І Дарину, і Віктора, й Олесю об'єднало бажання вступити до вишу та підтримка школи, друзів і батьків. Окрім того, допомогло те, що вступну кампанію перенесли на місяць.

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив результати зовнішнього незалежного оцінювання 2020. У Львові вже 40 випускників претендують на грошові винагороди за те, що склали його на максимум – 200 балів, не враховуючи наразі додаткової сесії. Tvoemisto.tv розпитало кількох абітурієнтів про те, що допомогло їм отримати найвищі бали, чи можливо це зробити сьогодні без репетиторів та чим був особливий вступ під час каранину.

Із репетитором чи без

Випускницям Олесі Буряк з НВК Школи-гімназії Шептицьких та Дарині Бойко з загальноосвітньої середньої школи №3 вдалося скласти ЗНО з історії України на 200 балів. Обидві кажуть, що завжди цікавилися цим предметом, однак готувалися зовсім по-різному та мають свої рецепти успіху.

«Історія мені подобалася, але в школі я не дуже добре її вчила. Уже під час додаткових занять у центрі «Результат» із репетиторами зрозуміла, що це все-таки моє і отримувала справжнє задоволення від процесу. Почала готуватися з вересня і двічі на тиждень по три години мала на заняття. Було складно, поруч були сильніші діти, ніж я, але здорова конкуренція додавала мені мотивації ставати щоразу кращою», – каже Дарина.

Читайте також: «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань

Із датами чи фактами, зізнається, проблем не було. Складно далися хіба що перші теми, які швидко забуваються, та тема Другої світової війни. Для себе вона виокремила три предмети, з яких складала ЗНО, а ще користувалася лайфхаками для ефективнішого навчання та запам’ятовування.  

«І з англійською, і з історії я писала дати, факти на одному боці картки, а з іншого – визначення. Так вчити дуже зручно. Окрім цього, такі самі електронні катки є в інтернеті. Це справді допомагає вчити слова, якщо йдеться про англійську, чи терміни, коли стосується історії. І загалом велика кількість тестів добре допомагає закріплювати теми», – додає дівчина.

Дарина Бойко розповідає, що велику підтримку під час підготовки до тестів отримувала в школі, від батьків та друзів, однак багато порад давали саме репетитори центру.

«Зі свого досвіду не можу сказати – реально чи нереально скласти все самостійно, бо мені з репетитором – легше. Зізнаюся, що часом, коли лінуюся, потрібен стимул, аби навчатися і багато працювати. Таку допомогу і підтримку я отримувала на додаткових заняттях.  Дуже цінно, коли можеш перепитати та дослухатися до порад», – зазначає Дарина.

Олеся Буряк же готуватися почала за два місяці до початку ЗНО. Брала тему, переписувала найважливіше в конспект, вчила і проробляла тести. Щоправда, дещо вдалося вивчити повніше, а дещо лише перечитати. Однак до основної сесії встигла «пробігтися» по всьому матеріалу.

«Найважче запам’ятовуються деталі, хоча якраз ЗНО навколо них і крутиться. Тому вдавалися майже всі теми, окрім того, що стосувалося архітектурних пам’яток. Проте мені дуже допомогло те, що я не просто читаю, а веду конспект, і також перед вивченням нової теми обов’язково розповідаю батькам попередню або ж стоячи біля дзеркала. Деякі пам’ятаю настільки, що можу казати, де вони розміщені в зошиті і якою ручкою я їх записувала», – розповідає Олеся.  

Читайте також: Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн

Без репетитора дівчина склала також українську мову, каже, що з цим проблем не було. А от щодо англійської, то попри те, що в школі знала її добре, на додаткову все ж пішла.

«Це – такий предмет, який потрібно структурувати. Самостійно складно підготуватися та зрозуміти, що саме слід вивчити. Це знає вчитель. І для математики важливе пояснення, тому тут теж самій складно впоратися», – зізнається вона.

Часом, продовжує Олеся, було тривожно від того, що більшість учнів мають репетиторів з усіх предметів, а вона лише з деяких, отже, думала, щось складе гірше.

«Але якщо самоорганізуватися та постаратися, то такі предмети, як українська мова чи історія, можна вивчити самим. Репетитор не гарантує те, що ти добре здаси. Усе залежить від власних старань», – додає дівчина.

Відпочивати можна, навіть треба

Окрім підготовки до вступу, дівчата встигали і хобі розвивати, і науковими роботами займатися. У школі, зізнаються обидві, вчителі ставилися дуже лояльно, адже розуміли, скільки матеріалу їм доводиться пройти за цей час.

Олеся Буряк, наприклад, захистили наукову роботу в Малій академії наук, а Дарина Бойко розвивала свою гру на фортепіано. Каже, що це навіть заспокоювало її в перервах між темами.

Читайте також: Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення

«Коли починаєш готуватися до ЗНО, то, здається, що часу в тебе не буде зовсім ні на що. Але то лише всі так навіюють, створюють навколо таку атмосферу, насправді, все це перебільшення…», – розповідає Олеся.

А Дарина Бойко додає, що важливо у період підготовки займатися і тим, що любиш, що приносить тобі задоволення, на це треба виділяти час.

«Треба вміти розслаблятися та відпочивати. Думаю, кожен може знайти заняття, яке його рятуватиме час від часу – спів, танець, книга, гра на якомусь інструменті, прогулянка теж добре сприяє відновленню, розмова з батьками, друзями тощо. І не треба думати, що кожне питання на ЗНО є якимось каверзним, воно може бути простим і не треба з ним мудрувати, а писати те, що знаєш», – ділиться Дарина.

Плани на майбутні навчальні заклади теж у дівчат зовсім різні. Приміром, Олеся хоче поїхати вчитися до Києва, а може навіть за кордон, аби по максимуму використати бали, що здобула. Варіантів у дівчини багато – від міжнародних відносин до програмування. Дарина ж каже, що мріє вступити в Український католицький університет на спеціальність «Етика-політика-економіка». Якщо не вийде, тоді в ЛНУ ім. Івана Франка на міжнародні відносини.

Якби готувався зараз, то по-іншому організував би свій час

А от випускник ліцею №52 ім. М. Лобачевського Львівської міської ради Віктор Поважук, який отримав на двох ЗНО по 200 балів, готувався і сам, і з репетитором. У першому випадку йому вдалося досягти найвищих результатів завдяки тому, що він дуже любив математику і добре її знав завжди, а от в іншому – завдяки наполегливій праці та поясненням вчителя з фізики.

«Репетитор не давав мені якоїсь додаткової впевненості чи мотивації, в мене її і так було достатньо. Мені було важливо з’ясувати та отримати пояснення на те, із чим я не впорався самостійно. Хоча те, що я з’ясував в результаті, на ЗНО мені не згодилося», – розповідає він.

Усі предмети хлопець все ж радить розпочинати з вирішення тестів попередніх років, щоб дізнатися необхідний рівень знань. І, звісно, прислухатися до порад вчителя щодо плану навчання. А найкорисніший урок, який Віктор виніс з підготовки, – не потрібно занадто сильно заглиблюватися в предмет.

Читайте також: Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа

«До математики я готувався протягом місяця по дві години на день (в останній тиждень – по п’ять), що дало можливість попрактикуватися, розв’язувати і переносити в чистовик, слідкувати за часом. На фізику витратив 2/3 загального часу, хоча на сесії були тільки основні формули і одна складна задача. Подібна ситуація з українською мовою, коли зазубрював правила, а по факту була потрібна логіка, знання лексичних помилок, наголосів і фразеологізмів. Ну і треба писати багато есе», – ділиться хлопець.

Віктор каже, що відпочивати під час підготовки теж треба, а ще – займатися спортом, однак шкодує, бо цього не робив. Якби готувався до ЗНО зараз, то по-іншому організував би свій день.

«Я мав свій розклад, який нікому б не побажав (сміється). Тому, напевно, би зменшив кількість годин, які займався фізикою. А взагалі все залежить від того, на якому рівні з того чи іншого предмета є людина, у середньому достатньо виділяти на підготовку по годині-дві на день з одного предмета», – додає він.

Про недоліки ЗНО, Черчилля і користь карантину

І Дарина, і Віктор, й Олеся кажуть, що місяць, на який відклали ЗНО, вступну кампанію тощо, тільки пішов їм на користь, бо за цей час вони продовжували гризти граніт науки.

«Я не особливо стресувала, як пишуть в коментарях у соцмережах, хотіла навпаки, щоби карантин продовжили, і я ще встигла більше підготуватися. У тому, що проведуть основну сесію – була певна, а от щодо пробного, то теж не переймалася, бо вже мала досвід олімпіад, роботи в аудиторіях», – каже Олеся Буряк.

Читайте також: На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі

ЗНО, за словами випускників, з одного боку, не ідеальний показник успішності та реальних знань людини і має свої недоліки, однак наразі це єдиний справедливий критерій оцінювання.

«Тести показують середні знання, але так, щоби відокремити людей з геніальними здібностями, (це я не про себе (сміється), від просто тих, хто добре готувався, воно не може», – зазначає Віктор Поважук.

Хвилювання і удача, на думку Дарини Бойко, відіграють свої ролі. Комусь може випасти все те, що він вчив, а хтось перехвилювався і те, що ніби добре знав, на ЗНО не зміг згадати.

«Вінстон Черчиль казав, що демократія – це погано, але нічого кращого не придумали. От так само і зі ЗНО, може воно має якісь недоліки, не до кінця розкриває потенціал, але іншого варіанту не бачу і не чула про альтернативу», – додає Олеся.

Ольга Коваль

Фото надали випускники

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.