Фото: Новое время
Рукотворний Covid-19 та плівки суддів, які захоплювали Україну. Висновки тижня, що минув
Відомий візіонер Юваль Ной Харарі каже, що у третьому десятилітті 21-го століття людство зіткнулося з такою безліччю проблем і питань, що тепер на них складно сфокусуватися. Він особливо звертає увагу на проблеми, які загрожують виживанню людей: це ядерна війна, екологічний колапс і технологічний прорив.
Особливо цікавий третій пункт, враховуючи, що, власне, на нього людство покладає особливі надії. В історії світу уже не раз було так, що те, що з особливим захопленням сприймалося сучасниками, оберталося катастрофою для дуже багатьох.
Читайте також: Чому українську мову уже не зупинити
Для прикладу, доцент англійської та американської літератури Університету Ноттінгем Трент оприлюднив захоплені свідчення очевидців першого випробування у пустелі Нью-Мексико ядерної бомби.
Зокрема, для Вільяма Лоуренса з New York Times, котрий спостерігав випробування з відстані в 20 миль це було: «Небачений схід сонця, величезного зеленого супер-сонця, що злетіло за частки секунди на висоту понад 8000 футів, що піднімається все вище і вище, поки воно не торкнулося хмар, освітивши землю і небо своєю сліпучою потужністю».
Опис Ісидора Рабі, першовідкривача ядерного магнітного резонансу (використовується при МРТ-скануванні), є найбільш емоційним: «Це було найяскравіше світло, яке я будь-коли бачив або яке, я думаю, хто завгодно коли-небудь бачив. Воно вибухало, накидалося, пробивалося крізь тебе. Це було видіння, яке бачили не тільки очі».
Далі нижче. Зараз – підсумки тижня, що минув.
1. Кількість нових хворих на Covid-19 в Україні за тиждень, у порівнянні з попереднім зросла на 303 особи і становить 5 321 (станом на 19 липня 58 842 – на 12 липня 53 521). Для розуміння тиждень перед тим зафіксоване не значне зростання на 3 особи і ця цифра становила 5 018 (станом на 5 липня – 48 500).
Ще сім днів назад сукупна тижнева цифра кількості нових становила 6 422 пацієнтів (станом на 28 червня – 42 982). Ще далі – на 5 406 (станом на 21 червня – 36 560 осіб), на 4 155 (на 14 червня – 31 154 пацієнтів), на 4 155 (на 7 червня – 26 999 пацієнтів) та на – 3 327 осіб пацієнтів (станом на 31 травня було 23 667 хворих).
Читайте також: «Пан генерал». У пам’ять про військового медика Івана Гайду
Львівщина продовжує тримати лідерство в коронавірусному антирейтингу. Кількість хворих за тиждень у порівнянні з попереднім зросла на 169 хворих і становить 981 осіб (станом на 19 липня 8 000 – на 12 липня 7 009 пацієнта).
Для розуміння тиждень перед тим зафіксоване зменшення кількості нових хворих на 208 пацієнтів і ця цифра становила 812 осіб (станом на 5 липня червня – 6 197). Ще перед тим було зростання – на 1 397 осіб (станом на 28 червня – 5 177 пацієнтів). Раніше – на 1 397 осіб (станом на 21 червня – 3 780 пацієнтів), на 983 осіб (14 червня – 2 797 пацієнтів), на 676 осіб (станом на 7 червня – 2 121 пацієнтів) та на – 452 особи (на 31 травня – 1 669 особи).
Перелік антилідерів зараз виглядає наступним чином: Львівщина – 7 012 (плюс 981), Київ – 6 884 осіб (+ 702), Чернівецька – 5 311 (+ 171)та Рівненська області – 5 082 (плюс 484).
Цього тижня на Львівщині знову були послаблення. Дозволили роботу дитячих садочків, а також кінотеатрам та концертним залам. Перше запустила обласна комісія ТЕБ і НС, друге – міська пославшись на постанову Кабінету Міністрів від 20 травня 2020 року зі змінами від 8 липня.
При цьому цифри нових хворих на Львівщині цього тижня коливалися від 104 – 13 липня, 147 – 14 липня до 197 – 16 липня та 171 – 15 липня. Навряд чи з такою статистикою область відповідала хоч якимось критеріям скасування.
Єдине обмеження, яке продовжує ще діяти – це заборона ресторанам та нічним клубам працювати після 23 години.
Але з таким розмахом їх ліквідації область і його область позбудеться дуже швидко. Біда, коли у сферу охорони здоров’я, особливо боротьби з Covid-19, втручаються вибори.
До слова, міністр охорони здоров’я Степанов анонсував кадрові зміни у Львівській ОДА. Каже, що з того часу як приїжджав до Львова, жодних помилок не було виправлено.
Читайте також: Що потрібно знати виборцю про соціологічні дослідження і маніпуляції
2. Цього тижня Рада прийняла постанову про призначення місцевих виборів в Україні на 25 жовтня 2020 року. Її мали розглядати ще раніше, проте терміново відкликали, бо забули про вибори щей й до районних рад.
А також закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства».
Зокрема, парламент залишив бар’єр для кандидатів за відкритими списками на рівні 25% для місцевих виборів, які відбудуться 25 жовтня 2020 року. Також Рада вирішила, що у громадах, які мають понад 10 тисяч виборців, вибори тепер будуть відбуватися за пропорційною системою.
Раніше ця норма застосувалася для великих населених пунктів, де мешкало 90 тисяч і більше виборців. «Опора» вважає, що така зміна безпосередньо перед початком виборів суперечить міжнародним стандартам виборчого законодавства.
Також змінено старий варіант виборчого бюлетеня. Раніше українці голосували за партію, а внизу бюлетеня обирали кандидата, якого підтримують. Згідно з новий форматом бюлетеня виборці мають вписувати номер кандидата у трафарет поряд з партією.
3. Також цей тиждень запам’ятається «мовними іграми» діючої влади. Йдеться про скандальний законопроєкт «Слуги народу» Бужанського №2362 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо навчання державною мовою в закладах освіти». Він скасовує перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 року. Спочатку його мали б розглядати у четвер, потім – у п’ятницю, але так і не зважилися.
Читайте також: Розгляд скандального законопроєкту про навчання державною мовою. Напередодні
Лобіював його розгляд заступник голови фракції «Слуг» Корнієнко. Очевидно, що після «корабельної сосни» і «баба да, баба да» йому доручають найбільш брудну роботу, але все ж виникає запитання: Навіщо радикалізовувати суспільство та використовувати технології експрезидента-утікача Януковича?
Очевидно ж, що це історія лише з одним закінченням – у Ростові.
4. Призначень цього тижня було три: головою НБУ став Кирило Шевченко, керівницею Антимонопольного комітету – Ольга Піщанська та віцепрем’єр-міністром – міністром з питань стратегічних галузей промисловості – Олег Уруський.
Вибір Шевченка, швидше за все, умотивований бажанням все таки запустити друк грошей та опустити гривню до 30 за один долар.
Голова комітету з питань економічного розвитку, нардеп від Слуги народу Наталуха заявив, що фракція готова взяти на себе відповідальність за стрибок цін і девальвацію національної валюти. Серед причин, чому це варто робити, він назвав «мертву» економіку та промисловість.
Однак, друк грошей також призведе і до зростання інфляції, цін на товари, послуги.
Ольга Піщанська – у червні на сайті телеканалу «Прямий» вийшло розслідування, в якому зазначається, що сестра Ольги Піщанської Світлана управляє справами президента Зеленського в Італії.
Пізніше Ольга Піщанська про це заявила наступне: «Я хочу зазначити, що інформація подається в дещо спотвореному вигляді. Особливо щодо переписування якогось майна. Якщо подивитися відкриті джерела, декларацію, то можна побачити зовсім іншу картину».'
Читайте також: Хто на мера Львова. Перший розклад на міського голову
«Що стосується мене, то я б хотіла зазначити, що весь свій шлях я створювала сама», – додала вона.
В Україні багато людей, які створювали себе самі, однак на посади часто чомусь потрапляють ті, хто з Кривого Рогу, звідки і сам президент Зеленський.
Олег Уруський – його біографія майже відсутня в публічному доступі. Уруський раніше працював у владі. Щоправда, з’являвся у них так само раптово, як і зникав.
У 2014 році став заступником гендиректора «Укроборонпрому». Наступного року кілька місяців пробув головою космічного агентства. До того мав високу посаду на початку 2000-их, коли був першим заступником голови Держкомісії у справах ОПК.
З квітня цього року очолює приватну компанію «Прогрестех-Україна» – офіційним кінцевим бенефіціаром її є академік військових наук Росії Володимир Кульчицький, засновник та голова ради директорів групи компаній «Прогрестех», відомої інженерно-сервісної структури у галузі авіабудівництва та технологій аеропортів.
Уруському можуть підпорядкувати усі підприємства концерну «Укроборонпром» та Держкосмосу. Однак жодної програми його діяльності досі не оприлюднено.
5. Ще один скандальний кейс цього тижня – НАБУ повідомило про підозри голові Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову та ще 5 суддям цього суду, а також голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку.
Суддів підозрюють у створенні злочинної організації та захопленні влади. За версією слідства, організація ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт та бізнес кіл.
Ось кілька діалогів з 45-хвиллиної розмови, які оприлюднили в НАБУ. Знову ж таки висновки робіть самі.
***
– Паша, что будем делать, как власть захватывать будем?
– Главное ее не потерять, Игорь.
***
Вовк: «Если б они знали, за какими процессами мы стоим, я так думаю, что они б ах*ели. Я думаю, обос*тся полстраны. Это шаг ах*ительный».
Заступник Вовка: «Просто, красиво, профессионально».
***
Вовк: «Сегодня президент подписал указ, создал комиссию по добору членов ВРП от себя… Я уже Саше говорю: Саша, в контексте наших дружеских отношений предупреждаю заранее, если я увижу какого-то пида*са, лично мне не нравящегося, можешь Петру Алексеевичу сказать, что я его лично е*ну».
***
Голова ОАСКу обговорює з кимось телефоном одну зі справ
Вовк: «Если они готовы проспонсировать это, то мы готовы тогда эту х*йню дать, а если они не готовы проспонсировать, то пусть сражаются».
***
Суддя ОАСК: Но самый надежный, как автомат Калашникова, это – Окружной административный суд.
Відвідувач кабінету голови ОАСК: Буде надяться, что он не только все эти власти пережил, но еще 15 переживет.
Повертаючись до технологій, то знаний у світі молекулярний біолог, академік Михайло Тукало на 90% переконаний, що Covid-19 рукотворний.
Розповідає, що щe у 2019 на конференції в Женеві з нерозповсюдження біологічної та хімічної зброї найбільші дискусії точилися навколо методів легкого редагування генома з використанням CRISPR технологій.
Ідея CRISPR полягає в тому, що можна запустити РНК, яка може вбити (або змінити) певний ген у ДНК конкретної живої істоти, зокрема й людини.
Читайте також: «Вдягаю костюм і їду». Сімейна лікарка про паніку пацієнтів та роботу під час пандемії
Систему випробували на малярійних комарах, в результаті через 5-7 поколінь загинула вся популяція.
За словами Михайла Тукала, це вже катастрофа, адже аналогічні методи можна застосувати як до комах, так і до людей. Причому, каже академік, ця технологія не потребує серйозного обладнання, складові можна легко придбати.
«Світ змінився. І стрімко змінюватиметься надалі. Від глобалізації людство переходить до регіоналізації й навіть до ізоляціонізму. І у цьому новому світі кожна країна захищатиметься самотужки, ніхто нам не допоможе», – наголошує науковець.
Вибір Твого міста
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи