Вчителі зізнаються, що ще два тижні тому не знали, як працювати з дітьми дистанційно, однак екстремальні умови змусили їх навчитися всьому за лічені години.

12 березня в Україні оголосили карантин через спалах коронавірусної інфекції. Спочатку його планували завершити 3 квітня, а потім продовжили до 24 квітня. Окрім торгівельних центрів, закладів громадського харчування, театрів, спортзалів тощо, закрили школи та заклади вищої освіти. Усі вони мали перейти на дистанційне навчання із минулого тижня. Про те, як у львівських школах організували навчання на карантині, наскільки серйозно до цього поставилися учні та чи так само ефективно працювати онлайн, як у класах, Tvoemisto.tv розпитало у вчителів та батьків.

До таких подій складно підготуватися

Директор школи-гімназії Шептицьких отець Олег Ладнюк розповідає, що до дистанційного навчання підготував дітей раніше. Складніше в цьому плані було хіба що вчителям.

«Діти до карантину були добре підготовані, але не тому, що знали наперед, а тому, що ми з ними так вже працювали протягом двох років. То для них не був шок. Вчителям було важче, оскільки вони тільки почали вчитися цьому перед виходом на карантин і частково минулого року. Але важливо розуміти: якщо ви цієї техніки не використовуєте постійно, то навіть для суперпрофесіоналів це складно», – каже він.

Читайте також: Три тижні карантину з користю. Підбірка безкоштовних освітніх платформ. 

На допомогу приходять соціальні мережі

За словами директора, з усього класу, де він проводить урок історії, а це понад 20 учнів, під час карантину не спілкувався онлайн лише з двома. Однак і це, каже, тому, що діти можуть бути в селах, де немає можливості вийти на зв’язок. Вчителям же не потрібен навіть домашній комп’ютер, адже програми, якими вони користуються, можна завантажити на смартфон.

«Найкраща, як на мене, програма, – це Google Classroom. Вона – ефективна, бо там є зворотній зв’язок, можна перевіряти домашні завдання. Дехто вже почав користуватися платформою Zoom. Також маємо онлайн-конференції через месенджери. Кожен класний керівник має групу з дітьми у Viber. Та й нема дітей, які б зараз не мали Viber. Соціальні мережі тут дуже допомагають насправді», – розповідає директор.

Проблем нема, продовжує о. Олег Ладнюк, було би тільки бажання і зворотній зв'язок. Програму для роботи можна знайти на панелі додатків Google, відповідно до ролі — вчитель чи учень, створити курс або приєднатися до нього за допомогою коду. Далі у вкладці «Завдання» можна додавати матеріали різних категорій, а також їх структурувати. До кожного матеріалу можна застосувати опис, прикріпити файли, посилання, відео, встановити терміни здачі, шкалу оцінювання тощо.

Усе, що відбувається в межах навчального процесу, можна бачити у новинах, як у стрічці в соцмережах. Щоби переглянути, слід натиснути вкладку «Потік». Програма є безкоштовною, а кількість учнів одного заняття може сягати аж двохсот. Усі матеріали ж зберігаються на Google диску.

Читайте також: Завжди нагадую дітям про посмішку. Як виховує молодь директор гімназії Шептицьких

«Учні дуже активні. У них же зараз дуже багато вільного часу, тому діти навіть щасливі, що мають можливість його з користю реалізувати. А ситуацію з учнями, які не виходять на зв'язок цього тижня будемо моніторити і з’ясовувати, чи це потрібно бути вчителям більш наполегливими, чи дійсно діти не мають доброго зв’язку», – додає він.  

Важливо бачити дітей

Коли оголосили карантин, не розгубилися і вчителі львівської гімназії «Євшан» з поглибленим вивченням математики. Леся Герчаківська зізнається, що ще два тижні тому не вміла би працювати з дітьми дистанційно, однак екстремальні умови змусили її навчитися всьому за лічені години.

«Спочатку я організувала пробний урок через Скайп. Згадала практику, коли один із учнів хворів два місяці і ми тільки так з ним і працювали. Пізніше почала виходила на зв'язок з дітьми із дому: створила групу в Вайбері з молодшими, зі старшими – в Скайпі. Уроки проводила за звичним розкладом, робила відеодзвінок, бо важливо дітей все ж бачити. Без вчителів їм сумно працювати», – каже вона.

Карантин як можливість вчитися й навчати по-новому

За її словами, діти серйозно поставились до навчання. І навіть зараз, у період весняних канікул, дев’ятикласники попросили провести кілька додаткових уроків. А, окрім практичних завдань, на онлайн-уроках, у Google Classrom Леся Володимирівна просить виконувати домашні завдання. Потім перевіряє, аналізує з учнями і виставляє оцінки.

«Чесно кажучи, до карантину я не вміла цього всього робити. І, звісно, не можу сказати, що добре те, що стався карантин, але для мене це була можливість навчитися працювати в екстремальних умовах з дітьми. За суботу і неділю я все організувала: проглядала вебінари, відео і результати такої співпраці, як зараз, мені подобаються», – додає вона.

Читайте також: Краса математики. Як гімназія у Львові вчить дітей аналітичного мислення

Вчителька зізнається, що коли вийде на роботу після карантину, буде надалі працювати з програмою Google Classroom і в разі непередбачуваних ситуацій тепер знає, як тримати з дітьми зв'язок.

Що у початковій школі?

Тут дистанційне навчання відбувається без постійного втручання педагогів. Мама одного із четвертокласників Лапаївського ліцею ім. Героя України Сергія Кірпи каже, що діти отримують завдання, мають дедлайни і надсилають зроблене вчителям. Однак на онлайн-спілкування з ними вчителі не виходять. 

«У четвертому класі достатньо того, що вчитель надсилає завдання, і ми виконуємо їх в програмі. Зараз підключилося кілька вчителів, окрім класного керівника. А якщо є якісь додаткові запитання з приводу матеріалу, то треба з вчителями контактувати особисто», – каже вона.

За її словами, для класу відеопояснення матеріалу вчитель не записує, та й в тому нема нагальної потреби. А хто хоче займатися більше, то отримує додаткові завдання окремо.

Пластувати теж можна онлайн

В умовах карантину онлайн працюють навіть пластуни. Там скасували понад 15 запланованих заходів на березень та квітень, а також обмежили усі форми пластових занять (сходини, мандрівки, збірки, прогульки). Вирішили скасувати все і одразу, незалежно від форми та кількості осіб, – каже керівниця Львівського «Пласту» Анастасія Слюсаренко, бо з досвіду інших країн зрозуміли, що все до цього прямує.

«Будучи провідниками суспільства, пластуни чи не перші задумались про те, що варто чемно піти на карантин і показати приклад дотримання вказівок МОЗ, щоби захистити себе та інших. На момент оголошення карантину, у керівництва львівського осередку вже був наявний план дій. Ми завбачливо підготували його тиждень раніше, щоб оперативно відреагувати на можливу ситуацію та проінформувати близько 2 500 членів про наші дії за нових обставин», – каже вона.

Довелось, зокрема, відмовитись від проведення найбільшого спортивного змагання серед львівських пластунів – традиційного урочистого вимаршу з нагоди святкування Дня першої пластової присяги. Також перенести Благодійний вечір Пласту з 3 квітня на 22 травня.

Так, уже більше тижня пластуни зі всієї країни та з-поза її меж адаптувались до умов карантину та продовжують пластувати в режимі онлайн. Виховники організовують заняття через платформи онлайн-зв’язку, придумують спеціальні «челенджі», заохочують вихованців дотримуватись заходів безпеки та допомагають організувати дозвілля в домашніх умовах.

«Знаємо, що до пластових онлайн-занять приєднуються також і батьки, а, разом з ними, наймолодші пластуни, віком до 6 років. Усі вони поширюють т. зв. «вірус позитиву» – обмінюються веселими відеозвітами щодо виконаних завдань. Днями очікуємо внутрішнього затвердження нової юнацької пластової вмілості «Пластуй онлайн: COVID 19», – додає Анастасія Слюсаренко.

Окрім цього, за словами очільниці львівського «Пласту», організація долучається і до діючих волонтерських ініціатив, а дехто з пластунів їх навіть очолює. Зокрема, допомагають із пошиттям захисних масок, гуртують мешканців міста довкола потреб медиків та незахищених груп населення. А днями, продовжує Анастасія, мали розпочати співпрацю з Центром психічного здоров’я при шпиталі Шептицького і долучитися до одного з проектів у ролі соціальних працівників.

Головне фото із сайту Карпатський об’єктив

Фото із сайту Нової української школи

Ольга Коваль

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.