Фото: Вікторія Андрєєва/Твоє місто

Фото: Вікторія Андрєєва/Твоє місто

Як народжують львів’янки. Репортаж із пологового будинку

51795 0
У міському пологовому будинку на вул. Мечнікова щодоби приймають до 15 пологів. Головна лікарка медзакладу Людмила Шекета у межах проєкту «Наші реформи» показала Tvoemisto.tv, у яких умовах це відбувається та хто допомагає немовлятам з’явитись на світ.

Львівське комунальне некомерційне підприємство Пологовий клінічний будинок №1 обслуговує вагітних львів’янок, зокрема тих, які мають хвороби, що можуть у пологах становити загрозу їм або дитині — серця, нирок, опорно-рухового апарату тощо. Також тут приймають діток, які народились передчасно — від 34-х тижнів. У медзакладі працюють 325 людей. Тут є пологове відділення, відділення патології вагітності, гінекологічне, неонатологічне, анестезіологічне відділення, а також лабораторія та інтенсивна терапія для жінок і дітей.

За словами Людмили Шекети, потрапити в пологовий можна багатьма способами: планова госпіталізація за скеруванням жіночої консультації, вільний вибір лікаря, «швидка», проживання на території обслуговування.

На запитання, чи можна домовитись із кимось з лікарів про те, щоб саме він приймав пологи, головна лікарка каже, що так.

«Жінки мають право обирати лікаря, ринок відкритий, вони спілкуються між собою у спільнотах, радяться. Ми спеціально зробили куточок для жінок, які приходять проконсультуватись з лікарем. Може, він їм сподобається, а може, і ні», — спокійно говорить Людмила Шекета.

Людмила Шекета

Вона зазначає, що, якщо жінка хоче отримати додаткову послугу, то, мабуть, усвідомлює, що вона коштує грошей.

«Не знаю, як це буде в реформі, але на попередніх слуханнях ішлося про те, щоб ввести це в законодавче русло. Наприклад, НСЗУ дає певну суму на пологи, а за таку послугу, як вибір лікаря, людина має заплатити ще, — офіційно на рахунок установи. Хоча наразі невідомо, як це буде юридично. Якщо людина не підпадає під категорії, яким ми надаємо допомогу, — з іншого міста, області чи країни, але хоче народжувати у нас, то має зробити благодійний внесок — тисячу гривень, після чого я підписую заяву на обслуговування. Головне, щоб це була наша спеціалізація, — про це ми говоримо чесно. І внески потрібні, бо я витрачаю бюджетні кошти на людей, які не є до мене приписані», — каже Людмила Шекета.

Читайте також: Платні пологи. Як зробити цю послугу якісною і справедливою

Що після приймального покою

Якщо жінка потрапляє в пологовий за скеруванням жіночої консультації, її після оформлення документів скеровують у відділення патології, де далі ведуть лікарі. Якщо у здорової жінки нормальні пологи, її скеровують у пологове відділення на першому поверсі. У випадку, коли є якісь проблеми зі здоров’ям чи кровотеча, жінку одразу везуть в пологове відділення на 4-му поверсі, де є операційний блок.

У яке відділення скерувати вагітну, вирішує черговий акушер-гінеколог. На 12-годинній зміні їх є двоє на відділення. Оскільки пологи можуть тривати і 30 хвилин, і 8, а то й 16 годин, один лікар після завершення зміни передає пацієнтку іншому. Також з лікарями працюють на зміні три акушерки і санітарки, чергові неонатолог і анестезіолог. Під час нашої екскурсії чергові лікарі якраз приймали пологи.

У неекстрених випадках вагітна із приймального покою після оформлення документів потрапляє в оглядову кімнату, де черговий лікар її обстежує, а також слухає серцебиття дитини та оцінює її стан. Якщо пологи почались і проходять звичайно, після оглядового кабінету жінка може прийняти душ у спеціально відведеному місці.

Далі — пологова зала. На першому поверсі є 9 таких: індивідуальні, сімейні та ізолятори. Найчастіше використовуються 5 з них. Ще 6 пологових залів розташовані на 4-му поверсі.

«У нас 90% пологів — партнерські. Але ми просимо, щоб з породіллею був хтось один, бо площа зали невелика. Щоб потрапити на пологи, потрібно не бути хворим, не мати ГРВІ, висипки, бо це буде біда для жінки і для дитини. Ну, і чистий одяг — ми просимо переодягатись. Довідки не потрібно, оцінюємо візуально», — каже Людмила Шекета.

Ведення пологів планує лікар – чи будуть вони природними, чи буде кесарів розтин. Також він контролює перебіг самих пологів – їх різні періоди, просування плода, стежить за основними параметрами. Опісля – оцінює крововтрати та оглядає плаценту, стежить за самопочуттям мами і дитини.

Акушерка вимірює пульс, тиск, стежить за самопочуттям жінки. Вона ж виводить дитину, а потім контролює її прикладання до грудей – якщо немає протипоказів, немовля має дві години лежати в мами на грудях, щоб пробувати смоктати їх.

«Акушерка допомагає лікарю. Наприклад, вони разом перевіряють серцебиття дитини. Їхня робота дуже поєднана. За кордоном, в основному, пологи ведуть акушерки, а лікаря кличуть лише у випадку, коли є якась тривога. А в нас, за законодавством, це поєднання, взаємозаміна», – каже Людмила Шекета.

Читайте також: Хто такі доули і чому жінки вирішують народжувати з їхньою допомогою

Після пологів, якщо все минуло добре, жінку з дитиною переводять у фізіологічне відділення, де вони перебувають до трьох діб. Жінка є під наглядом акушера-гінеколога, а дитина — неонатолога. Тим часом санітарка має повністю продезінфікувати пологовий зал — від вікон, обладнання, підлоги до дверей.

Сімейний пологовий зал складається із двох приміщень. Тут жінка народжує, потім живе кілька днів з дитиною і з кимось з родини, звідси й виписується.

«Ми багато уваги приділяли оснащенню та естетиці. Ми з Володимиром Зубом (керівник управління охорони здоров’я ЛМР — ред.) власноруч малювали, як тут все має бути. Міська рада купила нам у 2008 році перші ліжка-трансформери, що дійсно відповідали потребам жінки, її гідності», — згадує Людмила Шекета.

Вона додає, що атмосфера — це важливо. Жінка відчуває сімейний комфорт, а члени родини вчаться доглядати за дитиною і звикають до того, що тепер їх буде більше. У сімейному залі можуть перебувати лише здорові жінки із здоровою дитиною і ті, яким є, кому допомогти.

Пологовий розташований у будівлі колишнього гуртожинку, тож у кожній палаті облаштувати душ не виходить. Але, каже головна лікарка, жінкам якраз треба рухатись.

Також на першому поверсі є спеціальна палата для жінок із травмами хребта, які пересуваються на візку. За рік, каже Людмила Шекета, тут буває 8-9 жінок. Коли палата вільна, тут можуть перебувати інші жінки.

«Палата відповідає всім сучасним вимогам. Сюди можна заїхати, самостійно прийняти душ. Найбільше таких жінок травмує залежність від допомоги інших, а тут вона може сама себе обслуговувати. Їм потрібні ці умови», — розповідає Людмила Шекета.

Окрім того, усі палати, зали, приміщення, де може перебувати жінка, обладнані кнопкою виклику персоналу — цим у першому пологовому відверто пишаються. Над палатою є лампочка, що дозволяє черговій сестрі одразу побачити, звідки виклик, навіть якщо вона не біля пульта.

Далі піднімаємось ліфтом у пологове відділення, що розташоване на 4-му поверсі. Тут перебувають жінки, які є в групі ризику. За рогом від операційного блоку — диванчик, де родина може присісти, поки чекає на завершення операції.

«Хай це акушерство, хай це приємна операція, але стрес люди мають переживати сидячи. Ми облаштували цей куточок у 2010 році. Самі поїхали на ринок за диваном. Продавчиня навіть зробила нам знижку, бо мала досвід такого очікування в коридорі», — розповідає лікарка.

У блоці є дві операційні, що працюють почергово, і три післяопераційні палати. Зараз усі зайняті, каже анестезіолог Ростислав Косоноцький. Окрім того, тут є шість пологових залів, з яких можна миттєво потрапити в операційну, що завжди готова до роботи.

Людмила Шекета розповідає, що кесарів розтин роблять приблизно 25% жінок. Покази є різні: відшарування плаценти, сідничне передлежання — за бажанням жінки.

Коли жінка перебуває у свідомості після спинальної анестезії, її відволікають музикою та пропонують порахувати метеликів

В операційній є окреме місце, де працює неонатолог з дитиною.

Спускаємось на поверх нижче, де перебувають мами з немовлятами. Тим часом головна лікарка розповідає, що кожен пологовий зал і кожна палата оснащені абсолютно однаково — хіба кольори можуть різнитись. Так, у пологових залах є монітор для спостереження за серцебиттям плоду, ліжко-трансформер, м’яч, драбинка, відсмоктувач, лампа підігріву.

У неонатологічному відділенні перебувають дітки, які народились передчасно або мали якісь ускладнення. Тут є інкубатори, інфузомати, реанімаційні відкриті системи, дихальне обладнання, фототерапія — усе, що необхідно для надання невідкладної допомоги дитині. Звісно, якщо немовля народилось передчасно, має складні патології чи потребує тривалого лікування, його переводять у спеціалізований медзаклад.

У цьому відділенні — усе прозоре, аби рідні могли подивитись на дитинку. Мами, каже завідувачка відділенням Лілія Миронович, часто проводять час біля інкубаторів, а батьки — рідше: вони більше бояться. Коли ідемо коридором, звертаємо увагу на чоловіка, який гріє обід в мікрохвильовці. Лікарка говорить, що цей тато — із сміливих і перебуває у відділенні з першого дня народження дитини.

У післяпологовому відділенні, куди йдемо далі, зайняті майже всі палати. Нам показують одну — двомісну. Також є одномісні, але, говорить завідувачка Лариса Ковальчук, жінки часто кажуть, що хочуть бути у двомісній, адже тоді є з ким поговорити, можливо, обмінятись досвідом або можна допомогти одна одній.

«У нас тихо, дітки не плачуть. Якби їм було некомфортно, вони би плакали. Чуєте? Ніхто не плаче, хоча у нас все заповнене», — з гордістю каже вона. Та десь далі по коридору чиясь малеча все ж звертає на себе увагу.

Що в торбинці

Людмила Шекета каже, що жінці перед приїздом у пологовий потрібно подбати про одяг для неї та немовляти, а також про речі для догляду за дитиною. Гроші, каже вона, «кожен має право мати».

«Медикаменти ми не рекомендуємо. Фізіологічні пологи їх не потребують. А операції — то інша група препаратів», — каже головна лікарка і додає, що пологовий будинок забезпечений приблизно на 30-35%, тобто основним — препаратами для наркозу, наркотиками для знеболення, медичним киснем, хірургічними інструментами, деззасобами, препаратами для невідкладної допомоги.

«Також ми повністю забезпечуємо лабораторне обстеження, купуємо те, про що людина не повинна думати. Решта все — доступне в аптеці», — говорить Людмила Шекета.

Також, за її словами, іноді доводиться купувати матеріали для перев’язки, інфузійні розчини, для операції — антибіотики. Усе це не стосується жінок, які потребують невідкладної допомоги, адже саме для таких випадків у пологовому є запаси.

Читайте також: Держава повністю покриватиме витрати за кесарів розтин та пологи

Також пологовий забезпечений дорогими кровоспинними препаратами, вартість яких сягає від 900 грн до 24 тисяч гривень за ампулу/дозу. Постільною білизною та одноразовими сорочками для породіль — лише частково, але, якщо потрібно, це видають.

«У пологах і в операційних ми використовуємо тільки одноразове покриття і халати. Це найкраще. У нас практично немає розходження швів, нема запальних процесів — усі ці питання пішли. Дещо треба купувати жінкам, але безпека має бути передусім. Я маю на медикаменти на добу на людину 20 грн, тому купую стратегічні речі, щоб ця “махіна” крутилась навколо жінки. На ці гроші, звичайно, кесарів розтин не зробиш», — говорить Людмила Шекета.

Окрім необхідного стратегічного запасу препаратів, пологовий добре оснащений. Тут є лабораторія із сучасними аналізаторами, УЗД-апарати, апарати для прослуховування серцебиття дитини, є портативний УЗД-пристрій, що може заїхати в будь-яку палату, операційну чи приймальний покій. Ним вміють користуватись і мають відповідні сертифікати багато лікарів пологового.

Скільки коштують пологи

У НСЗУ хочуть закласти в бюджеті 8,5 тис. грн на оплату одних пологів. Керівниця Департаменту охорони здоров’я ЛОДА Ірина Микичак раніше говорила, що, за її підрахунками, пологи на Львівщині в середньому обходяться у 3,5 тис. грн. Людмила Шекета каже, що зараз витрачається близько 5 тисяч, але з розрахунку того, які ресурси є. Насправді, за її словами, потрібно було б більше. На її думку, кесарів розтин чи ускладнені пологи потребують застосування коефіцієнтів.

«Перед керівником після реформи поставлені такі завдання: підняти заробітну плату персоналу, забезпечити заклад медикаменти на 100%, щоб ніхто зовсім нічого не купував, і підтримувати в належному стані обладнання», — говорить головна лікарка.

Про персонал говорить окремо. Каже, що всі, хто тут працює, вкладають у роботу і в медзаклад душу. Але зарплати — це проблема, особливо молодшого медичного персоналу.

Читайте також: Чому кожна п'ята пара безплідна і що зміниться для вагітних. Марія Малачинська про медреформу

«Оплата праці медпрацівників доведена до абсурду. Якщо я колись могла зробити зауваження санітарці, то тепер не можу і пальцем помахати, бо якщо вона піде, хоч має тут хороші умови, я буду сама мити підлогу — інакше нема кому. Часто санітарок ганять у соцмережах, що вони беруть по 20 гривень. Але я хочу, щоб їх поважали і цінували їхню роботу. Бо за 3700 помахати 12 годин шваброю, зокрема вночі, нема охочих. Є ночі, коли вони і не присядуть», — говорить Людмила Шекета.

Вона розповідає, що за останні два роки не отримала жодної заяви на вакансію медсестри або санітарки. Якщо когось і взяли, то це переважно діти персоналу, який вже працює в пологовому. Зараз, говорить лікарка, багато молодшого медперсоналу виїжджає за кордон — у Польщу, Чехію, Німеччину.

Наостанок запитую, як вона і персонал налаштовані до реформи і чого очікують. Людмила Шекета каже, що постійно обговорюють можливі зміни, проводять розрахунки, відвідують тренінги та обмінюються досвідом з колегами з інших областей.

«Я налаштована позитивно, тому що це, певно, перший раз, коли за весь період незалежності про медицину згадали не для того, щоб показати, як все погано, а для того, щоб зробити щось для неї, а потім — спитати. Лозунг “гроші йдуть за пацієнтом” — дуже добрий. Це конкуренція, безумовно, це ринок. Ми багато говоримо про це з персоналом. Вони із своїх гонорарів багато сюди вкладали — у майбутнє свого робочого місця. Бо якщо до вас прийдуть пацієнти, ви виживете в реформі. Пацієнта не цікавить, який в мене інкубатор чи інша апаратура, — його цікавить персонал, ставлення, повага і умови перебування. Тому я маю оптимізм. Звісно, ще немає конкретної схеми, але ідея дуже добра», — підсумовує вона.

Олександра Бодняк

Фото Вікторії Андрєєвої

Цей медіа-продукт створено TvoeMisto.tv за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст продукту належить виключно TvoeMisto.tv і не завжди відображає погляди USAID або Уряду США. Відтворення та використання будь-якої частини цього продукту в будь-якому форматі, в тому числі графічному та електронному, копіювання або використання у будь-який інший спосіб без відповідного посилання на оригінальне джерело та письмової згоди редакції TvoeMisto.tv заборонено.

This media product was produced by TvoeMisto.tv with the support of the United States Agency for International Development (USAID). The product content is solely TvoeMisto.tv and does not necessarily reflect the views of USAID or the US Government. Reproduction and use of any part of this product in any format, including graphic, electronic, copying or use in any other way without the corresponding reference to the original source and written approval from TvoeMisto.tv, shall be prohibited.

Наші реформи

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!