Те, що загубилося в потоці подій і заяв.

Письменник-футуролог Юваль Ной Харарі, описуючи потенційне майбтнє людства, вважає, що зараз ми переживаємо переломний момент і полягає він у тому, що підривні технології можуть зруйнувати саму суть нашого суспільства.

Він намагається побачити далі коронавірусної кризи, хоча і вона є ознакою все тих же технологій, які вийшли з-під контролю.

За його словами, людський мозок вже сьогодні не може вмістити в себе всі ті знання про біологію, всю ту обчислювальну потужність і всі ті дані, що зберігаються в комп’ютері. Все це веде до того, що навіть у вільних країнах люди ризикують втратити контроль над власним життям і державним управлінням.

Читайте також: «Людям можна говорити правду». Уляна Супрун про коронавірус, карантин та «золоту середину

«Те, як працює фінансова система, вже сьогодні розуміє в кращому випадку 1% людства. Через двадцять років цей показник може знизитися до нуля», – пише він.

За Харарі переломний момент полягає в тому, що тепер хакнути можуть і наше тіло, і мозок. «Найважливіша річ, яку потрібно знати про 21-ше століття, – це те, що люди стають хакнутими тваринами», – визначає він.

Далі – нижче, спочатку підсумки тижня, що минає

1. Зростання кількості нових хворих на Covid-19 в Україні навіть трішки сповільнилося – цього разу ця цифра становить – 5 518 (станом на 5 липня 48 500 – на 28 червня 42 982). Для порівняння, тиждень перед тим зафіксоване зростання пацієнтів 6 422 пацієнтів (станом на 21 червня – 36 560). Ще тиждень назад – на 5 406 (станом на 14 червня 31 154 осіб). Ще далі – на 4 155 (на 7 червня – 26 999 пацієнтів) та – на 3 327 осіб пацієнтів (станом на 31 травня було 23 667 хворих).

Львівщина продовжує тримати лідерство в коронавірусному антирейтингу. Кількість хворих за тиждень теж незначно зменшилась і становить 1 020 особи (станом на 5 липня 6 197 – станом на 28 червня – 5 177). Тиждень перед тим – на 1 397 осіб (станом на 21 червня – 3 780 пацієнтів). Ще перед тим – на 983 осіб (14 червня – 2 797 пацієнтів). Раніше – на 676 осіб (станом на 7 червня – 2 121 пацієнтів) та на 452 особи (станом на 31 травня – 1 669 особи).

Перелік антилідерів зараз виглядає так: Львівщина – 6 197, Київ – 5 543 осіб, Чернівецька – 5 002 та Рівненська – 4 108 області.

Цього тижня прозвучало кілька заяв про те, що Україна вже пережила пік коронавірусу. Однак, хто слідкує за коронавірусними коментарями Шмигаля / Степанова / Ляшка пам’ятають, що ми його вже проходили і в травні, і в червні.

Читайте також: Чи справді Львівщина перейшла пік коронавірусу

«Особливо цікавими» виглядали заяви та спростування щодо посилення карантинних заходів. Спочатку про посилення заявив прем’єр Шмигаль – якщо кількість активних хворих на 100 тисяч населення зросте до 60 хворих (зараз він 50). А пізніше міністр охорони здоров’я Степанов взявся переконувати, що навіть якщо це станеться, то тотальний суворий карантин запроваджувати не будуть.

То що все таки було першим: яйце чи курка? Діючий уряд ще у пошуку відповіді на це питання.

2. Відставка Смолія. Не покидає враження «іграшковості» діючої влади. Люди бавляться у владу, один напрямок за кілька днів може змінюватися в інший, цілком протилежний. Відсутність чіткого бачення, розуміння того, що потрібно робити, куди ми прямуємо. У заявах діючої влади часто – цілковите перекручування того, що насправді відбувається. У цьому сенсі навіть втікач Янукович вигідно вирізнявся – усі розуміли, хто він, тож ілюзій особливих не було. А тут – повний хаос.

Цього тижня для України прозвучав ще один «тривожний дзвіночок» – відставка голови НБУ Яківа Смолія. Все відбулося буквально за кілька днів: заява Смолія про тиск на нього, голосування у профільному комітеті та й у самій Раді, розмови про те, хто саме може зайняти цей пост.

Смолій заявив, що його відставка є протестом проти політичних тисків на НБУ. «Протягом останнього року біля НБУ проплачені мітинги, на яких виступають нардепи, які тут сидять, місяць блокування мого будинку і будинків заступників. …Інформаційні атаки побудовані на маніпуляції та брехні», – пояснив він.

А експрезидент Порошенко вважає, що до тиску уже на ексголову НБУ причетний олігарх Коломойський і нардепи, пов’язані з ним.

Тиск на НБУ вже давно не таємниця ні для кого в Україні, знають про нього і наші стратегічні партнери у США та Європі. Все почалося з Гонтарєвої, тепер – Смолій. На цьому фоні «дуже переконливо» виглядають заяви президента та прем’єра, що, мовляв, ми готові забезпечити незалежність НБУ і це для нас пріоритет.

Читайте також: Конституція vs імпровізація. На що насправді не має права Зеленcький

І справа не стільки в Смолію, а в тому, наскільки легко влада переходить «червоні лінії», втручається у незалежність НБУ, інших органів. А як добирає діюча влада кадри дуже добре видно з призначення на посаду т.в.о міністра освіти ексрегіонала Шкарлета.

Відставка глави НБУ може призвести того, що Україна опиниться без міжнародної фінансової допомоги. І хоча з різних середовищ «Слуг народу» періодично лунають заяви, що потрібно відмовитися від неї, нічого спільного з реальністю вони не мають. Україна залежна від цих грошей, і враховуючи триваючу коронавірусну кризу та часто безглузді рішення влади, ця залежність все більше зростає. Хіба би «друг «Слуг народу»» олігарх Коломойський витягнув з кишені кілька мільярдів і вклав в країну. Однак він чомусь таким бажанням не горить.

3. «Саджати треба»-3. Печерський райсуд вдруге оголосив перерву в засіданні щодо обрання запобіжного заходу п’ятому президенту Порошенку – тепер до 8 липня. Суддя викликає до суду понятих, які були присутні під час вручення експрезиденту підозри.

Сторона обвинувачення просила Порошенку запобіжний захід – особисте зобов’язання на 8 днів до 10 липня.

Порошенко під час виступу у суді заявив, що генпрокурорка Венедиктова боїться за свою подальшу долю через президента Зеленського. «Зніміть з неї цей тягар, відведіть її. Шануйте і поважайте жінку...», – сказав він. Каже, що проти нього розслідують 24 кримінальні провадження і вважає їх політичним замовленням Офісу президента та ексзаступника голови адміністрації президента-втікача Януковича – Портнова.

4. Рейтинги влади. На фоні цього судового процессу яскраво «прозвучали» цифри соціологічного опитування, який провела группа Рейтинг. За ним – 52% українців не задоволені діяльністю президента Зеленського. Роботою парламенту і уряду задоволені значно менше: лише 9% позитивно оцінили діяльність ВР (76% – негативно) і 8% діяльність Кабміну (71% – негативно). Лише 9% висловили задоволеність діяльністю прем’єра Шмигаля. При цьому 56% – невдоволені його роботою, а 36% – не змогли оцінити. Рейтинг партії «Слуга народу» впав до 29,3%.

А 53% опитаних в Україні вважають, що економічна криза восени цього відбутися через некомпетентність влади, 32% – через коронавірус.

Президентський рейтинг зараз виглядає наступним чином – 34,6% українців, які визначилися, що прийдуть на вибори, проголосували б за Зеленського. За Порошенка – 11,4%. І хоча між цими цифрами все ще прірва, однак з початку суду над експрезидентом його рейтинг зростає.

Читайте також: Хибне призначення. Університет у Львові пояснив, чому проти т.в.о міністра Шкарлета

Напевне, влада хотіла б закінчити цей процес якомога швидше, однак враховуючи резонанс навколо нього та помилки, які були допущені Генпрокураторою, це навряд чи можливо.

5. Чергові персонажі влади. Минулих разів ми писали про президента Зеленського, міністра культури Ткаченка, давали «незабутні діалоги» голів «Слуг народу» Корнієнка та Арахамії. Цього разу прем’єр Шмигаль. Знову ж таки без коментарів. Однак, як легко переходяться межі щодо «своїх» у владі, і як вони одразу виростають, коли йдеться про інших, як легко йде підміна фактів і понять.

• Про президента. Ми радимось з президентом, я ніколи цього не приховую, навіть деякі співбесіди з потенційними міністрами на початках проводили разом. Для мене це був елемент підтримки.
• Про переслідування експрезидента. Я не щасливий від цього. В будь-якому випадку розслідування проти керівників держави, тим більше, якщо є факти на підтвердження, – це завжди дестабілізація та неприємний момент для держави.
• Про призначення Шкарлета. Має «добре і ясне бачення» і «менеджерський досвід».
• Про свою роботу. Є технократом і бюрократом, але не «відривається від землі, ходить в аптеки та магазини» і відчуває потреби людей.
• Про ринок праці. Від початку червня відбувається стабілізація на ринку праці, оскільки Державна служба зайнятості за період карантину допомогла знайти роботу 156 тисяч людей.
• Про паводок на Західній Україні. Останні 10 років площа відтворених лісів в Україні перевищила площу вирубок. Ліс міг ввібрати лише 10% опадів, які спричинили повінь на Західній Україні.
• Про 22 червня 1941 року. Цього дня Друга світова війна увірвалася до кожної української оселі. Нашу рідну землю перетворили на поле бою між двома тоталітарними режимами, внаслідок чого загинули майже 10 млн українців.

 

Продовжуючи Харарі, людські цінності, наша моральність не встигають за технологічними змінами. Все частіше вони використовуються не на благо, а на шкоду людству.

Людство стикається з філософським банкрутством – немає ресурсів та інструментів, щоб усвідомити і пояснити зміни, що відбуваються. Політичні і бізнес-еліти за допомогою нових технологій можуть створювати на Землі рай і пекло на свій розсуд. Але філософи поки не можуть концептуально осмислити ці перспективи. У підсумку в цьому новому цифровому пеклі ризикує опинитися все людство.

Читайте також: Донька мистецької музи Леонардо да Вінчі королева Бона Сфорца та львівський ренесанс

Ще один футуролог, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар пише про те, що останнім часом в Україні прийняті рішення, які ставлять під загрозу відновлення і подальше зростання української економіки. Серед них: втручання в роботу існуючих інституцій, втрата кредитоспроможності та кредитного рейтингу, накопичення боргів, зростання податкового навантаження, збільшення корупції, зменшення прозорості управління державною власністю, недобросовісне використання економічних стимулів, відступ від реформування недорозвинутих ринків.

Україна це той же «хакинг», «рай чи пекло», модель того, що можуть сучасні технології – в сенсі маніпулювання свідомістю людей. 

Мабуть, у майбутньому міжнародний суд у Гаазі, це також і про те і над тими, хто безсоромно використовує ці технології. І чим швидше це станеться, тим краще. 

«Звичайно, навіть якщо людство знищить саме себе, це буде ще не кінець світу. Хтось, певно, виживе. Можливо, щури. Виживуть і винайдуть нову цивілізацію. І навіть врахують наші помилки. Але мені б хотілося вірити, що апокаліптичний сценарій не збудеться», – пише Харарі.