Фото надане організаторами
Перекласти Шептицького на сучасний лад. Як у Львові пройшло бієнале Митрополита
Що таке «Бієнале Шептицький»
Бієнале – це не лише виставка або інший мистецький проєкт, що відбувається раз у два роки. У випадку ініціативи УКУ та УКФ ідеться про масштабний проєкт, що об’єднав людей думки, культури, освіти, бізнесу та інших галузей одним світоглядом.
Мета бієнале – модернізувати постать митрополита Андрея та привернути увагу креативних середовищ до його ідей, адже сьогодні ім’я митрополита відоме обмеженій аудиторії і асоційоване здебільшого з Церквою. Саме тому Центр Шептицького розпочав проєкт популяризації ідей митрополита, які б об’єднали навколо себе українське суспільство.
Проєкт складається із 11 онлайн-лекцій про Андрея Шептицького відомих сучасних авторитетних мислителів та інтелектуалів (Ірина Гах, Євген Глібовицький, Михайло Перун, Наталія Попович, Андрій Длігач, Ліліана Гентош, Юрій Макаров, Сергій Герман, Марко Климовський та Павло Смицнюк), влогу публіциста, віце-ректора УКУ Мирослава Мариновича про засади митрополита щодо економіки, патріотизму, лідерства та влади, фільму про Андрея Шептицького від «Історичної Правди» та Вахтанга Кіпіані.
Фото із лекції Євгена Глібовицького
Фото із лекції Юрія Макарова
Що передбачив Шептицький
Під час лекцій спікери, зокрема, говорили про митрополита Андрея, як про візіонера, який ще 100 років тому передбачив виклики, з якими зіткнулось людство у 21-му столітті.
«Митрополит Андрей Шептицький творив понад століття тому. Утім, він відповідає на виклики сучасності. Він важливий нам не тільки як історія, як підстава нашої ідентичності, а, передовсім, важливй тим, що свого часу дав відповіді на об’єктивні виклики, які людство глобально починає переживати в останнні 10 років. До прикладу, виклики неолібералізму, екології, нуклеаризації суспільства, фінансової кризи. Тому він актуальний і сьогодні», – розповів Tvoemisto.tv менеджер проєкту «Бієнале Шептицький» Юрій Кучерявий.
Окрім відповідей, додає він, у творах Андрея Шептицького маємо ще й прогноз. Тож лектори проєкту також «приміряли» Шептицького до сучасного бізнесу, політики, реформ, влади тощо.
Разом з Lviv Business School були представлені інтерв'ю з Марком Зархіним, Юрком Филюком, Ярославом Притулою, о. Ростиславом Пендюком та Адріаном Сливоцьким. Усі публічні лекції можна знайти на YouTube каналі «Центру Шептицького». Мовці висвітлюють постать митрополита Андрея та його погляди на різні сфери життя, а також екстраполюють вчення на проблеми сьгоднішнього суспільства. Вони розкривають одвічні проблеми християнства, стратегії для життєстійкості – такої актуальної у ХХІ столітті, висвітлюють візіонерські ідеї Шептицького, що справджуються, розкривають постать людини, яка змінила не лише своє життя, а й історію усієї нації.
Проєкт спрямували на молодь, його мета – модернізувати і перекласти постать Шептицького на сучасний лад. Зокрема про це ішлося у лекції отця Ростислава Пендюка «Андрей Шептицький: бунтівник чи пророк?». Також спікери не могли оминути тему любові, поєднавши її із менеджментом, і тему довіри.
У межах бієнале також організували онлайн-семінар «Шептицький для освітян», учасниками якого стали керівники та вчителі загальноосвітніх шкіл Львова та України. Семінар мав на меті розкрити постать Митрополита Андрея Шептицького та інтегрувати його ідеї в освітньому просторі. А бонусом стало знайомство освітян з усієї України для майбутнього втілення спільних інноваційних проєктів на основі візій Андрея Шептицького.
Звісно, бієнале не оминуло увагою і мистецтво. У межах проєкту відбувся конкурс для молодих художників, участь у якому взяли понад 280 митців з усієї України. Переможцями стали Марія Білінська, Альбіна Ялоза, Михайло Барабаш.
Нагородження переможців конкурсу молодих художників
Онлайн-виставку фіналістів можна відвідати на сайті, над яким працювали Сергій Фединяк та Адріан Рибчинський (Directa Design Buro).
Український католицький університет – спадкоємець культурно-освітньої спадщини митрополита. Саме Андрей Шептицький заснував Богословську академію, яка згодом перетворилась в УКУ. Він підтримував молодих митців, опікувався школами та сприяв Пласту, розвивав кооперативний рух, активно займався антимілітарною та антитоталітарною діяльністю.
Зі зйомок влогу Мирослава Мариновича про Андрея Шептицького
Український релігійний діяч, меценат, єпископ УГКЦ, доктор права, а також – Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит – усе це про одну людину. Від 17 січня 1901 до смерті – митрополит Галицький та Архієпископ Львівський, предстоятель УГКЦ.
Партнерська публікація
Тетяна Оліярчик
Фото надані організаторами
Вибір Твого міста
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи