземпляр. Потім кожного місяця постачатиме 18 електробусів.

Часто я хочу зробити все швидко, але життя вносить свої корективи.

Коли у Львові буде е-квиток? Здається, він вже є скрізь, окрім Львова.

Жодне місто України не має повноцінного електронного квитка – це репліки. А Львів матиме. Softserve працює і вже у квітні планує у тестовому режимі запускати е-квиток у Львові.

Понад 7 місяців тривали судові суперечки стосовно тендеру, що проводив ЄБРР. Вони мають нульову толерантність до корупції, але у них є бюрократія. Тому, з одного боку, з ними вигідно працювати, з іншої – це довго.

Раніше ви говорили, що у Львові перспективно будувати підземні паркінги і навіть казали, що є інвестори для цього. Але потім виявилось, що інвесторам це невигідно. І що тепер?

Поки держава не вибудувала систему справляння штрафів, жоден інвестор не зайде. Сьогодні у центрі міста маємо 30% вільних паркомісць – люди не платять за паркування. Не думаю, що як збудувати підземний паркінг, хтось буде платити – він буде стояти порожній.

Але ми все одно цього року починаємо будувати паркінг на площі Петрушевича на 500-600 місць. Ми його включили у проєкт приватно-публічного партнерства, тобто може інвестор профінансує роботи хоча б частково.

Читайте також: Як швидко збудувати у Львові першу лінію метро

Також плануємо будувати великий паркінг на кілька тисяч місць за церквою Анни – між вулицями Шевченка і Городоцькою. І я все ж вірю, що ми знайдемо порозуміння із Львівським університетом і зможемо запроєктувати паркінг під площею перед ним. Ця локація перенасичена машинами людей, які приїжджають в університет, у головне управління поліції і в управління залізниці – якщо б вони ставили свої машини у підземний паркінг, там би було набагато більше порядку.

Якщо переможете, то що будете робити по-новому? Маю на увазі підходи до роботи.

Тисяча студентів за рік проходить стажування у міській раді Львова. Сьогодні середня ланка – це молоді хлопці й дівчата віком 32-33 роки. Христина Процак, Антон Коломєйцев, Олена Гунько, Андрій Москаленко, Олег Самчук – це наша гордість. Молоді перспективні люди – найбільша цінність. Я хочу дати їм шанс на розвиток, на впровадження своїх геніальних ідей. Моя задача – дати Львову можливість перейти на інший етап розвитку. Їхній вік – класний для творчості, вони не мають страху, ідуть вперед. Треба їх захистити, підсилити і підштовхнути. Вони будуть наступними керівниками департаментів, заступниками, міськими головами.

Треба вибудовувати політику так, щоб місто завжди мало якісний кадровий резерв. Багато людей, які працювали в місті, потім стали народними депутатами – наприклад, Любомир Зубач, Сергій Кіраль. Зараз вони повернулись у Львів із досвідом роботи на загальнодержавному рівні.

Із вашої команди пішло багато людей, були і корупційні скандали. Наприклад, з Юрієм Гольцем.

Хтось приходить, хтось відходить, відбуваються ротації – це нормально. А Юрію Гольцю не пред’явили жодного звинувачення в корупції. Цей перформанс у день відкриття сихівського трамваю був спецоперацією, щоб знівелювати великий проєкт.

Чому Олег Береза пішов?

Він отримав пропозицію очолити облавтодор. Це посада, де він отримуватиме набагато більші гроші. Так само, як Вадим Ноздря, який очолював «Зелене місто». Сьогодні в Укрспецекспорті він отримує мільйон зарплати на місяць, а я не можу стільки платити, хоча він заслуговує таких грошей. Люди йдуть на підвищення.

Одна з ключових проблем міста, яку назвала наша аудиторія, це забудова без розвитку інфраструктури.

Багато років дозволи видавала державна інспекція архбудконтролю, вона ж контролювала виконання робіт. Це завдало великої шкоди громаді, тому що містобудівельне законодавство в Україні зроблене під забудовника. Сьогодні громада не має юридичного права контролювати хід будівництва і дотримання проєкту. У нас можна за ніч поставити МАФ, а щоб його знести, місто має витратити значно більше часу.

Я не знаю жодного випадку, щоб корупціонер чи недоброчесний забудовник був покараний – вони всі відкупилися. Це реалії, у яких ми живемо.

А що ж тоді погоджує виконком?

Він погоджує містобудівні умови та обмеження, що враховують гармонійність забудови.

Є ще така проблема, що забудовники часто питання школи чи садочка відкладають на потім. Ми будемо вимагати, щоб спочатку будували об’єкти інфрастурктури, а потім – житло.

Ми оголосили архітектурний конкурс на будівництво школи в районі Під Голоском, плануємо відкрити там амбулаторію сімейної медицини – вже маємо велике приміщення. Ще зробимо великий сквер, щоб цей район мав все для комфортного життя.

А чи місто може диктувати умови, що спочатку будувати?

У нас не лишається вибору. Наприклад, «Нова оселя» мала садочок здати у 2018 році, а здасть тільки у 2021-му. Власник компанії є тепер депутатом ради від ЄС, сподіваюсь, він прискорить роботу над садочком.

У цій каденції буде багато представників великого бізнесу, зокрема забудовників. Як це може впливати на ухвалення рішень в раді?

Так, практично половина фракції Європейської солідарності – це великі забудовники або їхні представники. Мій захист – це максимальна публічність, відкритість. Людина, яка хоче інвестувати, хай інвестує, але виключно з розумінням розвитку міста на наступні десятиліття, щоби не було таких помилок, як із районом Під Голоском, що ми виправляємо.

Перед президентськими виборами ви казали, що будете приглядатись до кандидатів на посаду міського голови Львова і підтримаєте когось. Нікого не побачили?

Через пандемію багато людей відмовились іти на вибори, з різних причин, і я лишився перед складним вибором. Львів має таку особливість, що саме львів’яни ухвалюють рішення, хто має бути міським головою. Якщо я буду мати таку честь, то працюватиму із потрійною енергією.

Чому між вами і Олегом Синюткою пробігла чорна кішка? Ви добре працювали в тандемі.

Він приїхав у Львів із Івано-Франківська у 38 років. Він тут не жив, не вчився, не працював. Був у мене заступником і отримав хороший досвід роботи. Йому запропонували очолити обласну адміністрацію і я побажав йому успіху. Жодних сварок між нами ніколи не було, якщо не брати до уваги сміттєву блокаду, що стала великим приниженням громади. Це окрема тема для великої розмови.

Чому відбулася ця блокада?

Це було бажання зробити Садового і парламентську на той час партію «Самопоміч» ручними. Для цього чинився тиск на мене особисто і на місто. Таких прецедентів в історії не було, щоби держава використовувала адміністрації, СБУ, прокуратуру, поліцію для блокування вивозу відходів. Коли закрили полігон, альтернативи ніхто не дав, хоча на державному рівні це робиться легко: визначаються 50 полігонів навколо і просять прийняти по одній машині. А їм усім сказали: будете допомагати Львову, ми вас посадимо в тюрму. Про це можна цілу книжку написати.

Напишете?

Думаю, що так, але пізніше.

Які у вас зараз стосунки з Петром Порошенком?

Маю повагу до всього того доброго, що він робив на посаді президента України. Дуже давно його не бачив, не спілкувався.

Якщо ви переможете, як будете співпрацювати з новим депутатським корпусом, який в більшості буде в опозиції до вас?

У нас ніколи не було опозиційності, тому що немає ідеологічних розбіжностей: усі партії, що пройшли до міської ради – проукраїнські, проєвропейські. Половину з депутатів я знаю, декого вже 3-4-ту каденцію. Я оптимістично налаштований на співпрацю – у сьогоднішніх умовах жодна конфронтація не принесе користі для міста. Партійність у місцевих органах влади є умовною.

Як можете охарактеризувати цю виборчу кампанію?

Це не перші мої вибори, але такої кількості бруду на моїй пам’яті ніколи не було. Ми порахували, що наші опоненти витратять близько 5 млн доларів на виливання бруду на мене. Вони ж, напевно, захочуть їх компенсувати? А чим?

Це ви про Олега Синютку і Європейську солідарність?

Я про тих людей, які фінансують з одного центру весь бруд, що лиється на Садового. Це чітко скоординована кампанія, що має своїх менеджерів, стабільне фінансування і погоджені дії.

Коли моє опудало возять і пишуть «Садовий вмер» – хіба це є гідно Львова? А коли львів’ян, які голосували за Садового, називають львівцями – це не ображає їх? Мабуть люди, які це роблять, не народилися і не жили у Львові, а приїхали сюди у дорослому віці і, можливо, не відчувають нашого міста.

У Львові багато приїжджих, серед ваших менеджерів – так само.

Я запрошую людей з різних міст. Є певні традиції Львова і ти повинен їх сприймати, а не нав’язувати своє. Оце мені не подобається.

Якщо програєте, чим будете займатися далі?

Я думаю, що того разу я виграю. Але ви побачите вже іншого Садового.

Де побачимо?

У роботі. Мій вік і все, що я пережив, дає мені трохи інший поштовх у завтрашній день.

Будете вертатись у велику політику?

Я з неї ніколи не виходив. Мер Львова – це фігура загальноукраїнського рівня. Хто з цим може змагатися? Депутат Верховної Ради? Які він має повноваження? Чи міністр, який працював 3-4 місяці?

Політик – це його команда.

Ми маємо фантастичних людей – мерів Коломиї, Скадовська, на Львівщині представники «Самопомочі» стали мерами (голови Бориславської, Перемишлянської, Яворівської ОТГ і Трускавця – авт.). Я багатьом людям дав поштовх у політику і зараз вони змінюють світ на краще. Мені це подобається.

А взагалі останні 5 років для мене – це мандрівка крізь ілюзію. У 2014 році я думав, що все змінилося, що політики будуть іншими – чесними, відвертими, і ти можеш таким бути. І я «получив». «Получив» так, як ніколи не «получав» у своєму житті. Але я живий. Все ок. Ідемо далі.

Назвіть три ваші основні цінності, на які ви спираєтесь у житті.

Мене часто питають: що я можу порадити для успіху. Так от: багато працювати, вірити в Бога і любити людей. Якщо ця любов у тебе є, ти наповнюєш серця. Якщо ти маєш злість, то й інших злиш. Любов важлива.

Розмовляла Олександра Бодняк

Фото: Надія Марченко

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Міські акценти

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!