Фото: igotoworld
Не тільки лижі. Де активно відпочити на Львівщині узимку
«Зимовий сезон відпусток та канікул попереду. На території Львівської області є чимало локацій для активного відпочинку взимку. Гірськолижні курорти з нетерпінням чекають снігу. На деяких курортах, що мають штучне засніження, вже можна кататись. Добре, що у нашому регіоні є альтернативні лижам та бордам варіанти відпочинку, як от оригінальні SPA-процедури – обгортання з буйволиного йогурту, фотозустріч із зубрами чи пішохідні мандрівки в гори», – говорить начальниця управління туризму та курортів Львівської облдержадміністрації Наталя Табака.
Ферма з буйволами та екзотичне SPA
У Сколівському районі у селі Плав'є розташований гірськолижний комплекс «Плай». Як розповідає заступник директора комплексу Назар Ватагович, окрім лиж, тут є великий SPA-центр із двома басейнами – спортивним, довжиною у 25 метрів, та відпочинковим із різними гідромасажерами, джакузі і дитячою зоною. Також комплекс пропонує шість різних саун із зонами відпочинку.
Гірськолижний комплекс Плай
У SPA-центрі комплексу «Плай» пропонують різноманітні обгортання і кілька видів масажу.
«Новинкою цього сезону є процедура «Здивуй своє тіло». Це обгортання з буйволиного йогурту, ванна з буйволиного молока і парне буйволине молоко з медом. Це дуже корисно для тіла загалом і для шкіри зокрема», – розповідає Назар Ватагович.
Читайте також: На яку гору піднятись у Славську. Чотири унікальні піші маршрути
Окрему SPA-зону має 5-зірковий готель «Карпатська ружа», розташований на території комплексу. Тут є спортзали, сауни та 15-метровий басейн.
Після розслаблення гості «Плаю» можуть пограти у боулінг чи більярд, а їхні діти – весело провести час у дитячій кімнаті, де за ними наглянуть няні.
«Плай» пропонує відпочинок не лише для тіла – тут є музей бойківської та західноукраїнської культури, де проводять найрізноманітніші майстер-класи – від випікання хліба до ковальства.
«Також у нас на території є церква святого Михаїла. Її унікальність у тому, що вона збудована без жодного цвяху. Це копія трикупольної церкви із Шевченківського гаю у Львові, що оберігається ЮНЕСКО», – каже Назар Ватагович.
Відвідувачі комплексу можуть також обрати для себе страви до смаку у трьох ресторанах на території. Один із них спеціалізується на стравах на грилі і мангалі. Другий – на українській кухні, і пропонує 15 видів вареників та багато видів дерунів, зокрема – із буйволиною моцарелою всередині. Третій ресторан пропонує відвідувачам європейські страви високої кухні.
Згадувані буйволині йогурт та моцарелу виробляють тут же – на еко-фермі «Плай», що розкинулась на площі у 13 гектарів. Окрім азіатських водних буйволів, тут живуть корови австрійських порід та альпійські кози. Екскурсія з дегустацією для гостей комплексу «Плай» є безкоштовною.
Буйвол на еко-фермі Плай
Еко-ферма Плай
«Вільні місця у нас є завжди, у кожному готелі ми можемо запропонувати два-три номери, тому що ситуація із бронюванням постійно змінюється», – каже заступник директора комплексу.
Найзручніше до комплексу доїхати потягом – до міста Сколе, звідки є прямий трансфер. Якщо їхати машиною, то комплекс розташований на трасі Київ – Чоп у Сколівському районі. Проїхати повз нього, каже Назар Ватагович, неможливо.
Краєвиди і тюбінг
У гірськолижному комплексі «Буковиця» у Бориславі акцент роблять все ж на лижах і сноубордингу. Тут є траси як для досвідчених лижників, так і для новачків. Також тут працює дитяча школа, де досвідчені інструктори навчають дітей від 5-річного віку. Комплекс пропонує прокат спорядження із 700 одиниць, тут є крісельний, бугельний витяги і мультиліфт для дітей, розповідає його спортивний директор олімпієць Дмитро Мицак.
Окрім лиж, комплекс «Буковиця» пропонує відвідати тюбінг-парк із трасами для тюбінгу. За словами Дмитра Мицака, він запрацює вже скоро – ближче до Нового року.
«Ми також організовуємо оглядові підйоми – можна просто піднятися на крісельному витягу, помилуватись краєвидами, поїсти і спуститись», – говорить спортивний директор комплексу «Буковиця».
Гірськолижний комплекс Буковиця
Щодо їжі, то на території комплексу є кілька фуд-кортів і бістро, де обід із першого, другого і десерту коштуватиме від 120 до 200 гривень, а комплексний обід для групових замовлень – 100 гривень.
«У нас найдоступніші ціни в регіоні з-поміж гірськолижних курортів із крісельними витягами. Пів дня катання коштують 330 гривень, день – 550 гривень у високий сезон із 1 по 12 січня, 500 грн – у низький сезон», – розповідає Дмитро Мицак.
Зі Львова дістатись до курорту можна власним авто, електричкою чи маршруткою, є безкоштовний трансфер із Трускавця. Усю інформацію про те, як дістатись, можна знайти на сайті курорту.
Славсько – гори вражень
Одним із улюблених львів’янами місць для відпочинку є Славсько та навколишні села.
Голова Славської селищної ради Володимир Бега розповідає, що до гірськолижного курорту приїжджають як на активний відпочинок – чи то катання на лижах, бордах, санчатах, снігоходах, піші прогулянки горами, так і для більш спокійного відпочинку – споглядання природи, свіже повітря та карпатське SPA. Також у Славську пропонують різноманітні майстер-класи із сироваріння, гончарства, кулінарні тощо, а ще – долучитись до місцевих традицій та відвідати бойківські гостини.
Гори вражень – Славсько
Також у Славську пропонують скітур – це поєднання пішого і лижного походу. Туристичний маршрут скітуру веде на гору Ільза – це 8,7 кілометрів неймовірних краєвидів зі Славська до Волосянки із можливістю відпочити на вершині, де працює база «Ільза».
У грудні-січні ціни на житло у Славську становлять від 550 грн за номер без харчування до 4 тисяч грн за апартаменти.
«Розрив великий, тому що Славсько пропонує колосальну базу помешкань для туристів – як скромний номер у приватному будинку, так і дворівневі апартаменти з камінами і вітальнями», – зазначають в управлінні туризму ОТГ.
Читайте також: Море серед гір. Де позасмагати та поплавати у басейнах у Славську
Зараз у Славську снігу немає, він лежить лише високо у горах, тож покататись на лижах поки не вийде. Та коли погода дозволяє, на території Славської громади працюють 12 витягів різного класу – бугельні, крісельні, бейбі-ліфти для найменших лижників.
«У нас є сім вершин із гірськолижними спусками. Можна кататись на лижах, сноубордах, тюбах. А сертифіковані інструктори завжди готові допомогти, навчити і проконсультувати», – кажуть в управлінні туризму Славської ОТГ.
Славсько
Зазначимо, що у Славсько можна доїхати власним авто нещодавно відремонтованою дорогою, а також потягами зі Львова, Києва та інших міст.
Лікувальні властивості Нафтусі
Зі Львова до Трускавця – трохи більше 90 кілометрів, це приблизно півтори години на авто. Місто має 600-літню історію і таку ж тяглу традицію лікування мінеральними водами. У Трускавці є десять різних джерел, вода з яких, залежно від мінералізації, впливає на різні захворювання: гепатити, хвороби нирок, порушення обміну речовин, дисбактеріози, хвороби шлунково-кишкового тракту. Відпочинок і оздоровчі процедури у Трускавці доступні і взимку, незалежно від погоди.
Читайте також: Цілющі вода й повітря. Де на Львівщині зміцнити імунітет і відновитись після хвороби
Вода із мінеральних джерел Трускавця унікальна за своїм складом: у ній високий вміст органічних речовин нафтового походження. Цю воду рекомендують вживати в бюветі, тому що під час контакту з повітрям органічні речовини швидко руйнуються. «Нафтусю» успішно застосовують при захворюваннях нирок, жовчного міхура, печінки, підшлункової залози, вона виводить радіонукліди, нормалізує цукор в крові і так впливає на загальний стан організму та імунітет.
Окрім цілющої води, у Трускавці пропонують відновлюватись після Covid-19.
«Covid-19 дає чимало ускладнень на органи дихання, на печінку, адже для лікування застосовують часто агресивну терапію. А мінеральна вода очищує організм. Трускавець – у зоні ялинових лісів, тут особливе повітря, що має противірусну, протимікробну дію. Також у нас чимало фахівців, які володіють новими методиками реабілітації після коронавірусної хвороби. У санаторіях є соляні кімнати, спеціальні інгалятори, фізіотерапія для покращення роботи органів дихання», – розповідає голова Трускавецької ОТГ Андрій Кульчинський.
Він каже, що все популярнішою у місті стає скандинавська ходьба. Доріжки для цього облаштовують не лише на території готелів, але й у самому місті. Весною, коли був суворий карантин, у місті відремонтували площу біля бювету.
Майже біля дому
Якщо у вас не так багато вільного часу, щоб їхати на відпочинок далеко від Львова, то активно і весело провести час із друзями чи родиною можна в одному із найбільших тюбінгових парків України «Їжак Парк», що розташований поблизу Львова у селі Красів.
Тут є 15 тюбінгових трас – від дитячих до екстремальних. Як розповіли у парку, коли надворі мінусова температура, тут вмикають снігові гармати. Тож навіть якщо у Львові немає снігу, у «Їжак Парку» можна відпочити по-зимовому.
«Зараз, на жаль, не працюють сезонні гірки, тому що погода не дозволяє їх засніжити – чекаємо на мінусову температуру, тоді у нас буде ще, орієнтовно, 10 зимових гірок», – кажуть у парку.
Цього року у тюбінг-парку сніг вже був
Одноразовий спуск на маленькій гірці коштує 20 грн, на великій – 80 грн. Можна також придбати абонемент на годину за 350 грн, діють і сімейні абонементи, що вигідно для гостей з дітьми.
Окрім того, гостям пропонують пейнтбол, оренду зон для барбекю із мангалами і дровами. Також на території працює кафе. Оренда столиків для пікніку, що розташовані окремо на комфортній відстані один від одного, стартує від 350 грн.
«Їжак Парк» працює у будні дні з 12:00 до 19:00, а у вихідні – з 10:00 до 19:00. Найкраще сюди добиратись власним авто, для якого є паркінг.
Доторкнутись до історії
Побачити кінематографічні пейзажі, відчути дух історії та зробити неймовірні фото засніжених скель можна в історично-культурному заповіднику «Тустань» поблизу села Урич у Сколівському районі Львівщини.
Директор заповіднику «Тустань» Андрій Котлярчук каже, що на гостей тут чекають увесь рік. Узимку вихідні будуть лише на Різдво та Богоявлення – 7 і 19 січня.
«Імовірно, будемо працювати і під час локдауну, оскільки, згідно з наказом Львівської ОДА, діяльність історико-культурних заповідників не заборонена. Масштабних заходів через карантин не буде, але щонайменше засніжені скелі і краєвиди можна побачити. Наша територія доглянута і доступна цілу зиму», – каже Андрій Котлярчук.
Читайте також: Як створювати яскраві туристичні проєкти за ґранти. Досвід Тустані
Їхати у «Тустань» найкраще власною автівкою. Детальніше про заповідник і дорогу до нього можна довідатись із тревелблогу «Твоє місто. Твоя країна».
Перекусити, купити сувеніри, а, головне, зануритись в історію наскельної середньовічної фортеці за допомогою віртуальної реальності можна на так званій торговиці – у комплексі, що відкрили торік спільно із місцевими підприємцями.
У єднанні з природою
Узимку для людей, які полюбляють активний відпочинок, доступні і принади Національного природного парку «Сколівські Бескиди».
«Улітку у нас працюють 19 маршрутів і дві екологічних стежки загальною протяжністю у 146 км. Зараз, звісно, є менше доступних маршрутів, адже популярні гори Парашка і Лопата вже вкриті снігом», – розповідає заступник директора НПП «Сколівські Бескиди» Василь Бандерич.
Та погода наразі дозволяє пройтись короткими маршрутами парку – до водоспадів Кам’янка, Гуркало, Сопіцький.
«Коли є сніг, то є більший ризик, тим більше, погода у горах мінлива – можна вийти за сонця, а потім буде заметіль», – каже Василь Бандерич.
На території НПП «Сколівські Бескиди», в урочищі Мальмансталь водяться унікальні тварини – зубри. Та, говорить заступник директора парку, зараз науковий відділ не дозволяє наближатись до тварин, що зібрались у велике стадо, із міркувань безпеки. Та й тварини узимку, додає він, пішли дуже далеко.
Зубри у Бескидах
«Шлях для гостей відкритий, але обмежений», – додає Василь Бандерич.
«Свіже повітря та гарний настрій – найкраща протидія будь-яким хворобам. Але не забувайте, про карантинні обмеження, бо коронавірус ще не відступив. Гірськолижні курорти, оздоровниці, готелі та садиби в регіоні адаптувалися до нових умов і запрошують туристів. Хочу наголосити, що тепер до Славського зі столиці щодня прямує швидкісний потяг Інтерсіті+. Він значно зменшує час на добирання. Попередньо, рейс курсуватиме до 17 січня, та якщо набуде популярності, його зроблять постійним», – зазначає заступник голови облдержадміністрації Юрій Холод.
Львівщина – унікальна, навіть узимку тут кожен зможе знайти відпочинок на будь-який смак – і для тіла, і для душі, і для вражень. Тож проводьте свята активно і здорово, а підказка про безпечний зимовий відпочинок – тут.
Партнерська публікація
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори