Tvoemisto.tv продовжило серію дискусій на своїй мультимедійній платформі. Цього разу – про те, «як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями».

Чому це актуально саме зараз? Тому, що ті, хто вирішив завести домашніх улюбленців, не часто задумуються про відповідальність. А прибирання за собаками – це один з елементів культури. Водночас, за час пандемії кількість тварин суттєво зросла.

Ми розпочали обговорення теми з колонки, яку написала активна мешканка Львова Ольга Сивак під назвою «Чому кожного року наприкінці зими у нас під ногами – лайно».

«Чому навіть європейським принцесам не спадає з голови корона прибирати за своїми псами, а наші любителі собак тяжко обурюються, коли робиш їм зауваження?», – пише вона.

Також під анонсом про дискусію у Фейсбуці виникло чимало коментарів. Одні дописувачі обурювалися, чому лайно не прибирають люди, які мають собак або чому це не роблять двірники. Інші – що потрібно усе жорстко контролювати, але цього ніхто не робить.

Тому, Тvoemisto.tv й вирішило провести дискусію. Як заявив модератор дискусії Тарас Яценко, її мета – не просто поговорити, а знайти спільне рішення та зробити європейський Львів справді кращим.

Який зараз стан справ і чому це працює за кордоном

За словами кооординаторки ініціативи «Місто дружнє до собак» Ольга Кирилович, перехідний період, про який всі говорять для того, щоб виховати в Україні нову суспільну звичку, зокрема прибирати за собаками, уже давно минув. За шість років, коли існує ініціатива, були проведені різноманітні акції. Частково ефект є, однак цього мало.

Вона наголошує: прибрати за собакою – це елементарна ввічливість. Також, за словами Ольги Кирилович, узагальнення на кшталт: «немає майданчиків для вигулу собак, тому не будемо прибирати» чи «то інші смітять, то не ми» – не правильно. Так у суспільстві бути не повинно.

«Це шлях в нікуди. Люди повинні розуміти, що це не правильно і не ввічливо», – каже вона.

Проблема має три складові. Перша – загальна обізнаність, чому це небезпечно, у тому числі, які від цього наслідки. Для прикладу, у США є Інститут якості питної води, в якому окремий відділ досліджує вплив собачих екстрементів. Зокрема, кожного року вони оприлюднюють свої рекомендації, як з цим боротися. Друга – це рівень загальної культури. І третє – світовий досвід демонструє, що усе виправляється і лікується штрафами. Мовляв, навіть маленький штраф буде ефективний за умови, якщо є невідворотність покарання.

Представниця Спільноти собачників Львова Романа Самокіш додала, що має спрацювати ще й колективний імунітет. Повинна бути критична маса свідомих людей, які це роблять. Також прибирати чи ні – це питання совісті і виховання. Для прикладу, у її дітей не стояло питання, чи збирати за своїм собакою.

Кілька факторів, чому це працює за кордоном, а у нас ні, назвала радниця міського голови Ірина Оршак. Серед них – великі штрафи. У Німеччині – це 500 євро, а в Італії – 250. Тому там громадяни вмотивовані економічно.

Окрім того, за кордоном над цим працюють на рівні країни. Наглядом і штрафами займається поліція. У Львові маємо наразі лише кілька ухвал, які зобов’язують господарів прибирати за своїми домашніми улюбленцями. Зокрема, «Про затвердження Правил утримання і поводження з домашніми тваринами у м. Львові» та «Про Правила благоустрою м. Львова», в якому є пункт, що власники тварин можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності. Крім того, у Кодексі про адмінправопорушення передбачений штраф від 20 до 80 неоподаткованих мінімумів (340 – 1 360 гривень). Наразі головна проблема у тому, що немає відповідальної структури, яка б займалася цим, хоч у тому ж Кодексі передбачено, що до даного питання мали б залучати поліцію.

Масштаби проблеми і що з цим робити

За приблизними даними соціологічних агенцій, які озвучила Ольга Кирилович, близько 40 тис. домашніх собак проживає у Львові. І це, за її словами, дає зрозуміти масштаби катастрофи. Зараз, коли ОСББ у місті хочуть обладнати станції для прибирання, забезпечити мешканців біорозкладними пакетами, вони побачили, наскільки серйозною є ця проблема.

«Десь ОСББ долучаться – станції поставлять. Місто буде облаштовувати прогулянкові маршрути, які теж будуть оснащені ними. Але враховуючи, що у нас немає податку на тварин, як є у світі, місто не зможе постійно забезпечувати мільярдами ці пакети», – каже вона.

Тому, за словами Ірини Оршак, потрібно створювати нову структуру. Уже зараз у Львівській міській раді в робочому порядку напрацьовують пропозиції по структурі ради, куди б входив екологічний патруль.

Думку підтримав керівник комісії екології, природокористування та енергозбереження Львівської міськради Володимир Лучишин. Хоча, за його словами, це питання ще відкрите, адже маємо складний фінансовий рік і не факт, що міські обранці підтримають цю ініціативу. Але, це не означає, що проблему не треба вирішувати.

«Питання складне. Вирішення – тривала історія», – заявив він та додав, що цього року, ймовірно, вдасться тільки напрацювати процеси.

В. о. директора ЛКП «Лев» Андрій Пінчук каже, що у міській ухвалі є пункт, за яким собак у Львові потрібно обов’язково реєструвати та чіпувати. Це дисциплінує власників.

За його словами, процес з чіпуванням рухається, але не надто швидко. Тому, знову стоїть питання, хто це буде перевіряти.

«Потрібно починати з Верховної Ради. Чи це буде спеціальний орган в поліції. Наразі складно сказати», – каже він.

Андрій Пінчук додав, що без силової структури це буде зробити вкрай складно.

Ліцензія на собаку та податок

За словами координаторки ініціативи «Місто дружнє до собак», те, що у нас називається податок на тварин, у Великій Британії є ліцензією на собаку і її власник при цьому також отримує ветеринарний паспорт та електронний жетон. Сплачені кошти саме і йдуть на те, щоб облаштувати місця для вигулу домашніх улюбленців і станцій для прибирання.

Ірина Оршак додала, що в Німеччині цей податок становить 156 євро на рік. Повертаючись до теми екологічного нагляду, то на вирішення цього питання, за словами учасниці дискусії, на загальноукраїнському рівні можуть піти роки. Тому, якщо на місці не вдасться реалізувати ідею екологічного патруля, можна додати навантажень муніципальній варті.

Її підтримав Володимир Лучишин. На його думку, це може бути цілком самоокупна історія, бо штрафи спрямують на утримання цієї структури. Водночас, він закликав ставитися до податку на собак обережно.

«Якщо б сталося диво і нам все вдалося, кількість безпритульних собак зросте з 200 до 2 тисяч», – сказав він.

Такої ж думки і зоозахисник, підприємець Тарас Терлецький. Він переконаний: обов’язкова реєстрація, оподаткування мають бути в Україні. Однак треба готуватися до відповідної реакції людей.

«Це для волонтерів може закінчитися тим, що собаки опиняться в нас. Адже 90% людей при купівлі собаки думають, що це лялька», – каже він.

За його словами, у США та ЄС законодавчо закріплені покарання та відповідальність власників за своїх собак. Для прикладу, у США штраф за відсутність реєстрації – від 100 до 3 тис. доларів.

Проблема не в тому, що собака робить, а в тому, що поліція не знає, як з цим працювати. Тому він за обов’язковий тренінг для поліції, на якому б пояснювали усі ці моменти.

Окрім того, за словами зоозахисника, Львівська міська рада могла б стати тим суб’єктом законодавчої ініціативи, яка б подавала у Верховну Раду відповідні пропозиції, лобіювала їх серед нардепів.

Конструктивність комунікації та просвіта

Автор поста про собак, який збурив середовище собачників у Львові, голова правління ГО «Вектор права» Роман Верхоляк каже, що у своєму дописі якраз звертав увагу на те, що мешканці Львова не прибирають за своїми домашніми улюбленцями. Тому він за заборону вигулу собак на дитячих майданчиках, стадіонах шкіл, бо екстременти несуть реальну загрозу.

Роман Верхоляк за те, щоб прочіпувати собак, щоб можна було ідентифікувати власників, а також за встановлення знаків, де не можна вигулювати собак. За його словами, якщо бракує місць для вигулу собак, то їх власникам варто самоорганізуватися і облаштувати їх самостійно.

Володимир Лучишин натомість наголосив на не конструктивності комунікації. На його думку, потрібно не сваритися, а розмовляти про те, як це вирішити. І розпочинати не зі штрафів, хоч це теж потрібно, а з пояснень в школах.

Мусимо йти і довгим шляхом – через Верховну Раду. Але і коротким – тут, на місці», – каже він і наголошує, що собака в жодному разі не винна. Відповідальність на власнику і на нього потрібно впливати.

Про багато перепон, негнучкість, відсутність повноваження на місцях говорить і координаторка ініціативи «Місто дружнє до собак» Ольга Кирилович. За її словами, треба працювати з суспільною свідомістю.

Ми маємо зараз шалений накал в стосунках між містянами. Прогалини в знаннях, коли люди не розуміють, чому ці питання є важливі. Кожен собачник шукає собі певне алібі, прикриваються відсутністю місць для вигулу. Місця будуть, програма прийнята. Рано чи пізно побудують 47 майданчик, 51 прогулянковий маршрут – і що тоді будуть казати?», – каже вона.

Як приклад учасниця наводить те, що зараз є можливість безкоштовно прочіпувати 5 тисяч собак, але майже ніхто цього робити не хоче.

«Потрібно працювати зі свідомістю людей, щоб вчити їх цивілізованості. Якби це сумно не звучало», – каже вона.

Директорка з комунікацій компанії «Кормотех» Катерини Ковалюк зазначає, що їй особисто і компанії загалом дуже імпонує тема податку на тварин. Оскільки це про відповідальність. Інша проблема – велика прогалина в ніші просвіти. Компанія взяла на себе цю місію і з 2016 року координує у школах проєкт гуманної освіти.

Станом на сьогодні, навчання вже пройшли 30 тис. семикласників з Львівщини. У курсі є другий урок, який називається «Потреба та добробут чотирилапих». Там міститься калькулятор, за допомогою якого можна розрахувавти, що треба купити для свого домашнього улюбленця. Серед них є «совок для бібок». І діти починають розуміти: якщо вони хочуть мати собаку, то повинні прибирати за ним.

Медіа-хаб «Твоє місто»

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав