У вересні місто передало у користування Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ другу частину Митрополичих садів – так звані нижні сади, що їх тепер мають відновити. Tvoemisto.tv дізналось, що планують облаштувати у цій частині садів і як вони розвиватимуться.

Львів'яни ходять по горіхи

Святоюрська гора – це великий комплекс довкола архикатедрального собору Святого Юра, до якого входить сам храм із подвір’ям, Митрополичі палати, де живе єпископ, і Митрополичі сади, що запроєктував архітектор собору Бернард Меретин на початку 1770-х років. Раніше на трьох терасах росли дерева, кущі та квіти. Згодом барокові сади перепланували, залишили лиш осі, підпірні стіни та фрагменти садів.

Митрополичі сади у другій третині 19-го століття. Зображення: photo-lviv.in.ua

Митрополичі сади були поділені на дві частини: верхні – для прийому гостей, а нижні – для господарських потреб. За ініціативи Митрополита Андрея Шептицького тут висадили фруктовий сад.

Вигляд на верхні сади від Митрополичих палат

Нижня частина Митрополичих садів зараз перебуває у занедбаному стані: територія поросла чагарниками, фруктові дерева хворі або ж посохли. Тут можна побачити «стежки бажання» – їх протоптали містяни, які приходять збирати горіхи та фрукти, попри те, що це закрита територія. Із 2015-го Церква щовесни організовувала тут толоку, але цього року через карантин територію прибрати не вдалось.

Верхні і нижні сади розділені арками, що зараз в аварійному стані. Якщо вони завалиться, то може відбутись зсув ґрунту.

«Арки не мають фундаменту, тому й розсипаються. Дві обвалилися у 2016-му році, попередні – ще у 90-х роках. Мабуть, тоді не думали про їх довговічність, робили, аби розділити територію. Радилися із архітектором Ігорем Кузьмаком, він казав, що відреставрувати їх не вдасться, а треба буде наново відбудувати з тієї ж цегли. Там ще є нюанси з комунікаціями, тому як почнемо робити щось з арками і нижніми садами, процес може затягнутися», – розповіла Tvoemisto.tv Олена Карнаух, заступниця директора благодійної організації «Фундація Духовного Відродження» при Львівській Архієпархії УГКЦ, що опікується садами.

За її словами, нижні сади мають бути громадським простором, з окремим входом від площі Святого Юра.

«Нижні сади не будуть відкриті цілодобово. Плануємо проводити там культурні, мистецькі події, церковні заходи – бо ж це сакральне, намолене місце. Були ідеї робити їдальню для безхатьків, літню сцену, мобільні каркасні екологічні будинки, аби територію можна було використовувати і взимку», – каже Олена Карнаух.

Конкретного проєкту наразі немає, адже йому передують обстеження ділянки, археологічні та урбаністичні дослідження. Припускають, що на території можуть бути поховання – такі дані відшукали в архівах Церкви. Окрім того, ділянка посеред садів була в постійному землекористуванні Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Там досі розташовані об’єкти підприємства, обгороджені парканом. Тож необхідно вирішити, яку територію вони займатимуть, а яку можна буде проєктувати.

Два варіанти

Керівник департаменту «Адміністрація міського голови» Євген Бойко у коментарі Tvoemisto.tv говорить, що нині є два варіанти розвитку Митрополичих садів.

«Перший – це оголошувати всеукраїнський або міжнародний конкурс для збору нових пропозицій і реалізовувати їх спільно з Церквою. Другий – це використати уже напрацьовану концепцію Ольги Криворучко та Ігоря Кузьмака, щоб, не гаючи часу, приводити Митрополичі сади в той вигляд, що вони мали за часів  Митрополита Андрея Шептицького. Це має бути місце духовного і фізичного відпочинку, місце популяризації нашої культури», – каже Євген Бойко.

Як раніше розповідав Tvoemisto.tv головний архітектор Львова Антон Коломєйцев, у другому варіанті ідеться про формування алеї у садах, відновлення історично закладених речей.

Читайте також: Як виглядають Митрополичі садиу Львові у період карантину. Фото-, відеоекскурсія

Святоюрський комплекс перебуває під охороною ЮНЕСКО та межує із земельними ділянками, що мають інший правовий статус – ці деталі доведеться врахувати під час розробки проєкту облаштування території садів.

Користування – не власність

Власником нижніх садів і надалі залишається Львівська міськрада, пояснює Tvoemisto.tv представник Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ адвокат Андрій Працьовитий. Курія – лише правокористувач земельної ділянки.

«Ідеться про перспективу використання цієї земельної ділянки Курією ЛА УГКЦ з дотриманням вимог чинного  законодавства. Оскільки територія залишилася у комунальній власності, ми будемо погоджувати всі наші дії щодо цієї ділянки з міськрадою Львова», – каже Андрій Працьовитий.

Він додає, що ідеться, зокрема, і про такі робочі питання, як право проходу, облаштування і розташування різних конструкцій на земельній ділянці, проведення заходів тощо. Це займатиме певний час.

Про концерти, фотосесії та політику

Зараз у верхніх садах відбуваються різноманітні заходи для підтримки соціальних проєктів та утримання самих садів. Ідеться про фотосесії, корпоративні заходи: презентації, лекції, неформальні пікніки, творчі майстер-класи, а також виїзні церемонії, фуршети, урочисті події.

Вигляд на верхні сади від митрополичих палат

Саме відновлення верхніх садів стартувало з показу львівської дизайнерки Оксани Караванської у 2015-му році, яка організувала його за власні кошти, а запрошені гості могли зробити благодійний внесок. Зібрані тоді кошти допомогли відновити верхні сади.

Читайте також: У Львові відновили частину Митрополичих садів. Фото

«Є багато критики, мовляв, Церква заробляє. Це не так, це не бізнес заради бізнесу. Зі 100% того, що ми отримуємо як благодійні внески, 20% іде на адміністрування, 80% – акумулюємо в наш фонд підтримки соціальних проєктів. Все відбувається прозоро. Місія Фундації Духовного Відродження – підтримувати і розвивати соціальні проєкти Церкви. У Єпархії, окрім різних  громадських організацій, є комісії, які об’єднуються в пасторальний відділ: комісія у справах молоді, комісія у справах освіти і виховання, душпастирство нечуючих. Це як міні громадські організації, які діють від імені Єпископа», – розповідає Олена Карнаух.

За накопичені за проведені у садах заходи кошти, додає вона, проводять заходи для підопічних комісій – наприклад, курси жестової мови. Один такий курс коштує 20 тисяч гривень.

Ще торік у Церкві почали планувати розвиток Святоюрського комплексу в туристичному плані. Так, перед карантином стартувало облаштування Святоюрської кав’ярні, що в перспективі, орієнтовно за два роки, мала би перетворитись у ресторацію. Зараз роботи уже виконані на 50%. Паломницько-туристичний центр за благодійний внесок у 40 грн проводить оглядові екскурсії Митрополичими садами, також є екскурсія хорами в соборі. Планують організувати таку ж екскурсію з виходом на купол собору. Повноцінна екскурсія комплексом – 100 грн благодійного внеску з людини.

Були у Митрополичих садах і заходи, що викликали резонанс. Так, у вересні цього року там відбувався вечір «Європейська осінь у Львові», на якому був присутній 5-й президент України Петро Порошенко та його однопартійці. А президент Володимир Зеленський представив у садах кандидатів від партії «Слуга народу» на місцевих виборах. Заходи влаштовували за благодійні внески, конкретної суми немає, каже Олена Карнаух.

Наразі один з політиків перерахував невелику суму, інший – ще не переказав кошти, тож сказати про це не можуть.

Читайте також: Верховний головнокомандувач. Що робив Володимир Зеленський на Яворівському полігоні. Репортаж

«Що стосується організації політичних подій, то жодних ідейних моментів, підтримуючих факторів немає. Церква є аполітична. З усіма підписуємо договір про співпрацю – маємо спектр пропозицій для різних людей, різні благодійні внески пропонуємо. Все відбувається за домовленістю. Наприклад, аби провести фотосесію, благодійний внесок становить 500 гривень», – розповідає представниця Фундації.

До речі, якщо пара хоче фотосесію на території садів, то має бути в шлюбі або збирається найближчим часом вінчатися.

«Також в Садах проводять театральні вистави, концерти, була прем’єра фільму «Андрей Шептицький: актуальне», фестиваль ДРЕВО. Маємо запит від LvivMozArt, щоби стати майданчиком для фестивалю у 2021-му», – резюмує Олена Карнаух.

Тетяна Оліярчик

Фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.