Цьогорічний львівський Форум видавців переживає внутрішню кризу. Що не так з головною книжковою подією осені?

Щороку вересневий Львів повністю поринав у книжковий ярмарок і зустрічі з видавцями та авторами на традиційному Форумі видавців. Однак цьогоріч формат події вимагає перезавантаження. Видавці скаржаться на катастрофічні продажі та відмовляються від участі, організатори розуміють, що проведення заходу надалі має точно змінитися. Tvoemisto.tv запитало у причетних, що спричинило таку ситуацію на 28-му BookForum у Львові і чи змінюватимуть кардинально формат заходу.

Ми розуміємо, що щось зламалося

Софія Челяк, програмна директорка BookForum

BookForum – це захід, організований неприбутковою громадською організацією «Форум видавців». Ми спланували драфт програми у січні та подали заявку до Українського Культурного Фонду. Гібридний формат обрали на свій страх і ризик, бо тоді не знали, якою буде ситуація із Covid-19. Запланований формат легко міг би перекочувати у разі змін. Тільки в липні ми вирішили, що таки будемо організовувати ярмарок. Якщо події на BookForum нам вдалося перевсти в онлайн, щодо ярмарку ми не змогли домовитися з потенційними учасниками про кінцевий формат онлайн-події.

У межах цьогорічного BookForum відбулося 70 подій онлайн та 90 офлайн. Статистика показує понад 20 тисяч переглядів заходів за 4 дні на Faceboоk та YouTube. Щодо відвідувань наживо, то в межах програми зібрали понад 6 тисяч людей. До речі, це максимальна кількість осіб, які могли відвідати ці заходи.

На підготовку книжкового ярмарку ми мали обмежений час. Від прийняття рішення про його проведення до реалізації було менше ніж 2,5 місяці. Прийом заявок на події ми закінчили 9 серпня, а у 2019 році 14 серпня ми вже оголосили програму. Щоб продумано організувати програму на 350 заходів, потрібно не просто розмістити по локаціях, а проаналізувати, які відвідувачі та якого віку можуть прийти, визначити зали, години тощо. Два тижні роботи для такої програми насправді було замало. Через короткі терміни ми її видали на початку вересня. Вважаю, що було запізно, але це умови, у яких ми опинилися.

У ситуації з книжковим ярмарком ми розуміємо, що щось зламалося, пішло не так, але конкретного подразника знайти неможливо. Ми працювали у короткі терміни, бракувало необхідної інформації, і для нас це велика прикрість. З іншого боку, цьогоріч було менше великих інфоприводів серед книжок. Звичайно, що ринок змінився, після двох років перерви ми перестали розуміти, що хоче покупець у Львові. Наприклад, змінився пріоритет у відвідуваності «зіркових» заходів. Тепер зали збирають інші люди, аніж це було у 2019 році. Також змінився час відвідуваності, і звички покупця, адже читачі звикли купувати онлайн. До речі, цьогоріч тільки одне видавництво «Книголав» було готове до того, що люди прийдуть спеціально дивитися, а не купувати. Воно пропонувало сертифікати на безкоштовну доставку для тих, хто підходив до їхнього стенду. Як на мене, це досить добра ініціатива, завдяки якій видавництво може відслідкувати свій успіх на книжковому ярмарку за замовленими сертифікатами і тою кількістю людей, яка до нього повернеться.

Усі нарікали на малу кількість відвідувачів, (хоча ми говоримо про десятки сотень відвідувачів). Для нас було лячно проводити масовий захід, бо багато хто не йшов на нижковий ярмарок та BookForum через зростання хворих на ковід. Їм було легше залишатися вдома і купувати онлайн. Погана погода теж вплинула.

Цього року у нас було близько 300 учасників – це і видавці, і книготоргівельні компанії. Так, їх кількість зменшилася через пандемію та закриття книгарень. Оскільки поменшало покупців, ринок повинен був дуже швидко реагувати і налаштовувати онлайн-продаж, створювати сайти. Були видавці, які через нерентабельність відмовилися від участі. Деякі видавництва брали намети замість стендів, на які є базова ціна за оренду. На вартість теж впливають додатковий дизайн або більша площа. Проведена інформаційна компанія теж плюс до витрат для участі видавців у ярмарку.

Чи змінить книжковий ярмарок свій формат наступного року? Про це будемоговорити. Дуже хочу ініціювати внутрішні обговорення з видавцями, адже це – спільний захід, і ми  на партнерських умовах намагаємося привернути увагу нашого покупця. Прикро за ситуацію, що сталася цього року, саме тому нам треба спільний аналіз та план дій. 

Такий формат ярмарку втрачає сенс для видавництв

Анатолій Івченко, директор видавництва «Урбіно»

У зв’язку з річною перервою в проведенні Форуму видавців, ми звичайно очікували, що буде зниження відвідування. Таке спостерігали в червні на київському Арсеналі. Але відвідування стало набагато меншим, ніж, скажімо, в останній доковідний Форум 2019 року. Під BookForum чи колишнім Форумом видавців розуміють по суті три різних формати. Є окремо книжковий ярмарок, який відбувається виключно в Палаці мистецтв. Є книжковий базар, який проходить на вулиці у дворі Палацу мистецтв, та на проспекті Свободи. І є окремо книжковий фестиваль. Це три реально різні події, які називають чомусь одним іменем BookForum.

Якщо говорити про сам книжковий ярмарок, який є найбільш важливим і цікавим форматом для видавництв, то його проведення стає все гіршим і гіршим за останні роки. Кожного разу погіршується відвідуваність. Причин для того є багато. Одна з них – це неправильний формат проведення заходу. Захід задумувався як книжковий ярмарок. І проводився перші роки саме так. Потім до нього додали книжковий фестиваль. В інших країнах ніколи не поєднують книжкові ярмарки з фестивалями. Фестиваль – це інший формат. Якщо ж і проводять, то паралельно, але це рідкість. Друге – те, що кілька років тому додали книжковий базар. Люди часто не розрізняють поняття «книжковий базар» і «книжковий ярмарок». Перше – це палатка, торгівля. На жодних книжкових ярмарках у світі торгівля не має права бути присутня. Вся увага приділяється стендам видавців. І весь потік відвідувачів йде на стенди, а не на палатки, де торгують. Частина видавців вимушена підключатися до цього книжкового базару, бо книжковий ярмарок став все меншим і меншим місцем продажу. І цього року – це апогей. Порожні приміщення, збитки багатьох видавництв. Десятки видавництв – і великих, і середніх, і малих, які традиційно були учасниками форуму, цього року не брали участі. Я думаю, що після цього ще десятки видавництв не захочуть брати участь у BookForum  у такому форматі. Принаймні моє видавництво не планує цього робити, якщо не змінять формат проведення й не почнуть робити справжній книжковий ярмарок, а не цю гібридну подію.

Ярмарок відбувається зі стендами видавництв, і з подіями не фестивальними, а які стосуються видавничих проблем. А такий формат ярмарку втрачає для видавництв сенс. Нікому нецікаво марно витрачати гроші й час. Велике видавництво «КМ Букс» публічно перед BookForum заявило, що після підрахунку всіх затрат – а це 200 тис. грн – зрозуміли, що їм немає чого тут робити. Зараз я теж розмовляю з видавцями, і багато з них шоковані, бо витратили більше грошей, ніж продали книжок.

З організаційних проблем абсолютно шкідливим було нововведення кілька років тому оплати за вхід. Навіть, коли спершу було 10 грн, здавалось, зовсім невелика сума, все ж потік людей зменшився на третину. А в останні роки, коли вхід становить 50-60 грн за день, більшість людей вважають, що немає жодного сенсу йти. І вони праві.

У Палаці мистецтв не проводиться жодних цікавих заходів. Лише стенди видавництв. А видавці за них досить дорого платять. Цього цілком вистачає, щоб зробити вхід безкоштовним. Організатори могли зрозуміти, що під час пандемії відвідуваність буде меншою. При цьому все одно зробили ціни такі, як були до того. Якби формально зменшили ціну, людей би прийшло більше. Видавців не цікавить, скільки людей пішло в палатки. Ми не беремо участь у книжковому базарі, ми беремо участь в книжковому ярмарку.

Такий формат більше не підходить читачам

Христина Венгринюк, головна редакторка дитячого арт-видавництва «Чорні вівці»

Мої кілька слів про книжкові ярмарки, форуми, фестивалі і ситуація з книговидавництвом в Україні.

Найперше, хочу сказати, що зовсім нікого не засуджую, не докоряю, не роблю винними. Це спільна проблема, значить спільна робота.

На львівський книжковий форум ми відправили три палети з книжками. Знаєте, скільки ми отримуємо назад? Три палети з книжками. Такого ще ніколи не було. Змінився час, а ми не встигли під нього підлаштуватися. Такий формат більше не підходить читачам, значить треба шукати інший.

Для дитячих видавництв провальний був Арсенал, а тепер і львівський форум – для всіх. Так, будуть круглі столи, діалоги, вірю, що будуть покращення, але зараз усім дуже важливо об'єднатися. І видавцям, і авторам, і ілюстраторам, і читачам, і організаторам. І, щонайперше, державі повернутися до видавців та митців.

Що я маю на увазі?! Бути flexible і розуміти, що можуть будуть затримки з виходом книжок, бо просто нема ресурсу. От нема ресурсу і що робити? Закривати проєкти? Не варіант. Є лиш варіант об'єднатися для спільної важливої справи. Я знаю, що всім нелегко, але видавцям зараз катастрофічно.

Це не ниття, я тверезо приймаю всю ситуацію і реалії. І не кажу, що все, ми складаємо лапки. Просто прошу і авторів, і ілюстраторів, і читачів, давайте йти один одному на зустріч, бо у нас одна робота - творити книжки!

29-й Форум мусить бути іншим

Богдан Тихолоз, голова Великого журі BookForum  

У цьогорічному форматі BookForum переживає внутрішню кризу. Як не сумно констатувати, але Форум підвладний всезагальній формулі нашого життя: «Змінюйся або вмреш». У форматі офлайн, у якому захід функціонував в допандемічну добу, він не може працювати у добу пандемічну і постпандемічну. Виклики, що постали, змінили форму нашого життя в багатьох сферах. З одного боку, форум виявив тугу за офлайн-подіями, за публічними зустрічами видавців, письменників, редакторів, читачів врешті-решт. З іншого боку він показав, що певні його аспекти, такі як власне книжковий ярмарок, не виправдали сподівань, покладених видавцями, книгорозповсюджувачами. Відвідувачів було значно менше, думаю, що й обсяги продажів суттєво знизилися. Люди звикли купувати через інтернет. Не всі знайшли в собі сили подолати ризики, пов’язані пандемією, і прийти на офлайн-заходи. Хоча деякі події були гіперуспішними завдяки яскравості презентацій, яскравості тих особистостей, які їх проводили. Та все ж багато інших не знайшли своєї аудиторії.

Насправді важливо відповісти на питання, чи відбувся Форум як медіа-подія, чи сягнув національного рівня? На жаль, я радше готовий сказати, що не в тому обсязі, як хотілося б, не цілком успішно. Я дуже боюся регіоналізації та провінціалізації BookForum. Можемо порівняти, наприклад, як відбувалися візити ключових гостей Форуму цього року і в минулі роки. Все, що дає нам привід до роздумів і привід до змін – насправді є добре. Криза є, і вдавати, що її немає, напевно, неправильно. Тому це стимул до того, щоб ставати кращими разом. Думаю, Львів як культурна спільнота заслуговує на те, аби львівський форум був цікавий і конкурентний з аналогічними книжковими виставками, ярмарками, форумами в інших державах. Це пов’язано також зі статусом книги в державі загалом. Львів не має втрачати свої позиції. Два чи три роки тому вересневий Львів перетворювався повністю на Форум видавців, а у цьогоріч він, напевно, був найбільш нішевим. Крім того, також маємо справу з кризою жанру. Треба винаходити нові жанри, нові формати комунікації, і вони мають бути креативними. Тому 29-й форум мусить бути зовсім іншим.

Мені здається, що глобальний аспект проблеми є також у координатах «автор, читач, видавець, критик і суспільство в цілому». Цього року забракло драйву в цій комунікації. Очевидно, Форум потребує свіжості, нових ідей та кадрового запасу. Я вірю, що його команда спроможна на ці зміни, головне – почути громаду, щоб лунала конструктивна критика, і щоб пропозиції виходили від усіх зацікавлених сторін. Бо інакше ми ризикуємо вихлюпнути дитину разом з брудною водою.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.