Фото з відкритих джерел
Найперший, найбільший, найулюбленіший. Гарнізонний храм Львова відзначає 9-ліття відкриття
Інша назва храму святих Петра і Павла – костел єзуїтів. Перший єзуїт з’явився у Львові ще у 1584 році, а вже за 5 років монахи отримали першу ділянку землі уздовж західного муру міста та відкрили резиденцію Товариства Ісуса у Львові.
Наріжний камінь будівництва костелу єзуїтів заклали 31 липня 1610 року. Упродовж 1619-1624 років над будівництвом храму працював італійський архітектор Джакомо Бріано, який за зразок своєї творчості взяв римський костел Іль Джезу.
Храм Іль Джезу в Римі. Фото з відкритих джерел
Гарнізонний храм у минулому столітті. Фото: Центр міської історії
Посвятили храм 1640 року – він став першою бароковою будівлею на наших теренах. Ще за 4 роки містянка Ядвіга Гороховська подарувала кошти на побудову першого органу храму.
До костелу примикає будівля Єзуїтської колегії з мальовничим порталом і написом «1723 рік». Меморіальна таблиця на її фасаді засвідчує, що тут навчався гетьман Богдан Хмельницький. Окрім Хмельницького, учнями колегії були польський князь Ярема Вишневецький, а також мандрівник і архітектор Василь Григорович-Барський.
Фрески, реставрацію яких нині завершують у храмі, з’явились тут упродовж 1739-42 років. Розписом храму керував Себастіян Екштайн.
У 1773 році Товариство Ісуса в світі ліквідували, а храм передали у розпорядження катедрального кліру. На момент ліквідації товариства храм вже був Гарнізонним. Повернули костел єзуїтам лише у 19-му столітті.
Святиня – найбільший храм Львова, що може вмістити найбільшу кількість вірян. Його довжина – 41 метр, ширина – 22,5 метрів, висота – 26 метрів.
У 1946-2011 роках костел використовувався як сховище для книжок і належав бібліотеці імені Стефаника. Потім книжки перенесли до приміщення, розташоване на території військової частини на вулиці Авіаційній, 1, а храм повернули УГКЦ. 6 грудня 2011 року тут відбулась перша за 65 років літургія. Храм знову став гарнізонним. Тоді його настоятелем був отець Степан Сус, який виконував цю роботу до того, як став єпископом наприкінці 2019 року.
Книгосховище у Гарнізонному храмі. Фото: фейсбук-сторінка Підземелля гарнізонного храму
Як розповідає нинішній парох отець Тарас Михальчук, храм об’єднує не лише військових капеланів, але і тих, хто опікується сиротами, студентами і в’язнями. Загалом тут служать 21 священник і троє майбутніх священнослужителів.
Спільнота вірних, які приходять до храму на молитву, за словами Тараса Михальчука, сягає кількох тисяч.
«У 2011-му році ми починали з кількох літургій, зокрема, у неділю їх було три. А зараз ми маємо 8 літургій у неділю, одна з яких – о 15:00 – із 2012-го року є англійською мовою. Також о 13:00 в неділю є окрема літургія для дітей, під час якої співає дитячий хор «Ангелики», – розповідає парох.
Військове капеланство
Із 2011 року у храмі, каже священник, взяли шлюб кілька сотень військових, зокрема і важкопоранених у війні на Сході України.
«Це для нас дуже важливо і приємно, що незважаючи на складні життєві обставини, важкі поранення наші захисники приходять до храму і просять про Святу Таїну вінчання. Ми з того дуже радіємо», – додає він.
Читайте також: Львів'ян закликають долучитись до створення медіаархіву Гарнізонного храму. Що потрібно
Багато військових із Гарнізонного храму вирушали в останню путь. Зараз у церкві є особлива галерея пошанування пам’яті захисників, які віддали своє життя за волю України. Її показують усім делегаціям, які відвідують храм – і президентам, і міністрам, і дипломатам.
«Ми їм показуємо обличчя наших захисників і говоримо, що це є обличчя Європи, люди, які віддали свої життя за вищі цінності. Ми є ті, які хочуть жити по-іншому», – каже отець Тарас Михальчук.
«Недавно до нашого храму приходила одна з бригад не із Західної України. Люди у цій святині були вперше і побачили цю галерею. Можливо, це не є веселе свідчення, але один із захисників сказав, що якщо він загине на війні, то хай його відспівують і прощаються з ним саме у цьому храмі. Це сумно, але з іншої сторони – для людини відкрилося щось нове. Наш храм для цього захисника із першого разу став рідним», – розповідає парох.
Волонтерство
Служителі та вірні гарнізонного храму активно займаються волонтерством і благодійністю, залучають до цього діаспорян і різних партнерів. За час війни капелани церкви Петра і Павла незліченну кількість разів їздили до українських військових на передову. Лише на Миколая подарунки там отримують близько 5 тисяч бійців щороку. До слова, зараз у храмі триває акція «Святий Миколай для захисників України», під час якої збирають кошти на цьогорічні подарунки.
«Стараємось передати їх особисто, бо для нас це справді важливо», – каже отець Тарас Михальчук.
У 2020 році спільнота храму долучається і до допомоги медикам Львова. Лише за пів року на допомогу армії та медичній системі тут зібрали понад пів мільйона гривень.
«Ми придбали апарат високоточної легеневої терапії з функцією ШВЛ за приблизно 10 тисяч доларів, його привезли з Китаю. Зараз ми замовили другий апарат кисневої терапії, але дещо простіший, його ціна – 45 тисяч гривень. Через тиждень він має бути у Львові», – говорить парох.
Відновлення обличчя храму
Упродовж шести років у Гарнізонному храмі відновлюють ті самі фрески Себастіяна Екштайна. Тут українські фахівці працюють спільно із польськими реставраторами з Кракова. Кошти на роботу так само шукали з різних джерел, значну частину з них пожертвували благодійники.
«Із реставрацією фресок ми рухаємось за планом. Повне відкриття планується на грудень 2021 року, коли ми відзначатимемо 10-ліття із відкриття храму. 300 квадратних метрів ми вже відреставрували, зараз в роботі – ще тисяча. Це великий масштаб, але роботи на останньому етапі і скоро усі зможуть побачити фрески, датовані 1740-м роком», – розповідає отець Тарас Михальчук.
Відреставрована частина фресок у храмі. Фото: Гарнізонний храм
А улітку цього року розпочалась реставрація головного фасаду храму – його обличчя. Фасад має багато складних елементів з каменю, на які роками нашаровувались пил і бруд, що тепер не дають матеріалу дихати.
Фрагмент фасаду Гарнізонного храму. Фото: Центр міської історії
Вигляд на Гарнізонний храм приблизно 100 років тому. Фото: Центр міської історії
«Досліджуємо тиньки в лабораторії за кордоном, щоб визначити, які елементи є найміцніші, найдавніші тощо. Це цілий науковий проєкт, окрім реставрації. Орієнтовно за півтора року усі зможуть побачити велич і красу храму, як він виглядав тоді, коли його збудували. Хочемо, щоб фасад храму виглядав максимально природно – таким, яким він був у задумі будівничих», – говорить парох Гарнізонного храму.
Читайте також: Як у Львові реставрують фасад Гарнізонного храму. Відео
Верхню частину фасаду планують завершити наступного року, а фасад повністю – приблизно у другій половині 2022 року.
Зупинитись в життя для Бога
Літургії та молебні відбуваються у храмі щодня. Так само тут зранку до вечора перебувають священники, до яких можна звернутись за сповіддю та порадою. Активно діє фейсбук-сторінка Гарнізонного храму, сайт Капеланство.інфо, а також сайт і фейсбук-сторінка «Підземелля Гарнізонного храму». Це окремий підрозділ, що організовує екскурсії підземеллями та хорами храму, а також проводить тематичні історичні заходи.
Фото: Центр міської історії
У Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла завжди вирує життя, а спільнота його прихильників поширилась далеко за межі України. Тут кожен може знайти розраду та утіху для серця.
«У нашому храмі чи не кожного дня є щось особливе. Люди, які приходять сюди уперше, відкривають для себе щось абсолютно нове. У храмі є дерев’яна домовина 17-го століття, на ній напис: «Пам’ятай про смерть». Ми не раз помічали, як люди підходять до домовини і лякаються, але водночас вони починають замислюватись над життям. Це такий простий спосіб для людини зупинитись, щоб задуматись, чи правильно вона живе і куди рухається, чи справді розуміє, що життя короткотривале і треба його цінувати, любити і бути з Богом», – говорить отець Тарас Михальчук.
Олександра Бодняк
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери