Фото: Alexis Brown / Unsplash
Самі чи з репетитором. Як готувались львівські випускники, які найкраще склали ЗНО
Нещодавно у Львові нагороджували преміями випускників, які набрали 200 балів на ЗНО. Усього максимальний результат тестування хоча б з одного предмету вдалося отримати 31 майбутньому абітурієнту. Двоє з них — Маркіян Кобилецький та Яна Варивода — поділилися з Tvoemisto.tv лайфхаками, як ефективно підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання самостійно і з репетитором, та розповіли, що потрібно змінити в українській середній освіті.
Маркіян цьогоріч закінчив Львівську лінгвістичну гімназію, а Яна — ліцей №2 Львівської міської ради. Їм обом вдалося скласти один із предметів ЗНО на 200 балів. Маркіян ідеально впорався із завданнями з історії України, до якого готувався самостійно.
«Вчився здебільшого у Центрі Шептицького, бо вдома складно було зосередитися. Процес виглядав так: спочатку вчив конспекти, потім проробляв максимально багато тестів і наприкінці уроку повторював. Окрім цього, є така техніка флеш-картки. Я завантажив собі додаток на мобільний, склав флеш-картки по датах, повторював їх — і до ЗНО знав всі на зубок», — каже він.
Маркіян Кобилецький
Натомість Яна, яка отримала найвищий бал з англійської мови, протягом 10 класу ходила на курси з іноземної, а в 11 класі займалася з репетитором.
«Думаю, що до ЗНО з англійської не так уже й легко підготуватися навіть з репетитором — так само, як і до інших іноземних мов, — адже немає конкретної програми. Наприклад, фразові дієслова — в англійській сотні таких, і знати всі неможливо. Тому відповідь на питання про фразові дієслова, якого цього року, до речі, не було, можна або знати, або вгадувати — правильно чи неправильно», — розповідає дівчина.
Яна Варивода
І Маркіян, і Яна готувалися до тестування довго та ретельно. Незважаючи на це, часом трапляються занадто складні теми або ж інформації є забагато, аби її добре можна було запам’ятати. Яна готувалася до чотирьох ЗНО, і тому каже, що найскладнішим для неї було тримати в голові величезний об’єм інформації з різних предметів одночасно. Аби простіше було запам’ятовувати матеріал, вона використовувала метод створення асоціативного ряду.
«Кіммерійців вперше згадують у «Одіссеї» Гомера, тому я видрукувала собі Гомера Сімпсона, намалювала в його руці книгу, на якій написала «Одіссея» та кіммерійці. Тепер на все життя це запам’ятала. А Другий зимовий похід 1921 року очолив Юрій Тютюнник, і армію УНР розбили біля містечка Базар, тому я уявила тютюн, який продають на базарі в листопаді», — розповідає дівчина.
Читайте також: Уроки на вибір учня та доплати вчителям: як планують змінити середню школу в Україні
Яна ж навчилася ретельно розплановувати свій час, аби можна було приділяти увагу всім предметам.
«Я не зосереджувала свою увагу лише на англійській і старалась розподіляти зусилля на різні предмети рівномірно, фазами. Наприклад, один тиждень найбільше вчила українську, наступного — біологію, і так далі», — розповідає вона.
Читайте також: «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
Обоє кажуть, що не варто, звичайно ж, забувати про відпочинок та здоровий сон — без них навчальний процес не буде достатньо ефективним. Яна радить починати думати про ЗНО завчасно і уважніше слухати вчителів на уроках — тоді в 11 класі доведеться менше надолужувати.
«При підготовці до ЗНО з англійської звертайте увагу на винятки, наприклад, при утворенні множини, на сталі вирази, запам’ятовуйте структуру написання листів, тренуйтеся в їхньому написанні. Щодо тестів з української, то тут теж важливі винятки і структура написання твору, а ще — важкі конструкції і відмінювання числівника. Для ЗНО з історії важливі дати, тому рекомендую виписати собі на картки і регулярно повторювати. Періодично переглядайте пам’ятки архітектури і образотворчого мистецтва, при вивченні діяльності особистостей — їхні портрети», — говорить вона.
Про цьогорічні запитання на зовнішньому оцінюванні обоє впевнено кажуть: нічого надскладного не було. І це стосується не лише тих предметів, які вони склали на 200 балів, а й інших — української мови, математики, біології. Маркіян і Яна кажуть, що цілком реально було підготуватися до складання самостійно. Усе залежить від самодисципліни, мотивації та концентрації, а ще — від основи, яку заклали в школі.
«Коли є предмети, які вдаються важче, у яких не впевнений, тоді варто працювати з репетитором. У мене така ситуація була з українською мовою, яку я не дуже добре знав. Однак завдяки репетитору отримав високий бал», — говорить Маркіян.
Читайте також: В Україні почали приймати заяви у виші. Що потрібно знати
І він, і Яна планують вступати до одного вишу — Українського католицького університету. Маркіян — на факультет політології, а Яна — на філологію або етику-політику-економіку. Їм імпонують прогресивні навчальні програми УКУ, атмосфера закладу, а також позитивні відгуки про університет від друзів-випускників. Крім того, Маркіян розглядав і варіанти навчання за кордоном. Каже, що багато його однокласників їдуть навчатися в Австрію. Сам він не поспішає, а планує поїхати за кордон пізніше — або за програмою обміну, або при вступі на магістратуру. У майбутньому він бачить себе політиком чи громадським діячем, натомість Яна так далеко не загадує — для початку треба вивчитися в університеті.
Випускники кажуть, що середня освіта в Україні зараз не є ідеальною, проте сподіваються, що ситуацію змінить реформа.
«Думаю, що варто переглянути програму старшої школи. Слід дозволити учням обирати, які предмети вони хочуть вивчати, які їм потрібні для майбутньої професії. Той, хто бачить себе лікарем, нехай вчить більше хімії та біології. А майбутньому історику варто було б залишити побільше історії та української мови, а фізики, хімії, математики — менше. Не обов’язково, щоб кожен старшокласник вчив понад 20 предметів», — вважає Яна.
Натомість Маркіян додає, що потрібно зробити менші класи. Так вчителеві буде легше пояснювати матеріал, а учням — сприймати інформацію і відповідати.
Ольга Коваль
Фото надані Маркіяном Кобилецьким та Яною Вариводою
Головне фото — advance-kp.com
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Освіта 3.0
- «Самі обирають предмети». Як у ліцеї на Львівщині реформували випускні класи
- «У нас діти розуміють, навіщо їм навчання». Чим особлива школа MRIYDIY у Львові
- Садок мрії. Як у Львові працює дошкільний заклад, де дбають про безпеку і щастя дітей
- Діти під захистом. Хто і як охороняє учнів у львівських школах
- «Про людей і для людей», або Що трапилося зі школою ThinkGlobal Lviv
- Що пропонує школа КМДШ та чому так важливі освітні «занурення»
- Комфорт та психологічний клімат. Як атмосфера у школі впливає на особистість та успіхи в навчанні
- Починаємо з нульового класу та здаємо іспити Cambridge. Як інноваційна школа робить ставку на англійську
- Незалежні від обставин. Яким є дистанційне навчання в інноваційних школах ThinkGlobalLviv та GlobalKids
- Приватна школа: дорого і безрезультатно? Топ-5 міфів про навчання у приватній школі
- Що робити, якщо дитина «нічим не зацікавлена». Поради для батьків
- Не забирати гаджет, а навчати безпеки. Розмова з експертом
- Не лякайте дітей школою. Як правильно підготувати першачків до навчання
- Авторська програма підготовки до школи або що пропонують у нульовому класі ThinkGlobal Lviv
- «Ми виховуємо нову українську еліту», – Надія Дубченко
- Як у Львові працює табір від креативної та інноваційної школи. Фото
- Школа по сусідству. Як навчальні заклади можуть вдало функціонувати біля дому
- «Дистанційка навпаки допомагала», – Матвій Притула, який отримав найвищий бал на ЗНО
- Кожен п'ятий урок англійською. У Львові відкривають нову приватну школу
- Почати кар’єру в ІТ. Які програми пропонує EPAM і до чого тут математика
- Де найкраще вчать англійську та математику. Рейтинг шкіл Львова та ОТГ
- Чому дистанційне навчання – це не так погано. Виші Львова розпочинають навчальний рік у час пандемії
- Змішаний формат навчання з 1 вересня. Чи готові до цього львівські школи
- «Спершу хвилювалась, що без репетитора». Історії львів’ян, які найкраще склали ЗНО
- ЗНО у Львові в умовах карантину. Як це було
- Дозвольте нам працювати! Приватні садочки у Львові опинилися на межі закриття
- Важливо дивитись в очі. Як карантин змусив львівських вчителів йти в онлайн
- Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення
- Не мордувати дітей. Як в Україні змінять навчання у середній школі
- Як використовувати інновації у школі. Топ-4 підказки для вчителів та батьків
- «Нас треба скеровувати, а десь і бити по руках». Павло Хобзей про реформу освіти
- Усе, що треба знати про прийом дітей у перший клас або Як Львів може змінити правила
- Тільки не завод! Міфи та реальні проблеми львівської профтехосвіти
- Математика англійською, географія французькою. Як львівська гімназія стала командою інноваторів
- Як нестандартно вчать у «Школі радості». Фоторепортаж
- Навіть найбезглуздіша ідея – важлива. Як учні самі змінюють львівські школи
- Школа мрії у селі. Чому до Наварії з’їжджаються вчитися з усіх околиць
- Тести – погибель для освіти. Найкращий учитель України про те, як навчати дітей
- Батьки у школі: гості, спонсори чи партнери?
- Естонські уроки: прості рішення на шляху до найкращих шкіл
- Учитись не пізно. Як працює львівський університет для пенсіонерів
- Не без клепки. Шість винаходів учнів Львівського технологічного ліцею
- Нестандартні уроки. Як навчання у львівських школах стає цікавим
- Бюджетні гроші – приватним школам. Як Львів експериментує з освітою дітей
- Надрукуй собі що завгодно. Навіщо потрібні 3D-принтери у школах
- Маленька освітня революція. Як починаються зміни у трьох львівських школах
- Новий закон про освіту. Що реально зміниться, коли буде результат і що може піти не так
- E-школа у Львові: як технології перетворюють уроки на гру
- Не лише домашні завдання. Чого хоче нова школа від батьків та вчителів?
- Думай сам. Як у Садку Святого Миколая вчать учитися самостійно
- Смартфон, який допомагає вчитися. Як технології змінять класичну освіту
- Вчитись у Європі: мрія здійсненна. Як львів’янам скористатись Erasmus+
- Порозумітись із дружиною. Як іноземці вчать українську у Львові
- Навчання як пригода. У Львові з’явиться Школа вільних та небайдужих
- «Моя донька любить понеділок». Львів’янка рік навчала свою дитину вдома
- Тут виховують вільних людей. Як змінюється львівська гімназія Шептицьких
- Тато для інтернату. Директор, який руйнує стереотипи і дає учням «Оскари»
- Школа з Wi-Fi і без домашніх завдань. Як змінюється львівська гімназія імені Стуса
- «Ні, синку, цього року на море поїдуть репетитори». Чому для ЗНО не досить шкільних знань
- Директорка, яка відповідає на записки учнів. Як змінюється сихівська школа
- Твердість характеру замість IQ. Чого українська школа може навчитись в американської
- Прийдеш до мене – матимеш оцінку. Навіщо львівським школярам репетитор?
- На шкільні збори я принесла печиво. Батьки, певно, подумали, що я трохи не в собі
- Від хоумскулінгу до змішаного навчання: чотири інноваційні школи України
- Освіта 3.0. Для реформи Львову достатньо двадцять нестандартних шкіл
- Наталія Смуток: Дітям у підлітковому віці важче, аніж жінці під час вагітності
- Освіта 3.0. Коли від школи лише половинка
- Від садочка до університету: як змінюватиметься освіта у Львові
- Освіта 3.0. Львів’янка, яка не віддасть дітей у школу
- Освіта 3.0: школа, яка навчає інакше