Наступного року ринок «Шувар» відзначатиме своє 30-річчя. Директор Іван Федишин розповідає, що вже є низка планів стосовно того, як будуть покращувати його роботу та інфраструктуру.

Через пандемію Covid-19 ринки України, як і низка інших важливих об’єктів, опинились перед новими викликами. Їм довелося звикати до нових реалій роботи і докладати багато зусиль для безпеки своїх працівників і відвідувачів. Приклад того, як активізуватися в складний період та водночас не залишити споживачів без продуктів першої необхідності, показує львівський оптовий ринок «Шувар» на Хуторівці – найбільший в Західній Україні. Про роботу ринку Tvoemisto.tv розповідає його директор Іван Федишин.

Про перший локдаун і те, як здолали паніку

Епідемія у березні 2020 року стала серйозним та масштабним викликом для працівників і підприємців «Шувару». Його директор Іван Федишин каже, що довелося швидко перелаштовуватися і оперативно запускати роботу ринку в умовах карантину.

«Восени 2019 року, коли став директором і взяв на себе відповідальність за один з найбільших ринків країни, не сподівався, що стикнуся з цим величезним викликом. Весною всі наші зусилля спрямували на те, аби перелаштувати роботу. Не просто виконувати карантинні заходи, а й впроваджувати власні ініціативи для безпеки працівників та клієнтів», – каже він.

Наприклад, від початку пандемії і до сьогодні тут систематично тестують персонал за кошти компанії. Йдеться про досить значні витрати, але, говорить Іван Федишин, коли справи стосуються здоров’я та життя людей, це в пріоритеті. Також компанія стала однією з перших, хто почав допомагати місту та лікарням боротись з епідемією.

«Було непросто, але включилися всі: як штат працівників «Шувару», так і підприємці – згуртувалися, і ринок не припиняв своєї роботи», – каже він.

Загалом у штаті є трохи більше 200 людей, а загалом (з підприємцями і їхніми працівниками, які реалізовують тут свою продукцію) – понад 6 тисяч.  

Читайте також: Як у Львові ремонтують вулицю Хуторівку. Фото

«Ніхто в березні не знав, що це за вірус і чого очікувати. Особливо перший час, інформація в ЗМІ та негативний досвід Китаю, Італії, створювали паніку. Звісно, були поодинокі випадки хвороби, але масових спалахів – ні. Думаю, це превентивні заходи якраз подіяли», – каже директор ринку.

Іван Федишин вважає ринок стратегічним об’єктом, який мав продовжувати працювати навіть у час карантину, оскільки він забезпечує продовольством увесь регіон. Яким чином? А так, що дрібні магазини біля дому, в селах, роздрібні ринки – всі, за його словами, закупляють товар саме на «Шуварі». Окрім цього, є дрібні селянські господарства, для яких чи не єдиним джерелом збуту є гуртовий ринок.

«Ми не зупиняли роботу жодного дня, адже розуміємо, яке стратегічне значення має ринок не лише для Львова, а й для усієї України. Практично всі роздрібні магазини біля дому, роздрібні ринки щодня закуповують у нас продукцію. Із іншого боку – для 80% фермерів, аграріїв України, гуртовий ринок – це головний канал для збуту продукції. Уявіть, який колапс викликало б закриття ринку хоча б на один день. Тому «Шувар» – це продовольча безпека», – говорить він.

Іван Федишин також пригадує перший локдаун, коли люди не збирали з полів свою продукцію, в яку вклали кошти і зусилля. Закрилися роздрібні ринки, а, отже, для них закрився чи не єдиний канал збуту. Урожай рекультивували, навіть не збираючи з полів. Це могло би, за його словами, восени суттєво сколихнути ціни на ринку.

Про клієнтів ринку і чому вони обирають «Шувар»

В основному, клієнтами ринку є дрібний бізнес – це ті ж власники магазинів біля дому, або ті, хто вивозить товар в інші регіони. Однак, як пояснює директор, ніколи не позиціонували себе виключно як гуртовий ринок. Тут працюють за змішаною моделлю.

«До нас приходить і заощадливий роздрібний покупець, і особливо вибагливий, бо такої кількості асортименту нема ніде. Приміром, коли сезон баштанних, то в один час на території ринку стоїть 90 фур з кавунами. Якість, ціна, калібр – все можна обирати, у цьому сила ринку. Для повного розуміння масштабів можу зазначити, що за 2019 рік через наш ринок пройшло 900 тисяч тон продукції. Ця цифра співмірна з невеликим портом», – каже Іван Федишин.

Окрім тих, хто любить ретельно обирати чи заощаджувати, є й ті покупці, яким важливо поторгуватися, порівняти ціни. Хто цінує якість і чесну конкуренцію, продовжує він, або ж хоче придбати товари локальних підприємств – теж приходить на «Шувар».

Читайте також: Доїхати на "Шувар" і вижити. Звичайна поїздка львівським транспортом

Немалим сегментом на ринку є HoReCa, якому після березневого локдауну досі нелегко. За внутрішніми підрахунками, близько 30% закладів змушені були закритися. Водночас тепер власники відкриваються у спальних районах, працюючи більше на мешканця міста, а не на туриста.

«Це можна спостерігати, якщо подивитися на те, скільки вільних площ з`явилося в центрі міста під оренду і за якими цінами. У нас HoReCa досить специфічна і більше заточена на туриста. Оскільки з початком пандемії туристів дуже мало, то, очевидно, треба було щось змінювати, переробляти формат, тому власники пішли подалі від центру, де є житлові масиви і достатній потік містян», – ділиться думками Іван Федишин.

Про проєкти ринку: крафтова «Продуктовня» і Street Food на «Шуварі»

У всьому світі, зокрема і в Україні, постійно зростає попит на крафтові продукти. Крафт – це, здебільшого, сімейна справа чи невеликий бізнес. І найбільшою проблемою для підприємців є виробничі площі, які відповідають високим міжнародним стандартам безпеки НАССР.

«Саме дотримання цих стандартів дозволяє їм вийти з такого собі домашнього підпілля і, отримавши сертифікацію, іти на великі ринки та в мережі. Тому, для підтримки таких продуктових стартапів у березні 2020 ми відкрили виробничий хаб під брендом «Продуктовня». Зараз у нас 4 крафтовики – «Шкварка», «Яворівська сироварня», «Lviv City Farm» та «Боїм. Гастромандри». На фінальному етапі переговори ще з 4 крафтовими компаніями. Для нас – це одна з численних соціальних ініціатив. Мета – проста: підтримати своїх локальних виробників, дати їм поштовх для розвитку», – говорить він.

Читайте також: У Львові за оновленими вимогами запрацювали 25 ринків

Ще один проєкт, який виник цього року, має назву Street Food на «Шуварі».

«Влітку, коли поширення Covid-19 пішло на спад, ми почали облаштування стильного відпочинкового простору для сихівчан. Ідея – запропонувати львів’янам нову локацію для дозвілля і водночас підтримати операторів вуличної їжі. Карантин колись та й завершиться, і тоді, я думаю, наш Street Food отримає нове життя», – розповідає Іван Федишин.  

Про успіхи і перемоги 2020-го та плани на наступний рік

Найбільший успіх, за словами директора ринку, – це робота з командою, підприємцями «Шувару». Попри будь-які спірні ситуації, тут намагаються зберігати партнерські стосунки, вирішувати проблеми через компроміси і крокувати вперед разом.

Стосовно інфраструктури, то, продовжує Іван Федишин, цьогоріч вдалося багато зробити. По-перше, понад гектар території вистелили бруківкою замість плит, аби було зручніше покупцям. Зараз споруджують ще один великий торгівельний ряд на майданчику овочів та фруктів: зі зручною логістикою для гуртової торгівлі.

Читайте також: Що буде з цінами на продукти. Розмова з власником "Шувару"

«Успішно працює й новий сучасний павільйон HoReCa-центр площею майже у півтори тисячі квадратних метрів. Тут розпочали роботу нові підприємці, значна частина – молоді, креативні. Це видно за асортиментом: багато делікатесів українського виробництва, а також імпорту. Цей павільйон користується великою популярністю серед закупівельників сегменту HoReCa. Триває облаштування магазину нового формату самообслуговування. Це буде інновація для «Шувару», – каже Іван Федишин.  

Один з нових проєктів 2020-го – інсталяція «Руки селянина».

«Поруч із тим, що місто реконструювало вулицю Хуторівку, ми хотіли зробити щось цікаве ззовні, збоку вулиці. Це – наша фасадна територія, яка мали би бути найпривабливішою. Дивлячись на неї, маємо бачити не лише електрооопори. Так створили 6-метрову інсталяцію «Руки селянина», щоби люди бачили спрацьовані руки, з яких виростає паросток помідора. Це символізує те, що важкою працею можна дати нове життя», – пояснює Іван Федишин.

Ще одну інсталяцію Іван Федишин, до речі, бачить поруч з річкою Зуброю, яку планують очистити і облаштувати біля неї новий громадський простір. Про це зараз тривають переговори з міською владою.

А особлива гордість для усієї команди «Шувару» – це гандбольний клуб «Галичанка».

«Це була велика мрія – щоб у Львові був жіночий гандбол суперрівня. «Галичанка» – велика соціальна інвестиція не просто «Шувару», а кожної людини, яка заїжджає на наш ринок. Ми спільно спрямовуємо ресурси для розвитку команди. Цьогоріч «Галичанка» вкотре стала чемпіонкою України. І, до речі, – це єдина команда, що представляє Львів і всю Україну у Єврокубках», – додає він.

Розвиток «Шувару» – це розвиток Львова

Загалом у 2020 році компанія «Шувар» сплатила понад 60 млн податків (без врахування того, що сплачує окремо кожен підприємець), чим теж пишається директор ринку. Ці кошти йдуть на розвиток інфраструктури та потреб міста. Чим успішніший, за словами Івана Федишина, виробник, підприємець, тим успішнішим є місто.

«Усі, хто працюють на ринку «Шувар» – це партнери. Підприємці, які починають тут бізнес, щодня відчувають підтримку заступників директора своїх напрямків. Одна з основних компетенцій менеджменту ринку – створення рівних умов та чесної конкуренції. Ми розуміємо, що успіх кожного підприємця є нашим спільним успіхом. Ми зацікавлені в тому, щоб вони постійно вдосконалювалось, пропонували продукцію найвищої якості. Саме за цим щороку приїжджає майже півтора мільйони відвідувачів», – каже директор ринку.

Додамо, наступного року ринок відзначатиме своє 30-річчя. Іван Федишин розповідає, що вже є низка планів стосовно того, як будуть покращувати роботу ринку та його інфраструктуру.

«Забігаючи наперед, скажу лиш те, що в 2021 році плануємо розпочати будівництво великої споруди на 27 тисяч квадратних метрів, в якій фактично сконцентруємо всі групи свіжих продуктів: м’яса, молочної продукції, риби та морепродуктів. Тут буде також інноваційний простір для дозвілля, відпочинку та спорту. Це буде ще один класний проєкт для розвитку Сихова, однак більше про нього розповімо вже у новому році», – додає Іван Федишин.

Фото надали у компанії «Шувар»

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.