Photo by Bermix Studio on Unsplash

Photo by Bermix Studio on Unsplash

Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом

3141 0
Через карантин час перебування дитини онлайн постійно збільшується. Нині цей світ він стає невід’ємною частиною дитячого життя. Але наскільки безпечно дітям бути в інтернеті, і як контролювати цей процес?

Знайомство дитини зі зловмисником може статися будь-де на онлайн-просторах: і в месенджерах, і в соціальних мережах, і навіть в чаті улюбленої онлайн-гри. Головне завдання батьків – не забрати в дітей гаджети та обмежити перебування онлайн, а навчити їх правильно й безпечно користуватися мережею. Зокрема, пояснити, які загрози їх можуть чекати, як цього уникати та як реагувати. Про це в інтерв'ю розповідає експерт з кібербезпеки в EPAM Ukraine Віталій Балашов.

Кібершахраям потрібно 18 хвилин для того, щоб вмовити дитину на інтимне селфі

Які небезпеки можуть чекати на дітей в інтернеті?

Більшість загроз можна умовно розділити на три категорії:

1. Контент – сцени з проявами жорстокості та насильства, які можуть нанеси моральну шкоду психічному здоров’ю дитині

2. Дії – різного роду спонукання дитини до дій, які можуть завдати їй шкоди.

3. Контакти – встановлення реальних контактів з іншими людьми, від яких ви б хотіли захистити дитину в оффлайн світі.

Досить часто саме онлайн діти стають жертвами шахраїв та шантажу. Більше того, доволі не складно зробити дитину жертвою справжнього сексуального насильства.  Спеціалісти кажуть, що злочинцю, який розуміється на дитячій психології, потрібно в середньому 18 хвилин для того, щоб вмовити її на інтимне селфі. Одна з популярних схем: дитині/підлітку в мережі пропонують гроші за інтимні фото. Природно, після відправки таких фото ніяких грошей вони не отримують, натомість зловмисники вимагають грошей, або додаткові фото за нерозповсюдження вже наявних. Також кадри, які надіслала дитина можуть бути продані на відповідних майданчиках в інтернеті. На жаль, дитяча порнографія має стабільний попит і завжди знаходяться люди, готові сформувати цю пропозицію. Більше того, діти охоче знайомляться з незнайомцями онлайн і часто погоджуються на зустріч наживо з незнайомою людиною. Тому раджу батькам цікавитися у дітей, з ким вони спілкуються і з ким ідуть на зустріч.

Також дитина може стати жертвою кібербулінгу. Це, фактично, те ж саме, що й звичайний буллінг - психологічний тиск, знущання, нанесення психотравм, які можуть плачевно закінчитися, вплинути на подальше життя або довести до суїциду.

Також поширена загроза – це групи смерті. Є дані, що адміністратори цих груп часто психологічно тиснуть на підлітка, щоб довести його до непоправних дій. У листуванні підлітку дають завдання, застосовують шантаж і в результаті психологічно дитина дуже виснажується, виникає втома і нездатність тверезо мислити.

Окрім того, через дітей можна чинити тиск на батьків (впливових чи ні тут вже немає різниці) знову ж таки з метою вигоди – чи це грошей чи певних дій.

«Які ж мотиви у кіберзлочинців?» запитаєте ви. Насправді мотиви у кіберзлочинців нічим не відрізняються від вже відомих мотивів вчинення злочинів. Наприклад, це можуть бути корисливі (з метою збагачення), хуліганські мотиви, чи дії побудовані на расовій/релігійній чи національній ненависті. Нічого нового, люди ті ж, тільки спосіб взаємодії між ними змінився.

Дитячий акаунт бажано зробити приватним

Які можете дати рекомендації для захисту дітей в інтернеті?

На жаль, неможливо дати якийсь повний список усіх рекомендацій для всіх соцмереж. Вони різні, періодично змінюються. Та й якби була кнопка «зробити безпечно», соцмережі включали б її за замовчуванням для всіх.

Насамперед дитячий аккаунт бажано зробити приватним. Це дає можливість контролювати хто і що може бачити в профілі дитини, хто може додавати її в різні групи і т.д. Проте поясніть дитині, чому це потрібно і важливо зробити.

Налаштуйте мультифакторну аутентифікацію для дитячого аккауту. Кожного разу як дитина захоче ввійти в акаунт, їй буде приходити додаткове смс для підтвердження. Це потрібно, щоб зменшити ризики викрадення аккаунту, яке може привести до втрати чутливої персональної інформації. Цей «маст хев» я рекомендую для усіх поколінь для будь-якого онлайн ресурсу.

Крім того, варто навчити дитину правилам цифрової гігієни. Зокрема, переходити лише за перевіреними посиланнями і від перевірених людей, а ще краще перепитатися в тих людей, чи вони справді надсилали це посилання. Не відкривати всі підряд вкладення, які надсилають дитині (на пошту, в соціальних мережах чи месенджерах). Найпоширеніший і ефективний спосіб для зловмиснику приховано отримати доступ до всієї інформації на будь-якому гаджеті – це фішинг.  «Фішинг» від англійського слова fishing – дослівно «риболовля». І це справді така собі риболовля, але в інтернеті і в цьому випадку зловмисники будуть «виловлювати» дані для доступу до різних ресурсів. Наприклад, онлайн банк, соціальні мережі, онлайн-ігри, дані кредитних карток і т. д. Фішингом як правило виманюють саме таку інформацію, щоб потім можна було увійти в обліковий запис або скористатися картою. Кіберзлочинці активно заманюють користувачів через посилання в емейлах, месенджерах перейти за посиланням на їхні сайти, які можуть бути майже точно такі, як офіційні сайти відомих установ чи організацій. 

Є технічні рішення, які допомагають захиститися від таких посилань, але їх частіше використовують в корпораціях (наприклад, в таких як EPAM). Але навіть ці рішення не захищають на 100%. Обов'язковим пунктом тут мають бути освітні програми про загрози, які нас чекають в інтернеті.  

Загалом, хочу сказати, що у світі немає жодного рішення, яке захистить людину чи компанію на 100%. Нам особисто, як приватним особам треба самим відповідати за знання питання безпеки в інтернеті і вчити цього наших дітей. До речі, Міністерство цифрової трансформації за участю Маші Єфросиніної створило цілий серіал про те, як підвищити усвідомленість батьків у сфері безпеки дітей в мережі. Відео можна подивитися на їхньому сайті.

Встановіть у сім’ї правила поведінки онлайн 

Як правильно спілкуватися з дитиною на тему комп’ютерів, і як обмежувати і розділяти ігри та навчання?

Кожна сім’я самостійно повинна вирішувати, як краще спілкуватися зі своєю дитиною на тему цифрової грамотності та визначати кількість часу, який вона може провести з гаджетами. Адже в залежності від віку дитини, її потреб та схильностей будуть справцьовувати різні методи донесення інформації.

Проте можу сказати однозначно – будувати знання про правила поведінки онлайн потрібно кожній сім’ї, де є дитина. Зараз є багато хорошого контенту на цю тему для різних вікових категорій: і відеолекції, і в текстовому форматі, навіть у формі ігор. Окрім того, що дитина буде споживати цей контент, батькам потрібно пересвідчитися, що дитина не просто подивилася, прочитала, а й засвоїла урок і застосовує ці знання на практиці.

Використовуйте технологічні рішення для обмеження у користуванні гаджетами

Щодо обмежень у користуванні гаджетами, то є багато різних рішень, які дозволяють батькам контролювати все, що відбувається на комп'ютері, телефоні або планшеті дитини. Додатки, які дозволяють встановити розклад або обмеження на використання ігор і месенджерів в певний час (наприклад, коли необхідно робити домашні завдання чи лягати спати). Вони можуть моніторити всю переписку в соціальних мережах, де зареєстрована дитина. Щоправда, такі дії можна розцінити як втручання в особисте життя дитини. Але тут батьки мають самі вирішити це етичне питання. Особисто я до певного віку точно буду повністю контролювати свою дитину в мережі, тому що бачив і розумію, які можуть бути наслідки.

Один з хороших застосунків для батьківського контролю https://kidslox.com/uk . До речі, його розробили хлопці з Черкас він і вийшов на перші місця в Apple Store і Google Play.

Також часто батьки купують молодшим дітям смарт-годинники. Їх перевага в тому, що дитина може подзвонити, натиснувши лише одну кнопку. І ви зможете почути аудіо середовище, де знаходиться дитина, побачити місце її розташування і т.д. Колись, це було програмне забезпечення для шпигунів та корпоративного трекінгу, а зараз значно розширилися варіанти його використання, в тому числі для контролю дітей та їх безпеки.

Час від часу чую від батьків нарікання, що діти зламують та видаляють подібні додатки. Тут хочу наголосити, що незважаючи на усі технічні та технологічні можливості, відповідальність за безпеку дітей лежить на плечах батьків. Різноманітні додатки можуть виступати вашими помічниками. Проте саме батьки мають пояснити дитині правила онлайн гігієни.

Дошкільнятам взагалі немає сенсу користуватися соцмережами

Чи варто до якогось певного віку забороняти дитині користуватися соцмережами?

Розробники соцмереж чітко зазначають вікові обмеження для своїх користувачів. Наприклад, згідно з правилами Instagram та TikTok, користувачами тут можуть бути діти старші 13 років. А на акаунти, що ймовірно належать молодшим користувачам, можна поскаржитися в адміністрацію. Так розробники всіляко намагаються обмежити коло осіб, які не досягли певного віку. 

Психологи радять долучати дитину до самостійного вивчення кіберсвіту якомога пізніше, щоб в дитини встигли розвинутися соціальні, логічні навички. Вважаю, що до школи дитині взагалі немає сенсу користуватися соціальними мережами. А далі вартує дивитися по ситуації: на зрілість психіки дитини, на її оточення, її усвідомленість. Повністю відгороджувати старшу дитину від соціальних мереж змісту немає, адже вона все одно знайте можливість ними скористатися.

Близько четверті дітей потрапляли в ситуації, пов’язані із сексуальним насильством в мережі

Як запобігти шахраям і булінгу? Про що батькам варто попередити дитину?

Більшість рекомендацій як від спеціалістів з кібербезпеки, так і від психологів, впирається в тему довіри дитини до батьків. Булінг існує вже доволі давно. У нашому дитинстві він називався цькуванням. Проте онлайн-булінг може бути більш небезпечним, бо миттєве розповсюдження образливого повідомлення про дитину на величезну аудиторію може нанести непоправної шкоди. 29% опитаних підлітків коли-небудь були жертвами кібербулінгу.

Пораджу батькам насамперед навчити дитину захищати себе та чітко виставляти свої кордони, вміти говорити «ні» та «стоп». Це важливо для дітей, починаючи з дошкільного віку і далі. Їм потрібно розповідати про можливі сценарії і наслідки. Є маса провокаційних роликів в інтернеті, коли батьки пояснюють дитині, як себе вести, а потім його перевіряють в реальних сценаріях, наскільки дитина зрозуміла та застосовує ці знання на практиці.

Найголовніше цьому всьому процесі – це довіра дитини до батьків. Згідно з дослідженнями73% дітей ніколи не розкажуть дорослим про насильство, яке відбувається з ними в інтернеті. В той же час за цим же дослідженням за минулий рік близько четверті дітей принаймні один раз потрапляли в ситуації, пов’язані із сексуальним насильством. Як правило, це були питання про інтимні частини тіла, прохання надіслати свої оголені фото чи відео, або ж отримували різні порнографічні матеріали.

Кримінальна фантазія безмежна

Яку інформацію в інтернеті поширювати небезпечно, як шахраї можуть її використати, втиратися в довіру дітей?

З погляду безпеки, чим менше інформації опубліковано, тим краще. Проте баланс між безпекою та комфортом завжди необхідно витримувати. Наприклад, максимально безпечно не мати взагалі аккаунтів в соціальних мережах, але ж дуже складно відгородити сучасну дитину від цього. Кожен підліток хоче бути там, де його друзі, а друзі міряються охопленнями відео в TikTok, YouTube чи в Instagram.

Але якщо говорити про те, які дані точно не варто публікувати ні дитині, ні дорослим, то це:

  • банківські реквізити (номер картки, дата, до якої дійсна картка, cvv код);
  • імена та прізвища, дати народження (батьків, свої);
  • паролі до аккаунтів, пошти і т.д;
  • імена бабусь та дідусів, дівоче прізвище матері;
  • різні статистичні дані про себе (номер телефону, суми та дати останніх поповнень, список останній дзвінків чи номери, яким дитина найчастіше дзвонить);
  • адресу проживання, фото квартири та інші деталі, через які можна визначити, де часто буває дитина (наприклад геолокація зі школи)
  • де працюють батьки, де лежать цінні речі, наявність зброї вдома.

 

Батькам потрібно чітко пояснити дитині, де закінчуються межі приватного і де інформація переходить в публічний доступ.

Можливо, у школах потрібно запровадити уроки з кібербезпеки чи кіберзахисту? Чи могло б це мінімізувати кількість жертв в мережі, на вашу думку, серед дітей зокрема?

Розумію, що виникає питання реалізації цього проєкту, але в цьому випадку краще мінімально про це згадувати дітям будь-якого віку, аніж взагалі нічого не робити. Коли я був у школі, то не любив уроки з безпеки життєдіяльності, тим не менше я досі пам'ятаю, що не треба пхати пальці в розетку чи голими руками відсувати людину, яку вдарило струмом. Ці знання міцно засіли в моїй голові. Цифрова гігієна та поведінка – це сучасні правила безпеки, які захищають від багатьох сучасних загроз. 

Пам’ятайте, що молодші діти, до 10 років, потребують більшого контролю в користуванні гаджетами та перебуванні онлайн. А от зі старшими дітьми варто посилити спілкування, побудоване на довірі. Дайте своїм дітям розуміння, що щоб не сталося – вони завжди можуть на вас розраховувати.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Фото надали у EPAM Ukraine та з сайту unsplash.com

Партнерська публікація

Освіта 3.0

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!