Фото: Дарія Скрипнюк
Озер багато не буває. Хто доглядає за львівськими водоймами
Усього у Львові — 82 озера та ставка. Шість з них розташовані в центрі міста: це Лебедине озеро в Стрийському парку, озеро на території Ботанічного саду Львівського університету, каскад озер у парку «Погулянка», озерце в парку «Знесіння», ставок на території ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій імені Гжицького, а також озеро, підпорядковане Центру творчості та юнацтва Галичини.
Озеро в Стрийському парку
Парк розташований між вулицями Стрийською і верхньою частиною вулиці Франка. Стрийський парк, який раніше називався парком Кілінського (на честь польського національного героя Яна Кілінського), заснував інспектор львівських парків Арнольд Рьорінґ ще 140 років тому. У першопочатковому проекті парку були оранжерея та озеро із прилеглими квітниками, які існують до сьогодні. Це озеро часто називають Лебединим – через лебедів, які там живуть.
Обслуговуванням всього парку та водойми зокрема займається адміністрація парку, яка підпорядковується департаменту містобудування Львівської міськради. Окремих коштів на обслуговування озера не виділяють.
Кілька років тому водойма була занедбана. У воді плавало гниле листя та залишки їжі. У струмку, з якого стікає вода до водоймища, траплялись недопалки та інше сміття. Цьогоріч адміністрація парку змінила своє ставлення до чистоти території парку. Тепер озеро доглянуте: у ньому немає сміття, ряска росте де-не-де. На воді плавають лебеді, територія навколо — чиста та огороджена низьким парканом. Зі входу в парк стоїть табличка із попередженням, що заходити за огорожу, купатися в озері та годувати лебедів — заборонено.
Читайте також: Мандрівка львівськими озерами
«Щоранку сторож чистить озеро від листя, сміття та їжі, якою годують пташок, що живуть на озері. Стан озера нас наразі не задовольняє, тому ми збагачуємо його додатковою водою з джерела, а також контролюємо витік води на каскад, щоб вона не застоювалась. Маємо надію, що таким чином водойма очиститься», — говорить директорка парку Олена Мазурик.
Став на території ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій імені Гжицького
Університет, корпуси якого розташовані вздовж вулиці Пекарської, займає досить велику територію в центрі міста. Тут є спортивний майданчик, багато квітників та ставок, який є залишком Вороблячого ставу, що існував у ХІХ столітті. Доступ до води — вільний. Тут відпочивають не лише студенти та викладачі, але й мешканці міста.
На фотографіях кілька років тому ставок виглядає дещо чистішим: на території немає сміття, студенти прибирали територію для створення громадського простору. Зараз вода брудна, а сміття плаває у воді та розкидане довкола, хоча поруч і є смітники.
Опікуватись чистотою водойми має університет, проте перший проректор вишу Ігор Турко відмовився спілкуватися з Tvoemisto.tv на цю тему. Тож скільки коштів витрачають на його обслуговування і чи витрачають взагалі — невідомо. Так само проректор не пояснив, як часто прибирають територію навколо і чистять воду від сміття.
Озера в парку «Погулянка»
Парк Погулянка, а в минулому Венгельовського (названий на честь адвоката-власника Францішека Венґлінського) простягається між вулицями Пасічна та Джорджа Вашингтона. Сьогодні парк входить до природно-заповідного фонду України та охороняється законом як національне надбання. Густий ліс засаджений буками, кленами, березами та яворами, а між деревами протікає струмок Пасіка — притока річки Полтва.
Читайте також: Замість Винниківського: де поплавати влітку. Топ-9 озер неподалік Львова
Озер у парку є кілька. Одне з них належить до території Ботанічного саду, ще одне – Центру творчості дітей та юнацтва Галичини. Також є каскад озер дорогою до колишнього винзаводу «Укрвино».
Озеро, що розташоване на території ботанічного саду, виглядає занедбаним та потребує очищення. Навколо розкидане сміття, у водоймі плавають пластикові пляшки, а вода поросла ряскою. Tvoemisto.tv не вдалося зв’язатися із директором саду, проте його секретарка Віра Семків сказала, що за озером зараз не доглядають взагалі.
«Зараз ніхто нічого не робить на озері. Директор у відпустці, тож роботи на водоймі у застої», — говорить вона.
Про те, скільки коштів виділяють щомісяця на обслуговування водойми, у дирекції ботанічного саду повідомити не змогли.
Заасфальтована доріжка із нещодавно насадженими деревами виводить до каскаду озер. Обабіч доріжки є кілька квітників зі сформованими ікебанами із різних рослин та кілька озер, які перетікають одне в одне. Територія відпочинкової зони чиста, у воді немає сміття, озера оточені кам’яними стінками.
На догляд за цим озером Львівська міська рада виділяє 5817 грн на рік. Відповідальними за його чистоту є ЛКП «Зелений Львів». Щороку восени воду з цих озер спускають та чистять дно, а весною воду набирають знову.
Керівництво підприємства говорить, що каскад у хорошому стані — і це відповідає дійсності.
«Озера у задовільному стані. Вони такі, якими їх створила природа. Двічі на місяць з води сачком забирають сміття, та щодня прибиральники чистять берегову лінію», — каже директор ЛКП «Зелений Львів» Богдан Москвяк.
Неподалік алеї на території Центру творчості дітей та юнацтва Галичини розташоване ще одне водоймище. За ним доглядають працівники центру.
Минулого року на відновлення цього озера міська рада виділила 480 тис. гривень. За ці кошти водойму почистили, зробили половину підпірної стінки, відремонтували дамбу, встановили георешітки для укріплення схилу та мали облаштувати територію довкола. Станом на сьогодні озеро спустили, а вздовж огорожі розвісили банери про реконструкцію цієї території.
Цьогоріч міськрада виділила на це ще 199 900 грн. Проте керівництво центру говорить, що цих коштів не вистачить, тож частина робіт залишиться на наступний рік. Наразі тут планують завершити підпірну стінку та вимостити територію бруківкою.
Читайте також: Швидкість, вібрація, вода. Що не так із вулицею Вітовського і як це пропонують змінити
«Озеро на балансі Центру творчості та юнацтва Галичини, але в нас немає грошей щоб ним займатися. Як тільки отримаємо погодження про кошти від відділу аудиту і контролю — почнемо роботи. Думаю, до кінця серпня все доробимо, люди готові працювати вже. Якщо наступного року виділять ще грошей, то зможемо завершити усі потрібні роботи на озері», — каже заступник директора Центру творчості та юнацтва Галичини Ігор Мартинюк.
Озеро в парку «Знесіння»
Місцеве озеро належить до Регіонального ландшафтного парку «Знесіння», яке називають також «Кайзервальдом». Озеро тут чисте, поруч з ним є кілька альтанок для відпочинку. Територія довкола досить прибрана, хоча подекуди трапляється сміття. Вода поросла очеретом.
За обслуговування озера відповідає адміністрація парку «Знесіння». Його директорка Уляна Тарас каже, що цьогоріч коштів на очищення озера не передбачено, лише на косіння трави. Проте наступного року водойму планують привести до ладу.
«Озеро не чистять, воно не функціонує зараз як озеро. Ми не радимо людям там купатися, але дослідження води показали, що вона не заражена і чиста. Рибалки там ловлять рибу, її багато. Тепер ми вже маємо проект з очищення та укріплення берегу, плануємо наступного року привести озеро у порядок», — розповідає Уляна Тарас.
Дарія Скрипнюк
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня