Олег Синютка каже, що депутати владної партії переписують законопроєкти попереднього скликання іншими абзацами, ставлять під ними інший номер і подають, як свої.

Ексголова ЛОДА, нардеп від «Європейської солідарності» Олег Синютка в інтерв’ю розповів Tvoemisto.tv про стосунки з керівниками Львова та Львівщини, корисні законопроєкти, авторитет Порошенка та обіцянки виборцям.

Нещодавно з’явилося повідомлення про відкриття провадження щодо Андрія Парубія через події в Одесі у 2014 році. Як це розуміти? Про що йдеться?

Це на сто відсотків політичне замовлення, справа шита білими нитками. Я переконаний, що там можуть монтувати якісь телефонні розмови і переконувати суспільство в тому, що Андрій Парубій давав якісь вказівки, накази тощо. Очевидно, що будуть намагання дискредитувати те, що відбулося під час Майдану та в пізніше. Ключова річ — дискредитація руху України до Європейського союзу і НАТО, для чого потрібно знівелювати тих, хто його промував, лідерів Майдану. Думаю, це варіант старої КДБ-шної технології. Не дивно, що після Порошенка йдуть закиди Парубію. Думаю, так само шукатимуть щось на Кличка, Яценюка, Тягнибока та інших.

І на вас теж?

Усе може бути, але в моїй діяльності не було нічого подібного.

Фракція і партія в такому випадку повинні мати досить сильну юридичну службу, щоб можна було протистояти таким випадкам.

Ми будемо захищати не тільки депутатів, а всіх, хто має проукраїнську позицію. Я переконаний, що це буде спільна робота посадовців, нардепів, юристів і небайдужих людей.

Читайте також: Які обіцянки давала «Європейська солідарність». Експертний аналіз програми партії

Ви ж не тільки захищаєтесь, але і самі озвучуєте порушення опонентів. Наприклад, коли було кнопкодавство з боку депутатів фракції «Слуга Народу», ви нагадували про їхнє зобов’язання скласти мандат.

Нинішня влада системно брехала перед виборами, і тепер здається, що свої обіцянки вони виконувати не збираються. Дуже шкода, що навіть попри обіцянки ці люди нехтують елементарними нормами гідності та етики. За таке в цивілізованому світі люди б у відставку подавали, натомість ми бачимо, що на засіданні регламентного комітету ніхто навіть не знітиться від відмови виконувати те, що підписували.

Залишали якісь «три листи» новому голові обласної адміністрації Маркіяну Мальському? Контактуєте з ним?

Після його призначення і досі я кажу нинішньому голові ЛОДА, що буду допомагати в усьому, що від мене залежить. У Парламенті з представниками різних політсил ми створили міжфракційне об’єднання «Львівщина». Таке об’єднання ефективно співпрацювало з ЛОР, виконавчою службою і ЛОДА в попередньому скликанні, і ми будемо діяти так само.

А з головою ЛОР Олександром Ганущиним спілкувалися? Як вам ситуація в облраді?

Спілкуємося досить часто. Коли була спільна робота ЛОР і ЛОДА, коли не було «забивання цвяхів» від нічого робити, це був позитивний досвід, який важливо не втратити зараз.

А з міським головою Львова Андрієм Садовим?

Львів — це третина Львівщини, і чим динамічнішим буде його розвиток, тим швидше розвиватиметься вся область. Львову треба допомагати і лобіювати його інтереси, як і будь-якого іншого населеного пункту. З Андрієм Садовим спілкуємося, але, мабуть, менше, ніж з головою ЛОР. У питаннях, що стосуватимуться інтересів мешканців, ми будемо разом.

Читайте також: Львівське лобі. Навіщо депутати в Парламенті створили об’єднання «Львівщина» та що це дасть

Члени об’єднання «Львівщина» уже двічі зустрічалися і мають напрацювання. Що саме вже вдалося?

Перше засідання було організаційним — домовились про співголів та підготовку питань. На другому відпрацювали чотири теми. Перша — окремий рядок у бюджеті стосовно фінансування гірських територій, друга — збільшення державного фонду регіонального розвитку, третя — фінансування тих бюджетних асигнувань, що передбачені в цьому році, але поки що загальмовані, і четверта — відновлення митного експерименту і продовження реконструкції доріг Львівщини. По перших двох ми вже скерували листи до прем’єр-міністра і є результат: тематика гірських територій і збільшення державного фонду регіонального розвитку стали першими пунктами в указі Президента в частині соціально-економічного розвитку на 2020 рік.

Тобто зараз пропозиції «Львівщини» мають два напрямки — конкретні фінансові допомоги та непрямі фінансові стимули?

Ми мали дуже хорошу динаміку, коли кожні два тижні на Львівщині відкривались три нові виробництва. Через вибори, невизначену політику центральної влади усе дещо пригальмовується, але ми маємо зберегти позитивний інвестиційний клімат. Це здебільшого не фінансові питання, а скоріше промоційні речі, які ми будемо посилювати. У Парламенті створені міжпарламентські групи дружби з різними країнами. Дуже важливо, щоб там також звучала Львівщина.

Нещодавно ухвалили закон, який з 2021 року скасовує пайовий внесок на інфраструктуру, а на 2020 рік має зменшені коефіцієнти до 2% від кошторису для житлового і 4% для комерційного будівництва. Чому ви були проти цього закону?

Я переконаний, що треба дати права і можливості місцевій владі стимулювати ті чи інші речі. Я прихильник того, щоб місцевий інвестор у промисловому будівництві мав пріоритети і преференції на рівні, не меншому, ніж має іноземний. Якщо це стосується тих речей, які вже є в надлишку, наприклад, автозаправних станцій, там точно має бути високий соціальний внесок. Для соціального житла треба зменшувати обтяження додатковими платежами, а будівництво елітного має нести додаткове навантаження.

Тобто, на вашу думку, цей внесок мав би регулюватися на місцях?

Ніхто зараз не посміє розвернути реформу децентралізації, яка дала реальні результати для громад. У Києві думають, що вони найрозумніші, а громади теж мають талановитих управлінців, яким члени громади вірять, і їм треба дати інструменти, одним з яких мав би бути внесок на соціальну інфраструктуру. Недовіра центральної влади до місцевої є неправильною.

Порядок денний в країні та пріоритети сьогодні формує одна партія — «Слуга народу».

Так, на жаль, вони поки що не включають у порядок денний ті законопроекти, які пропонують інші політичні сили. У той же час ті законопроекти, які підтримали в попередньому скликанні в першому читанні, вони переписують іншими абзацами, ставлять під ними інший номер і подають, як свої. У Парламенті жартують, що це такий «зелений ксерокс», але яке це має значення? Головне, що правильні проекти стають законами, і «Європейська солідарність» їх підтримує без будь-яких докорів совісті.

Читайте також: «Ми розраховували на кращий результат». Галина Васильченко про роботу та виклики в Парламенті

Які з останніх законопроектів вважаєте такими корисними?

Відміна кримінальної відповідальності, яка стосувалася бізнесу. Якщо це фінансове порушення, то за нього повинна бути фінансова відповідальність. Є ще низка питань, які стосуються полегшення ведення бізнесу, наприклад, скасування низки нікому непотрібних ліцензувань.

А як оцінюєте міжнародний вектор руху країни?

Ми пішли у парламент боронити той курс, яким йшла Україна попередні 5 років, — на Євросоюз і НАТО. Я впевнений, якби не наша жорстка позиція в цьому питанні, уже б голосувалися закони на догоду агресору, які б на російських умовах вирішували долю Донбасу та віддаляли нас від ЄС і НАТО. Спочатку віцепрем’єр під час однієї із зустрічей натякнув на те, що НАТО не є вже таким пріоритетом, потім з’явилося рішення, що Україна погодилася забрати натівських інструкторів зі сходу України. Тепер з’явилося інтерв’ю представника Кабміну, у якому йдеться про альтернативи курсу на НАТО. Інформація про неучасть України в грудневому саміті і неподачу заявки на план дій по членству в НАТО — теж дуже небезпечний сигнал.

Маєте союзників щодо курсу на ЄС і НАТО? «Батьківщина», «Голос»?

«Батьківщина» дуже часто не хоче тримати чітку проукраїнську позицію, а «Голос» у таких питаннях дуже часто є нашим союзником. Я переконаний, що і в «Слузі народу» є дуже багато депутатів, які у випадку дилеми — НАТО чи Росія — точно будуть стояти на стороні руху в НАТО та ЄС.

А як сприймають Порошенка в статусі народного депутата?

Коли він виступає з трибуни, його уважно слухають навіть ті, хто не любить. Авторитет Петра Порошенка дуже серйозний, і добре, що він є в Парламенті. Наприклад, під час останнього спільного засідання комітетів з питань міжнародних справ Європейської інтеграції за участі міністра закордонних прав, де обговорювалася стратегія руху України, хотіли прийняти «формулу Штайнмаєра», говорили, що нам потрібно ввести достатньо представників ОБСЄ і не обов’язково залучати миротворців. Завдяки Порошенку всі зійшлися на неприйнятності «формули Штайнмаєра»: за Мінськими домовленостями спершу має бути виконана безпекова складова — вивід військ агресора з території України і повернення до норм українського законодавства. Лише після цього можна проводити вибори. Також усі погодилися, що необхідно ввести миротворців на кордоні Росії та Україні, а не на лінії розмежування.

Читайте також: Хто більше любить Україну? Як Порошенко і Вакарчук одночасно агітували у Львові. Репортаж

Чи були випадки, що депутатів пробували приватно переконати в доцільності тих чи інших рішень, які фракція вважає нейпринятними?

Думаю, зараз у «Європейській солідарності» є настільки переконані і самодостатні політики, що когось з них складно вибити з курсу, з яким ми прийшли в стіни Парламенту.

Тоді, можливо, вам вдається когось переконати?

Мені здається, що ми часто знаходимо аргументи для депутатів, які не мають чітко сформованої позиції. Навіть якщо подивитися на голосування по закону 1009 (внесення змін щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства, яке набрало всього 196 голосів, — ред.). Справа не в прослуховуванні народних депутатів, а в тому, що у звичайних громадян забирали низку можливостей захисту своєї гідності та свободи. Наприклад, будь-яка людині, якій пред’явили б підозру — законно чи незаконно, — не змогла би її скасувати в суді.

Дехто хотів подати це як піклування нардепів про себе, але мова йшла насправді про звичайних людей. На щастя, депутати багатьох фракцій це зрозуміли й почули нас. Якщо сьогодні ти створиш репресивну машину, то завтра вона з’їсть тебе, як і будь-якого іншого громадянина України.

Разумков зупинив голосування на останніх секундах, і дехто вважає, що таким чином він призвів до того, що воно не набрало голосів.

Я був у залі і бачив ситуацію. Мова йде не про один-два голоси, а про 30 голосів. На екрані було видно, що ця кількість не добирається, — він просто хотів зманіпулювати. У «Слузі народу» була дискусія перед голосуванням, тож він був готовий до того, що законопроект не проголосують. Коли Разумков хотів порушити регламент, що вже було неодноразово — і під час голосування так званого закону про імпічмент, — він побачив, що голосів не вистачає. Тому його реакція була такою нервовою, натиск депутатів не дав йому можливості знову порушити закон.

«Так званого закону про імпічмент»?

Я його називаю законом про неможливість імпічменту президента. Якщо в нього вчитатися, то можна зрозуміти, що згідно з ним піддати імпічменту президента, який зрадив державу, неможливо. Я розумію, чому Зеленський не хоче підписувати закон, який прийняв попередній Парламент, про тимчасові слідчі комісії (Володимир Зеленський його ветував, — ред.). Він боїться його підписувати, бо розуміє, що не всі задуми є чистими щодо нашої держави, але бажання виглядати добре перед виборцями змусило його написати «фількину грамоту» під виглядом закону про імпічмент і провести через сесійну залу з порушенням регламенту.

До речі, комітет з питань регламенту, де «Слуга народу» має більшість, не визнав цей закон ухваленим без порушення регламенту. Вони знайшли «соломонове рішення» — не підтримали постанову, яка мала його скасувати, а віддали в сесійну залу на розгляд депутатів, таким чином утікши від відповідальності.

Ви пройшли до парламенту за списком. Чи плануєте роботу з виборцями у Львові, чи працюватиме ваша приймальня тут?

Наші мажоритарники в області, зокрема Микола Княжицький у Львові, уже розпочали прийом мешканців, і я теж це роблю. Маємо громадську приймальню на вулиці Винниченка, 12, 3-й поверх. Ми намагались зробити так, щоб все було в центрі міста з достатньою транспортною доступністю. Цього тижня також планую зустрічі в районах міста — «у дворах», щоб почути людей, можливо, переконати в чомусь та отримати запитання і завдання для «Європейської солідарності».

Як це буде виглядати?

Цього тижня візьмемо 2-3 території у Львові, розмістимо оголошення, що з такої-то години народний депутат України буде перебувати тут. Потрібно, щоб люди знали: якщо вони хочуть знайти народного депутата — не треба їхати в Київ, шукати перепустки, проходити кордони поліції, а насправді це просто і реально.

В Києві також працює ваша громадська приймальня?

Так, минулого тижня я вперше приймав громадян у Києві як народний депутат. Загалом людей було не дуже багато, але одна приїхала спеціально з Одеси, інша прийшла на милицях, бо мала необхідність зустрітись і поговорити. Важливо, що в людей немає агресії, а є довіра та надія — це зобов’язує.

Сергій Смірнов

Фото зі сторінок Олега Синютки та Миколи Княжицького у Фейсбуку

Інтерв'ю підготовлене за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Прозорі вибори». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.