Тризуб Незалежності. Історія Герба, який називають «тризубом Чорновола», та що він означає

18791 0
Щороку 19 лютого українці відзначають День Державного Герба України. Цього дня 1992 року Верховна Рада затвердила тризуб як Малий Герб України, визначаючи його головним елементом великого Державного Герба. Tvoemisto.tv пропонує пригадати історію створення малого Державного Герба, що втілювали львівські художник та історик. Зокрема, історик Андрій Гречило розповідав про проєкт Герба, що переміг на конкурсі 1991 року.

Розкажіть, будь ласка, про конкурс та роботи, які брали тоді участь у ньому.

Роботи, які надходили на конкурс, були дуже розмаїті – і дитячі малюнки олівцями, і професійні. Люди сприйняли цей конкурс дуже позитивно. Проєкти подавали в кольорі та чорно-білі, разом з конвертом, у якому був девіз та зазначалися дані про авторів. Були навіть визначені премії для п’яти переможців по 1 500 карбованців кожна. Але ніхто цих грошей не дав авторам, бо виплату саботувала з боку апарату Верховної Ради різна номенклатура, яка обіймала ці пости, і яким ця ідея з гербом не подобалась.

Усі конкурсні роботи виставили в приміщенні, де зараз Конституційний суд України. Роботи розмістили в чотирьох чи п’яти кімнатах. І на стінах, і на підлозі. Що цікаво, з цих двохсот робіт майже 98% мали зображення тризуба. Перед тим була проведена загальноукраїнська конференція, думаю, і вона повпливала. Ми на конференції підготували рекомендації і опублікували в газетах «Літературна Україна» та «Культура і Життя». Це сформувало певний підхід до підготовки робіт.

Були на конкурсі і кумедні роботи, які поєднували радянську атрибутику – серпи і молоти – та тризуб. 

Переміг наш проєкт з великим і малим гербом, який ми розробили разом з художником Іваном Турецьким.

Яка була ідея вашого проєкту малого Герба?

Малий Герб спочатку зображався в оливковому вінку у синьому щиті. Ми фактично реконструювали той герб, що малював Василь Кричевський для УНР. Але в той час були відомі його чорно-білі зображення, а ми зробили його в кольорі. І робота у нього була дуже сильно орнаментальна. Ми зняли додаткові декоративні елементи.

Основна концепція герба полягала в тому, що ми відновлюємо нашу державність. І Україна виникла не з нуля у 1991-1992 роках, а відновлює свою державність ще з 1918 року, коли було проголошено Четвертим Універсалом незалежність УНР. Ми запропонували тоді Великий Герб, на той час це була диковинка. Не зовсім стандартне рішення, бо Радянський союз і УРСР мали по одному гербу. Наш Великий Герб зображав два щитотримачі – давньоруський ратник та козак з мушкетом.  Під щитом була декоративна гілка з калиновим листям, перешита синьо-жовтою стрічкою.

Конкурсний проект А. Гречила та І. Турецького (1991)

Коли остаточно вирішували питання про підготовку матеріалів на розгляд Верховної Ради, то комісія, в якій була більшість представників демократичного блоку, вирішила, що недоцільно робити Великий Герб, бо почнуть до нього чіплятися, до якихось деталей. Це затягне процес надовго. Вирішили зупинитися на одному проєкті – на малому Гербі.

Конкурсний проект О. Кохана (1991)

Уже після підбиття підсумків конкурсу провели обговорення. Представники комуністичної партії, а їх на той час була більшість у Верховній Раді, створили групу, яку називали «269». Вони хотіли бачити в ескізах щось більш радянське. Але ми довели, що все-таки тризуб має право на існування. Вони і самі бачили, що на конкурсі більшість робіт були представлені саме з тризубом.

Знаємо, що вам дали дуже небагато часу на створення остаточного зображення Герба? Розкажіть, скільки саме. 

У грудні викликали мене і Івана Турецького до Києва. До нас долучили Олексія Кохана. Сказали – маємо підготувати протягом тижня проєкт герба. Обладнання в тому приміщенні, яке нам надали, не було, окрім ксероксу. Добре, що Іван Турецький тоді взяв з собою фарби зі Львова. Я взяв інструменти, туш, різноманітні лінійки, рейсфедер, циркулі  і протягом тижня ми готували проєктні пропозиції щодо самого зображення. У нас виникла тоді ще суперечка з Ігорем Юхновським (Tvoemisto.tv записало розмову з Юхновським про те, як Рада голосувала за постанову про Незалежність України), бо я наполягав, щоб залишити оливковий вінок, аби апелювати до державності 1918 року. Та нам сказали, що не може бути жодних згадок про 1918 рік, щоб не провокувати комуністів.

Далі виникло питання щодо форми щита. Я зробив десять варіантів щита для депутатів, з якого вони обрали п’ятисторонній щит, який зараз є на всіх монетах та банконотах. Робив розбивку, технічне креслення, а хлопці мали переносити це на планшет і робити в кольорі. Планшет нам тоді держава теж не надала. Нам тоді привезли з приватної майстерні планшет метр на метр, розробили проєкт і графічну схему (чорно-білий варіант і кольоровий варіанти). Тризуб ми робили так, що він масштабований. Товщина ліній взята за умовну одиницю, і потім вже до того робилися всі радіуси, заокруглення, пропорції. І навіть, якщо подивитися в Постанову, якою герб затверджений, то там наші записи прикріплені у додатках, як технічна та схематична документація до тексту. Ми віддали цю роботу. Її потім мала розглядати Президія Верховної Ради і подавати на розгляд Верховної Ради. На Президії почалися суперечки знову щодо Великого Герба.

Схематичне зображення малого Герба у пропорціях

Чи не було проблем з остаточним затвердженням малого Державного Герба? 

Звичайно, були. 28 січня у Верховній Раді поставили питання про Державний прапор України і все-таки вдалося його проголосувати. Прапор був легалізований, а з гербом вийшло тоді складніше. Знову почалися дискусії, деякі депутати хотіли щось більш радянське, але це був вже лютий місяць і Україні був потрібен герб. Тож тодішінй Президент Леонід Кравчук апелював до депутатів тим, що діти вже мають скоро закінчувати шкільне навчання і навчальним закладам потрібні атестати з Державним Гербом, необхідні різні технічні документи, офіційні матеріали для дипломатичних представництв. Держава не могла існувати без герба. Так, вирішили затвердити хоча б Державний Малий Герб і в такий спосіб «вламали» депутатів і Постанова набрала понад половину голосів. Вона була проголосована 19 лютого за кількістю 231 голос. 

Як ви ставитесь до ситуації, яка зараз склалась довколо Великого Герба?

Питання затвердження Великого Герба піднімалось ще у 1996 році. Коли вирішувалось питання з Конституцією. І ще тоді було зрозуміло, що це лише збурює суспільство. І я запропонував ще тоді, щоб депутати прописали лише один Герб. Конституційна комісія ці пропозиції прийняла і в кінцевому варіанті пропонувалось прописати лише один Герб в Конституції. Але в Конституційну ніч найбільші дискусії розвернулися довколо трьох статей: про державну мову, про статус Криму та про державну символіку. Тож в підсумку прописали в Конституції Великий Герб. Це був політичний компроміс. Хоча жодної потреби у Великому Гербі не було. Перший конкурс на його створення проводили у тому ж 1996 році. Але деякі члени журі прочали протягувати свої роботи. А проєкти не відповідали геральдичним нормам. І зараз підкилимно знову витягнули проєкт, який ще був відхилений у ті роки. Клопіт з тим Гербом полягає в тому, що він не відповідає статусу України, він увінчаний Короною Гідності, яка вказує на монархію. А Україна є республікою. Тож цього атрибуту використовувати не можна. В 2001 році вже критикували цей проєкт, але помилки автори не виправили. Хоча в 2009 перемальовували його знову, але зі всіма помилками. Ще одна проблема цього герба в тому, що зображені фігури, щитотримачі, топчуться по синьо-жовтій стрічці. І так бути не може.

Я не розумію зараз бажання влади протягнути абищо. Треба ж узгодити всі спірні питання зі спеціалістами, якщо вже є таке бажання затвердити Великий Герб. Тоді ніхто не буде мати претензій. І щоб не виставляти по дурному Україну в світі.  Я вважаю, що якщо вони хотіли зробити щось добре на День Незалежності, краще б затвердили Закон про Державний Прапор, адже прапор в нас досі затверджений Постановою. За цей Закон проголосувала б більшість депутатів. І це було б дуже знаково.

Анна Чистякова

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!