Львівський громадський транспорт мав дуже різний вигляд. Пропонуємо поглянути на кілька світлин з міським громадським транспортом та прочитати кілька фактів про його появу та запровадження на вулицях міста

Кінний омнібус

Омнібус функціонував у Львові від 1835 року. На відміну від кінного та електричного трамваїв, про які не раз писалося, інформації щодо його діяльності майже немає, а існування доводить тільки ця фотографія. На першому плані, ліворуч – саме омнібус з назвою на борту.

Кінний трамвай

Колія кінного трамвая на пл. Галицькій, кінець ХІХ ст.

Фото: Фотографії старого Львова

Кінний трамвай на вул. Винниченка, фото кінця ХІХ ст.

Фото: Фотографії старого Львова

25 листопада 1879 року відбулася пробна поїздка кінного трамвая. «Львівська газета» описувала подію так: «Кінний трамвай опівдні почав пробну поїздку від свого депо вулицею Городецько-Янівською до Митної площі та в зворотному напрямку. […] Випробування пройшли доволі гладко, але трохи запізнились через те, що робочі вчасно не закінчили очистку колії від льоду та снігу...». Через деякий час кінний трамвай львів’яни полюбили.

Електричний трамвай

Трамваї «Сіменс і Гальске», кінець ХІХ ст.

Фото: Фотографії старого Львова

Відкриття трамвайного маршруту на Високий Замок. Фото 1912 року

Фото: Фотографії старого Львова

31 травня 1894 року запустили в експлуатацію львівський електричний трамвай. Перший маршрут проходив від залізничного вокзалу до Стрийского парку. Але вже 30 листопада цього ж року розпочали регулярний рух по лінії «Вокзал — Личаківська вулиця». На лінії курсувало 11 вагонів фірми «Сіменс і Гальске»

У період німецької окупації львівський трамвай продовжував працювати. Проте на деяких маршрутах курсували вагони з написом «Тільки для німців», а в інших вагонах були створені окремі місця для німців, відмежовані ланцюгом. Відомо, що під час окупації трамваї використовували для військових цілей, зокрема, до них робили причепні вагони, в яких перевозили в'язнів.

Видавництво «Центр Європи», Львів

Дата: 1941-1944

Колекція: Державний архів Львівської області

В 70-х — 90-х роках у Львові діяла мінімальна кількість маршрутів за усю історію трамвая — усього 6.

Трамвайне кільце на вул. князя Романа, 80-ті роки ХХ ст.

Фото: Фотографії старого Львова

Автобус

6 червня 1914 року в газеті «Kurjer Lwowski południowy» з’явилося таке оголошення «Автомобільні омнібуси запроваджує від завтра п. Домічек. Вони курсуватимуть від Львова до Брюхович щодня від 6 год. ранку до 8 год. вечора що 2 години. Проїзд від Львова до Брюхович коштуватиме 1 крон 50 ґр. Місячні квитки коштують по 60 крон. У разі потреби курсуватимуть дві машини. Зазначимо, що пан Домічек був також власником 6 «автомобільних фіакрів» (тобто автомобілів таксі).

7 червня 1914 року можна вважати днем народження регулярного автобусного руху у Львові. Пропрацювало таке сполучення лише 2 місяці, із початком Першої світової війни автобуси реквізували для потреб австрійського війська.

Вдруге на львівських вулицях автобуси з’явилися 12 квітня 1928 року, коли у Львові відкрили перший автобусний маршрут, який з’єднав костел Ольги та Єлизавети із тогочасним аеропортом на Скнилові. Перший львівський автобус марки «Лянчія» мав 19 крісел для пасажирів і міг також перевозити ще 15 пасажирів, які їхали стоячи.

Автобус «Sauer» польського виробництва. Такі автобуси експлуатувалися у Львові в 1930-ті рр.

Фото: Фотографії старого Львова

Автобус марки «Ursus AW» польського виробництва. Ці автобуси курсували на низці приміських маршрутів Львова, в т.ч. і у Винники

Фото: Фотографії старого Львова

Станом на грудень 1931 року у Львові діяло 5 автобусних маршрутів:

• А — Алея маршала Фоша (вул. Чернівецька) — Скнилів (льотовище) із інтервалом 30 хв.;
• В і С — Площа Мар’яцька (Міцкевича) — Персенківка (інтервал 20 хв.);
• D — Гетьманські Вали (пр. Свободи) — Брюховичі (інтервал 2 години);
• Е — Церква Св. Анни — вул. Клепарівська — ст. Клепарів (інтервал 20 хв.).

У перші повоєнні роки на автобусних маршрутах Львова працювали здебільшого автобуси моделі ЗіС-154, які виготовлялися у 1946-1950-х роках. Довжина автобуса складала 9,5 метрів, він вміщував 60 пасажирів, із них 34 їхало сидячи. Пізніше постачалися автобуси ЗіС-155 (із 1956 р. – ЗіЛ-155). Вони вміщували 50 пасажирів при 28 сидіннях в салоні, довжина кузова – 8 метрів. Із 1956 року автобусні маршрути Львова обслуговували автобуси ЛАЗ-695, виготовлені на Львівському автобусному заводі.

Перший автобус моделі ЛАЗ-695 виходить із воріт Львівського автобусного заводу, 1956 р.

Фото: Фотографії старого Львова

Таксі

У серпні 1906 року у місті з’явилися перші таксі, стоянки яких розмістилися біля Оперного театру та на площах Мар’яцькій (нині Міцкевича) і Бернардинській (Митній). Вартість проїзду в тогочасних таксі була дуже високою — поїздка від Опери до кінця вулиці Івана Франка у 500 разів перевищувала вартість сніданку у львівській кнайпі.

Центр міської історії

Дата: 1963-1965

Тролейбус

27 листопада 1952 року запущено в експлуатацію перший львівський тролейбус. Перший маршрут проходив від залізничного вокзалу до центру (пл. Міцкевича).

Дата: 1954-1960

Колекція: Володимир Румянцев

У 1963 році Львівський автобусний завод випустив перший тролейбус на базі міського автобусу ЛАЗ-695Т.

16 серпня 1964 р. ввели в експлуатацію тролейбусне депо на вул. Артема (Володимира Великого).

Дата: 1984

Колекція: Ярослав Янчак

Маршрутне таксі

Із кінця 1970-х років у Львові запровадили автобусні маршрути, які почали працювати у режимі «експрес» і «маршрутне таксі». Вартість проїзду у «експресах», маршрути яких були довшими за звичайні, становила 10 копійок. Роль «маршрутних таксі» у радянські часи відігравали мікроавтобуси «Латвія» (РАФ-2203). Ці мікроавтобуси поступили на баланс АТП-14606 (нині «Фіакр»), а вартість проїзду в них становила аж 15 копійок, тобто була вп’ятеро дорожчою, а ніж у трамваях.

«Латвія» (РАФ-2203). Джерело: timeless.ee

Мікроавтобус «Peugeot J9 Karsan» фірми «Ференс і Ко» у Винниках. 1998 рік

Фото: Фотографії старого Львова

Прототип автобуса «Богдан» А091 на площі Ринок. 1998 рік.

Фото: Фотографії старого Львова

Починаючи із середини 2000-х років ситуація із громадським автотранспортом почала дещо покращуватися — замість мікроавтобусів-переробок почали експлуатуватися вітчизняні мікроавтобуси «Дельфін» (БАЗ-2215) та «Еталон» А079 Бориспільского і Чернігівського автозаводів, «Богдан А091» та «Богдан А092» Черкаського, а потім Луцького автозаводів. Ці автобуси, побудовані на шасі невеликих вантажівок, були здатні вміщати приблизно 40 пасажирів.

У кінці 2000-х років міська влада розпочала закупівлю на ЛАЗі нових низькопідлогових автобусів моделей ЛАЗ А183 та ЛАЗ А191. Тоді ж у Львові з’являється перший автобус-гармошка — ЛАЗ А 292.

Більше та детальніше про історії львівського громадського транспорту читайте у матеріалі «Тарадайки та пижики: на чому їздили львів'яни. Історія у фотографіях».

Інформація та фото lvivzaet.in.ua, lvivtrans.net, uk.wikipedia.org, lvivcenter.org, photo-lviv.in.ua

Головне фото: Автобус ЛіАЗ-677 виїздить із вулиці Театральної на площу Торгову. 1970-ті рр.., Фотографії старого Львова