Ми стільки милуємося скульптурами Стрийського парку, що вже звикли до них і навіть не замислюємось, звідки вони взялися і що означають. Про таємниці кам’яних витворів мистецтва розповів Павло Гудімов – галерист, куратор виставок, за освітою – ландшафтний архітектор.

Озеро з лебедями – одна з візитівок Стрийського парку, яку прикрашає скульптура «Лілея», що є доповненням до фонтану.

«Первинно тут не було фонтану, а лише став. Скульптура «Лілея» на цьому місці постала у 66-му році», – розповідає Павло Гудімов.

Читайте також: У Львові ремонтують теплицю у Стрийському парку

Прикрасою для озера – скульптура оголеної постаті жінки – нині слугує дипломна робота Ярослава Мотики.

За словами Павла Гудімова, Ярослав Мотика у 1966 році показав свій проєкт головному художнику міста Ярославу Новаківському і запропонував його поставити в парку. Проєкт художнику дуже сподобався.

Виготовили скульптуру на Львівській кераміко-скульптурній фабриці, з бетону. Оскільки воду не дозволили спускати, тут встановили металеві рейки. З часом вони дещо осіли, тому тепер ступні кам’яної красуні наполовину занурені у воду.

Неподалік озера з лебедями є джерело зі скульптурним барельєфом. Спочатку тут був цілий комплекс скульптур, де є паща дракона, з якої ллється вода. Скульптуру зробили в 20-х – початку 30-х років ХХ століття в стилі арт-деко.

За словами Павла Гудімова, за радянських часів тут зобразили казкового персонажа Котигорошка, який захищається щитом від дракона. Раніше над Котигорошком стояв олень, якого створив Ярослав Захарчишин. Хоч скульптура тварини була дуже популярною фотолокацією, проте на початку 70-х років оленя прибрали.

Читайте також: Поля лаванди біля Львова: нові місця для фото і відпочинку

Біля джерела є пам’ятна дошка присвячена Арнольду Рерінгу – «творцеві львівських парків».

«Табличку поставили давно – у міжвоєнний період, а можливо й раніше, за часів Австрії», – пояснює Павло Гудімов і додає, що на початках вона була заштукатурена і лише згодом відновлена.

Неподалік джерела протікає струмок, який прикрашають дві скульптури – металева та бетонна.

«Скульптура хоч й огорнена таємницею, але є популярною локацією для фото», – пояснює Павло Гудімов.

Ще одна металева скульптура біля цього ж струмка зроблена в авангардному стилі. Завдяки своїй формі, скульптура асоціюється з водою.

«Найімовірніше, це дипломна робота Львівської академії мистецтв або коледжу Труша. Скульптура має доволі непогану авангардну форму, стилізовану в металі як потік, що делікатно вписується в ландшафт», – каже архітектор.

Верхня частина Стрийського парку відома тим, що наприкінці ХІХ століття тут проходила крайова виставка, на яку з Відня приїжджав сам цісар. Власне для цієї витавки тут звели цілий ряд споруд, частина з яких залишилась до наших часів.

Саме у цій частині парку й розміщений фонтан із бетонною скульптурою «Івасик-Телесик», скульптором якого є Лаврентій Гром, а не Яків Чайка, як часто можна почути. Регулярно фонтан вмикається і вимикається, а вночі ще й підсвічується.

«Багато хто говорить, що Івасик-Телесик схожий на молодого Леніна, але це не так. Насправді Лаврентію Грому  позував його син», – розповідає Павло Гудімов.

Фонтан, який зробили з бетону, відреставрували у 2009-2011 роках. До того, гуси із скульптури були з поломаними шиями, вода проливалася із їх дзьобів, тому реставрація справді була вкрай потрібна. Проте, за словами Павла Гудімова, її зробили доволі недбало.

Неподалік від «Івасика-Телесика» розміщений ще один фонтан, який так і не вдалося завершити. Встановлену скульптуру у вигляді русалок зробили та відлили з бронзи на Львівській кераміко-скульптурній фабриці, але, на жаль, скульптура ніколи не працювала як фонтан.

На думку Павла Гудімова, на місці непрацюючого фонтану можна було б зробити площу, замостити ями, при тому скульптуру залишити на цьому ж місці або дещо посунути.

«Скульптура русалок дуже пасує парку. Вона відображає естетику свого часу – 80-90-х років минулого століття», – каже він.

Цікаво також те, що раніше на місці, де зараз є кафедра фізичного виховання університету «Львівська Політехніка», був павільйон Австро-Угорщини, який називався Мистецький.

«Раніше тут розміщувався Палац мистецтв, фасад якого досі прикрашають алегорії, які символізують скульптуру і живопис. По один бік є жінка, яка в одній руці тримає молот, а в другій ризець, при тому вона спирається на чиюсь голову. По другий бік будівлі жінка тримає пензель та палітру і пронизливо дивиться на скульптуру русалок», – розповідає Павло Гудімов і уточнює, що цей Палац мистецтв був пам’яткою архітектури кінця ХІХ століття, де відбувалися мистецькі виставки.

 Інна Буряк

Фото і відео Тарас Бабенчук