Сьогодні, 12 червня, Спільнота взаємодопомоги «Оселя», яка щодня підтримує людей без постійного місця проживання, святкує своє 18-річчя. Гучного святкування тут не передбачається, лиш зберуться однією великою родиною.

Багато людей змінили своє життя на краще завдяки цій організації. Тут вони разом живуть і працюють, ведуть спільне господарство та допомагають іншим, які опинився в скрутній ситуації. Спільнота не просто дає прихисток бездомним, а й допомагає відновити соціальні зв’язки та навички.

Читайте також: У Львові запустили флешмоб на підтримку «Оселі»

Майже ровесницею Спільноти є дівчина Оля. Їй 17-ть. Тут вона не лише народилася, а й прожила все своє життя. Мешканці «Оселі» її фактично виняньчили.

 

Коли мама Олі прийшла до Спільноти, то була на межі. У неї вже були два сини і ось-ось мала народитися третя дитина. Саме в Спільноті жінці допомогли пережити найскладніші моменти життя – здолати кризу, народити та приватизувати квартиру, якої ледь не позбулася.

«Це дім для всіх. Це також мій дім, моя родина. Я тут народилася, мене тут охрестили, тут живе моя мама, раніше мешкали два брати. Тут я щаслива», – розповідає Оля.

Цього року дівчина закінчила 11-клас. Зараз планує вступити у львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг та мріє стати адміністратором готелю або ресторану.

Читайте також: «Оселя», яка допомагає бідним та бездомним, потребує допомоги

Оля розповідає, що її брати, яким зараз 26 і 27 років, вже тут не живуть, а облаштовують власне життя. Один з них донедавна працював у одному з ресторанів Львова, другий – працює на автосервісі. Сюди вони приходять досить часто, аби провідати меншу сестру та маму.

Сама Оля дуже любить футбол, мріє гарно вчитися в училищі, отримувати стипендію та мати власну квартиру, куди б переїхали разом з мамою.

Зараз Оля працює у крамниці – перебирає та сортує речі, працює на залі, інколи – на складі. Як буде далі і чи вдасться поєднувати роботу та навчання, ще не знає.

«Мені відомо, що вихідцем з нашої Спільноти є Сашко Горонді. Своє нове життя він почав з нуля. Тепер став відомим, має власний бренд, шиє сумки, гаманці, бананки. Це гарний приклад того, чого можна досягти у житті, не маючи нічого, але маючи велике бажання стати кращим», – каже Оля.

У розпорядженні спільноти є кілька приміщень – у Львові, на вул. Угорській, де є крамниця, та у Винниках, що на вул. І. Франка. Тут є склад, куди потрапляють речі із контейнерів (їх по Львову близько 30), які вже були у вжитку, крамниця, де речі реалізовують, два будинки, де мешкають люди, яким ніде жити, а ще приміщення, де спілчани займаються перетягуванням меблів. Крім того, щочетверга, поблизу Порохової вежі, Спільнота «Оселя» безкоштовно роздає обіди для бездомних. За день за теплою їжею приходить близько ста осіб, взимку – ще більше.

Оля люб’язно водить усіма приміщеннями. Тут все чисто та охайно. У двоповерховому будинку розташовані житлові кімнати, є відпочинкова зала, пральня, їдальня. Усюди розвішені фото людей зі Спільноти.

Зараз, за словами Олі, сюди приходить близько 25 людей. Разом із працівниками їх десь із 50-ть. Більшість працює на складі та у крамниці.

«Люди можуть бути у нас стільки, скільки їм потрібно. Але є певні правила – не можна вживати алкоголю, наркотиків та агресивно поводитися», – відразу додає Оля.

Далі йдемо у майстерню із обтягування меблів. Відповідальний за неї Тарас. Каже, що прийшов у «Оселю» давно, але як саме, говорити не хоче.

«З меблями працюю вже три роки. Сам їх обтягую та інших чоловіків вчу. Дехто тут працювати залишається й надалі, а дехто вже має місце роботи на великих меблевих фірмах. Свою роботу дуже люблю. Мені навіть сняться ті меблі, як я їх шию і перетягую», – із усмішкою розповідає Тарас.

За його словами, роботи достатньо, адже у майстерні перетягують і ті м’які меблі, які люди просто віддають і згодом після реставрації вони йдуть у крамницю, а також ті, роботу яких замовили люди.

«Маємо оголошення в інтернеті, люди дзвонять, просять їм перетягнути, наприклад, диван, крісла, кутки. Ми можемо саме виїхати до клієнта, підібрати тканину. Далі розраховуємо вартість. Якщо підходить, то забираємо і працюємо», – веде далі чоловік.

За минулий рік, як каже Тарас, перетягнули більше 200 м’який меблів.

Заходимо також й на склад. Тут за старшого Ростислав. Розповідає, що при організації задіяний 8 років. Свого часу мав проблеми з алкоголем і саме «Оселя» допомогла йому позбутися тієї залежності. Більше того, тут чоловік познайомився з дівчиною, яка кілька років тому приїхала знімати документальний фільм про Спільноту. Тепер вони живуть разом.

«Машини Спільноти щодня, крім неділі, їздять Львовом і збирають речі з контейнерів. Орієнтовно за день нам привозять до 3 тонн речей. У понеділок ще більше, бо за вихідні назбирується», – каже Ростислав.

У його підпорядкуванні близько 15 чоловіків, які вивантажують мішки з автівок, висипають речі на столи та сортують. Усе відокремлюють на жіночі, чоловічі, дитячі речі та взуття. Ростислав каже, що дитячі іграшки та взуття потрапляють найгірші. Більшість просто доводиться викидати на смітник.

Також тут збирають речі на вторсировину. Йдеться про бавовняний одяг, целофани, макулатуру, плівки, метал.

Практичніші речі, як от темні штани, светри, футболки потрапляють у руки безпритульних, решта – у крамничку.

Сама крамниця, що розташована поруч, досить простора. Тут два відділи – один, де розвішені новіші речі, деякі з них навіть з бірками виробника, а другий – з речами більш поношеними, але придатними для вбирання.

Цін тут немає, лише добровільна пожертва. Проте є рекомендовані ціни. Наприклад, у першому відділі за футболку просять заплатити 50 грн, за светер – 70-80 грн. Взуття – від 120 грн. У другому відділі футболка коштуватиме 25-30 грн, майка – 15 грн, простирадло – 20 грн, ковдра – 80-100 грн.

Читайте також: Львів’ян просять долучитися до роздачі їжі безпритульним. Як це зробити

Відповідальна за крамницю Оксана, яка тут працює вже третій рік, каже, що людей до них приходить досить багато. І не лише з Винник, а й зі Львова і навіть довколишніх сіл.

Раніше жінка працювала у Львівській політехніці інженером, хіміком-технологом. У Спільноті лише волонтерила. Проте, все ж вирішила залишитись на постійній основі. Зараз при «Оселі» водієм працює і її чоловік.

«У крамниці за благодійну пожертву реалізовуємо речі, які не дуже підходять безпритульним людям. Це блузки, взуття на каблуках, шорти, спідниці, плаття. Відвідувачів багато. Особливо у вівторок, коли все оновлюємо», – каже Оксана.

Виручені кошти йдуть на облаштування «Оселі», харчування людей, оплату послуг.

Увесь час нас супроводжує та ж тендітна 17-річна Оля. Вона тут задіяна у всьому. Святкування 18-річчя також «на ній». На сьогодні Оля не лише придумала сценарій святкування, а й буде ведучою цього вечора. Усіх деталей розповідати дівчина не захотіла, та все ж зазначила, що все пройде у вузькому осельному колі у внутрішньому дворику їхньої Спільноти.

Нагадаємо, кожен може допомогти Спільноті Оселя.

Для цього варто:

• залишити непотрібні вам речі у доброму стані в одному із контейнерів «Оселі» (адреси тут);
• поділитися продуктами харчування з бездомними людьми (телефонуйте 096 426 47 96);
• замовити реставрацію меблів у майстерні «Оселі» (зробіть фото меблів і відправте на вайбер 096 426 47 96);

Також спільноту можна підтримати фінансово, переказавши кошти на картку Спільноти взаємодопомоги «Оселя»: Приват банку 5169 3305 18406647.

Ольга Шведа, фото авторки

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав