Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові
Від Львівської кераміко-скульптурної фабрики потроху залишаються руїни. У деяких цехах ще працюють митці, винаймають приміщення, утім територія з кожним роком все більше занепадає. Приміщення фабрики належать Спілці художників, земля – місту. У спілці кажуть, що планують створити там музей, шукають меценатів. Дехто з митців має сумнів, що фабрика залишиться «для мистецтва», натомість вважають, що незабаром на ній зведуть чергову багатоповерхівку. Спілка художників у Львові мала чимало майна, яке втратила зі скандалами. Тим паче, що нині впритул до території фабрики уже планують спортивно-оздоровчий комплекс з апарт-готелем.
Саме через це заплановане будівництво у місті й заговорили про фабрику, яка, до речі, мала неабияку славу раніше. А нині може стати або мистецьким простором, місцем, де працюватимуть митці, середовищем, яке гуртуватиме і сприятиме народженню ідей, або новим житловим районом.
Що і де вирішили будувати
Виконавчий комітет ЛМР у суботу, 28 серпня, видав містобудівні умови і обмеження на нове будівництво в одному з найпривабливіших районів міста, впритул до території кераміко-скульптурної фабрики. На вулиці Мучній, 32 планують збудувати спортивно-оздоровчий комплекс з апарт-готелем, вбудованою підземною автостоянкою та трансформаторною підстанцією. Архітектурно-містобудівна рада ЛМР розглянула і підтримала будівництво. Територія, яку планують забудувати, розташована у Личаківському районі, межує з парком Знесіння, «Стежкою здоров’я» у Шевченківському гаю та Львівською експериментальною кераміко-скульптурною фабрикою. За генпланом, ділянка розташована у зоні Г-4 – це громадська забудова, яка передбачає зведення культурних, спортивних та релігійних комплексів.
Зараз на вулиці Мучній, 32 є занедбані будівлі підприємства. Йдеться про будівлі художньо-виробничого комбінату.
«А це те ж, що й кераміко-скульптурна фабрика», – каже у коментарі Tvoemisto.tv керівниця управління охорони історичного середовища ЛМР Лілія Онищенко і додає, що фабрика – це чи не єдине місце у Львові, де нині можуть працювати реставратори, скульптори, яким потрібен простір для роботи.
В.о. начальника відділу землеустрою управління земельних ресурсів ЛМР Микола Лещук пояснює, що будівництво не стосується території кераміко-скульптурної фабрики, його планують на території поруч.
«Територія кераміко-скульптурної фабрики не оформлена, там немає документів. Земля належить місту, а нерухоме майно в її межах є у власності національної Спілки художників. На вули Мучній, 32 є ділянка, вона не була територією кераміко-скульптурної фабрики. На неї укладені договірні відносини із компанією «Західенергомонтаж». Це поруч з фабрикою», – каже він.
ТОВ «Західенергомонтаж», за даними аналітичної системи УouСontrol, існує понад 20 років, зареєстрована у Львові на вулиці Мучній, 32. Займається компанія будівництвом. Кінцевими бенефіціарними власниками є львів’яни Орлов Олександр та Мельник Оксана. Саме вони планують звести там апарт-готель та спорткомплекс.
Цікаво, що у 2011 році Національна спілка художників України звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до міськради про те, щоб суд визнав незаконною і недійсною оренду земельної ділянки на Мучній, 32. Її ЛМР передала в оренду ТОВ «Західенергомонтаж» у 2007 році. Суд не задовільнив позов Спілки.
Через будівництво впритул до фабрики, ще й за тією ж адресою у Львові стали побоюватись, що її територію також забудують. Зрештою, колись фабрику уже пробували захопити.
Утім під час засідання виконавчого комітету міський голова Львова Андрій Садовий запевнив, що територію фабрики не забудовуватимуть у майбутньому. А ТОВ «Західенергомонтаж» зобов’яжуть виділити приміщення для митців, на території їхнього комплексу.
Про фабрику
Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика розташована в Личаківському районі. Це – приваблива локація недалеко від центру Львова, поруч із Шевченківським гаєм, парком Знесіння.
Колись фабрика мала неабияку славу, про неї знали митці зі всієї України, а також Німеччини, Франції, Польщі. Територія її має півтора гектари, там розташовані будівлі, цехи, загальною площею 13 тисяч метрів квадратних. У них раніше працювали керамісти, склярі, каменярі, були майстерні різних художників, також адміністративний корпус.
Нині приміщення фабрики належить Львівській обласній організації Спілки художників України. Її голова Ігор Гавришкевич у коментарі Тvoemisto.tv каже, що на цій фабриці колись проводили симпозіуми школи європейського і світового значення. У 1990-х роках в місті започаткували Міжнародний симпозіум гутного скла, куди з’їжджалися найкращі художники з усього світу заради обміну досвідом. Ці заходи відбувалися за ініціативи кафедри художнього скла Львівської національної академії мистецтв, яка досі залишається єдиною в Україні такою кафедрою. На фабриці ще досі є гутна піч, таких у Європі лише близько десяти.
«Зараз ми цих можливостей не маємо, бо це все пов’язано з затратою великих коштів», – каже він.
Фабрика збанкрутувала, її ліквідували у 2013 році. Нині деякі будівлі уже зовсім зруйновано, а у деяких ще працюють митці. Територія фабрики занедбана, сюди немає під'їздів, усе поросло травою. На стінах видніється кольорова мозаїка.
Ігор Гавришкевич каже, що орендарів на фабриці уже немає, що там працюють члени Спілки художників.
«Звичайно, ми платимо податок, платимо за комунальні послуги», – додає він і скаржиться, що професії митців дуже знецінені.
Спілці потрібен музей
Ігор Гавришкевич розповідає, що на цій території варто створити музей. Каже, що Спілка давно прийняла таке рішення і навіть є концепція. Заплановано, що збережуть приміщення, де творили визначні митці. Наприклад, Сергій Литвиненко, який створив надмогильний пам’ятник Івану Франку, Еммануїл Мисько, який був співавтором створення пам’ятника Івану Франку, що навпроти Університету. Також сучасне покоління, яке творило пам’ятник Вербицькому, Бандері, Шухевичу. Усе це – усі вони творилися в майстернях фабрики скла, кераміки і скульптури.
«Ми хочемо зберегти творчі майстерні, щоб люди бачили, де це творилося. Крім того, на цій території творили визначні митці художнього скла, ці легенди зараз посеред нас. Наприклад, Андрій Бокотей – всесвітньо відома особистість, як творець у сфері скла», – каже він.
Коштів на це Спілка не має, шукає інвесторів. Зате, запевняє Ігор Гавришкевич, є сотні творів різних митців, і їх вистачить навіть для такого величного музейного простору. У музеї мало б бути місце і для майстерень, щоб відвідувачі бачили, як творять склярі, ковалі, кераміки. Для цього потрібна інфраструктура.
Спроба захоплення фабрики
У Спілці художників кажуть, що у Львові була спроба відібрати фабрику, перепродати територію і збудувати там будинки. Тоді, за словами Ігоря Гавришкевича, Спілці фіктивно нарахували заборгованість за газ. Йдеться приблизно про 12 млн гривень. Було це ще у 90-х роках. Фабрика не могла заплатити борг, її хотіли ліквідувати.
«А купити її хотіли ті, хто був причетний до судових позовів проти нас», – додає він.
Щось схоже, підозрює він, відбувається і зараз. Фабрику позбавили пільг, на оплату податків за нерухоме майно, також немає інвестицій від міста. Водночас інші організації мають ці пільги, зокрема, релігійні і навіть Російська православна церква має такі права.
«Місто оподатковує наше майно, нас позбавляють пільг з 1 січня 2022 року. Накладають на нас неможливі податки», – каже він і додає, що у такий спосіб Спілка може втратити фабрику.
«Таким способом можна нас підводять під банкрутство, коли можна забрати майно. Тепер за нерухоме майно, якщо нічого не зміниться, нам потрібно буде платити податок приблизно 1 мільйон і 200 тисяч гривень», – зазначає він.
Хто є власником території і приміщень фабрики
У 2009 році Національна спілка художників заснувала ТЗоВ «Львівська фабрика скла, кераміки та скульптури», Ігор Гавришкевич є її керівником. Він каже, що формально майно кераміко-скульптурної фабрики перейшло до цього ТзОВ. Спілка художників найняла управителя свого майна – компанію «Актороль». Вона мала б допомагати митцям з юридичними нюансами, відстоювати право на пільги. Так, компанія «Акрополь» стала розпорядником майна фабрики.
«Компанія має право діяти і розпоряджатися майном у межах цивільного кодексу та укладеної угоди. Я чітко проаналізував цю угоду і є певні моменти, якими я не задоволений, але це вже наша внутрішня справа», – каже він.
А справа непроста. Як розповіла у коментарі Tvoemisto.tv журналістка, правозахисниця та громадська активістка Ірина Юзик у 2014 році виявилося, що адвокат Ростислав Оленчин, який є власником «Акрополю», якимось чином привласнив собі майже усе майно Спілки художників. Згідно з розслідуванням, яке у 2014 році проводила журналістка, Спілка художників загалом мала кілька приміщень, а зараз на їхньому місці вже зовсім інші заклади:
- Територію колишньої багетної фабрики Художнього фонду УРСР у Львові, яка на вулиці Бойківській, 5. Сьогодні там чотири новобудови, які входять до житлового комплексу «Золотий горіх».
- Колишнє приміщення магазину-салону «Художник»;
- Колишній магазин-салон «Артес», який був на вулиці Братів Рогтинців, 49. Сьогодні там сьогодні розміщений ресторан мережі «Локаль» — «Пструг, хліб і вино»
- Приміщення графічних майстерень художньо-виробничого комбінату, що на вулиці Юрія Дрогобича, 8.
- Території колишнього художньо-виробничого комбінату, одна частина якого на площі Міцкевича, 9, а інша – за адресою Козланюка, 17. Сьогодні площі цієї величезної, окремої будівлі здають в оренду різним підприємствам.
Угода з «Акрополем» спершу була укладена до 2019 року, але потім її продовжили до 2023 року. Утім Ігор Гавришкевич запевняє, що Спілка художників має повноваження і можливості розпоряджатися своїм майном, хоч його й залишається все менше…
Що кажуть митці
Лілія – молода скульпторка зі Львова. Майстерню – місце, де вона може розміститись зі своєю роботою, вона шукає приблизно рік. Каже, що проблеми не лише з цінами на них, а й з самими приміщеннями, переважно вони погано пристосовані.
«Щоб виконати замовлення, можу долучитись до якихось відомих скульпторів, або до якихось викладачів, винаймати майстерню спільно. Так чимало моїх знайомих, талановитих скульпторів роблять, бо у Львові проблемно знайти місце для роботи. Усі придатні переважно зайняті, приватизовані. Я шукаю близько року, нині працюю вдома», – розповідає вона.
Скульпторка каже, що ціни за приміщення, яке може слугувати майстернею, у Львові різні – від двох-трьох тисяч на місяць і до п’яти-шести. Але майстернею не може бути будь-який підвал чи закинутий цех. Там мають бути умови для роботи, достатньо світла, а таких приміщень мало.
Погоджується з цим і викладач Львівської національної академії мистецтв Богдан Зятик. Він малює ікони, каже, що може працювати з дому, але і від колег і студентів знає, як непросто знайти собі місце для роботи у Львові.
«Було б добре, якби майно кераміко-скульптурної фабрики, яким опікується Спілка художників, працювало для мистецтва. Нині митці шукають приміщення по якихось гаражах, складах, підвалах. Але щодо фабрики є багато питань, застережень, що з нею може трапитись так, як і з іншим майном Спілки», – каже він.
Василь Косів, якого нещодавно обрали ректором Львівської національної академії мистецтв, каже, що Львів притягує митців і попит лише на трохи перевищує пропозицію, якщо йдеться про запити митців на приміщення для праці та інше, але це справа всього лиш кількох років. А до Спілки художників, каже він, нині є чимало питань.
«Прикро, що Спілка художників таким чином повелася і втратила частину майна. Як так сталось, чому? Спільнота мистецька не отримала відповідей. Що буде з кераміко-скульптурною фабрикою у Львові також потрібно вирішувати спільно, але це власність Спілки, тому вона мала б бути лідером цього процесу», – говорить він.
Василь Косів додає, що у Львові з’являється все більше просторів, де можуть працювати митці, колишні промислові зони переробляють і пропонують для майстерень чи креативних просторів, такий має бути на території Фабрики повидла, що на вулиці Богдана Хмельницького.
«Багато регулює ринок і попит. А митці до Львова їдуть, залишаються тут, тому багато хто бачить цю потребу. Змінився час, коли держава через Спілку пропонувала, забезпечувала роботою, давала гроші. Нині відбувається природній процес», – каже він.
Формул для співпраці з митцями є багато, це і підтримка бізнесу, і держави, міської влади, грантів та неурядових організацій – у світі це працює по-різному. Мистецтво потребує підтримки, зазначає він, бо не усе воно може бути бізнесом.
«Ця галузь завжди потребуватиме дотацій. Є сектори, які ніколи не будуть прибутковими, але є вкрай важливими для спільноти. Наприклад, такі проєкти сучасного мистецтва, які радше ставлять запитання, провокують дискусію, допомагають нові сенси шукати. Це робота, яку складно окреслити. Йдеться про таку сферу, яку місто мусить підтримувати, бо це відрізняє його від місечок, сіл. Це дає додатковий сенс місту. У такому місці народжуються нові твори, нові дискусії, які потім поширюються. Тому хтось може фінансувати мистецькі резиденції тільки для того, щоби саме в цьому місці створили щось дуже важливе, що потім стане відоме», – розповів він.
Вікторія Савіцька, Софія Шавранська
Фото Дар'ї Кучер та зі Фейсбуку Лілії Онищенко
Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.
Міські акценти
- «Зміна управління містом може потроїти довоєнний бюджет Львова»
- «Для візочника у Львові є два варіанти – дім і балкон». Що можна змінити?
- Де у Львові побачити копію дохристиянської писанки
- Що буде на місці «Добробуту» у Львові. Нові подробиці давньої історії
- Будинок з історією. Як колишній парафіяльний дім став приватним
- «Із грішми проблем нема». Коли у Львові добудують сміттєпереробний завод
- Із трамваєм чи без. Як планують змінити вулицю Миколайчука
- Паркування у Львові. Що змінилось та де найчастіше штрафують
- Наскладали дров, купили генератор. Як ОСББ Львова готуються до зими
- Без хліба, світла і зв’язку. Як Львів пережив ракетні удари
- «Маємо нову тенденцію». Як змінилася ситуація з орендою житла у Львові
- Білозора чи Вакарчука? Як у Львові перейменують вулицю великих математиків
- «Реально небезпечно». Що робити з електросамокатами у Львові
- «Крапля в морі». Чи вдалося зберегти туризм у Львові попри війну
- «Укрзалізниця» передає лікарню в центрі Львова. Що там буде
- «Це терапія, яка допомагає». Чи варто було проводити Свято музики у скорботний день
- З якими назвами вулиць у Львові ми попрощаємося
- «Треба йти до школи!» Яким буде навчання у Львові з 1-го вересня
- «Не буде червоної доріжки». Чи виграє львівський бізнес від скасування мит на товари
- Чи справді у Львові готові будувати квартири із кімнатами захисту
- Місто-фортеця, або Чим є Львів для путіна
- «На вас чекає смерть за Бучу, Ірпінь, Київ…» У Львові зняли відео, через яке виник скандал
- Як Львів підготувався до можливого нападу Путіна
- Як бізнес у Львові реагує на повідомлення про імовірний напад Росії
- Як отримати відшкодування за розірвані колеса через ями у Львові. Пояснення юриста
- Так продовжуватись не може. Як покращити онлайн-навчання у львівських школах
- Готель на ринку, або Коротка історія «Добробуту» у Львові
- Е-квиток у Львові. Усе про картки, ціни, пільги
- На вершині – пішохід. Що передбачає Піраміда мобільності у Львові
- Перехоплювальні паркінги, е-квиток і безпечні дороги. Що робитиме Львів для покращення мобільності
- Недовіра директорці. Що відбувається у львівському ОХМАТДИТі
- День Х. Коли у Львові запрацює е-квиток і чому не з 13 січня
- Замість автобусів може бути поїзд, або Що змінить у Львові електричка
- У Львові розробили перший тролейбус з автономним ходом. Навіщо він місту та куди поїде
- Одна бригада, сім батальйонів. Як у Львові планують організувати оборону у разі наступу Росії
- «Не дати їм будувати, щоб до них підходили всякі жулікі». У Львові виник скандал через будову на Княгині Ольги
- У яких районах Львова потрібне нове житло та чим виділятися на ринку первинного житла сьогодні
- «У Львові варто будувати кампуси». Що відбувається на львівському ринку нерухомості сьогодні
- «Україна для Росії пріоритет номер один». Аналітик – про можливе російське вторгнення
- «Далі знову буде ескалація». Аналітик про загрозу російського вторгнення
- «Зараз маємо пік». Як змінилась ціна на квартири у Львові
- «Думав, вона послизнулась». Водій маршрутки каже, що не зрозумів, що наїхав на монахинь у Львові
- Все можна робити швидше? Хто та як проєктує львівські вулиці
- Львів готує план, щоб повернути дітей до школи. Як це відбуватиметься
- «Посидіть дома, почитайте книжку». Андрій Садовий про нові обмеження у Львові
- На межі життя і смерті. Що відбувається та хто платить за лікування у лікарні швидкої допомоги
- «Нас зробили крайніми». Що у Львові з вакцинацією вчителів та як дають раду інші міста
- «Ми перестали розуміти, чого хоче покупець». Важливі думки після BookForum у Львові
- Як «спорт поза політикою» стає зброєю проти України
- Біля парку і за 15 хвилин до центру Львова. Які переваги пропонує ЖК Safe Town
- Моцарт виглядає для вас чужинцем, але дайте йому час
- Усі чекають на апеляцію. Як розгортається справа шести засуджених поліцейських у Львові
- Чи справді спорт поза політикою. Як зреагували на позицію львівського спортсмена Горуни
- «Маємо прийняти нову реальність». Олексій Коган про Leopolis Jazz Fest
- Місто, де можна розвивати мистецькі ідеї. Ніколя Фасіно про «Французьку весну» у Львові
- «Караван історій». Що буде із кінотеатром у Стрийському парку
- Вода в місті. Як річка Зубра впливає на львів'ян і як її врятувати
- Квіти на руїнах. Що можуть збудувати у лісопарку «Погулянка»
- Як у Львові оновили унікальну браму в будинку, де жила дружина Грушевського
- «Підпільні» матрьошки. Як у Львові заробляють на російській символіці
- Як оплатити за воду, не виходячи з дому. Детальна інструкція
- Законсервований простір. Чого бракує культурі і відпочинку у львівському парку
- Так триває історія. Як демонтаж Монументу Слави у Львові змінює сенси територій
- Від підземелля до небес. Що унікальне можна побачити в соборі святого Юра у Львові
- Як не купити «проблемну» квартиру і чи реально повернути гроші. Розмова з юристом
- План на Великдень. Як церкви у Львові уникатимуть скупчень вірян
- Чи справді можна вакцинуватись залишковими дозами. Журналістський експеримент
- Навколо автовокзалу. Як врятувати від депресії новий район на околицях Львова
- Тут живе дух Львова. Чи зникне з мапи міста кінотеатр «Коперник»
- За тиждень Великдень. Як волонтерки у Львові напекли пів тисячі пасок для військових на Сході
- Епіфаній теж просив. Як у центрі Львова будують храм. Оновлена візуалізація
- Мистецький дух і дірява підлога. Як це – жити в будівлі театру в центрі Львова
- Забуте і нове. Як може змінитись обличчя Львова за кілька років. Візуалізація
- Мені треба тільки житло, розумієш? Історії непомітних
- Як занепав «символ Львова», або Чи зміниться щось на Стрийському автовокзалі
- Як у старі добрі часи. Хто такі садівники Львова і для чого вони місту
- «Пустіть в туалет!» Як це, коли у Львові не працюють громадські вбиральні
- Воля і розрахунки. Що потрібно, щоб запустити у Львові міську електричку
- Шлях вакцини. Як у Львові зберігають і перевозять «щит» від коронавірусу. Репортаж
- На невеликі квартири у Львові ціна зросла. Що змінилось на ринку нерухомості у час пандемії
- Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун
- Весняне дежавю. Коли у Львові можуть ввести локдаун
- Два тижні на збір. Що буде із солодощами і кавою з переходу на Митній
- Два Львова. Як минуло перше онлайн-обговорення здорожчання проїзду в міському транспорті
- Тут живе дух Львова. Як дають собі раду бар «Корівка» і «Пиріжкова» на Словацького
- Як привчити львів’ян прибирати за своїми домашніми улюбленцями
- Без бюджету та з виконкомом. Як на сесії домовлялись депутати і Андрій Садовий
- Кав’ярні для чоловіків, цукерні – для жінок. Розваги і торгівля у Львові сто років тому
- Затори у Львові. Чому світлофори в місті працюють так, а не інакше
- Чемні/хамовиті. Громадський активіст про те, як паркуються у Львові та Києві
- Куди зникає дух Львова. Справа магазину на Краківській
- Викинули продуктів на сотні тисяч. Як бізнес у Львові пережив другий локдаун
- Берлін у центрі Львова. Як після реставрації виглядає брама на Князя Романа
- Труднощі перекладу? Що не так із українською мовою у Львові
- Автобуси і політика. Чому Садовий запитує у львів'ян, у кого місту купувати транспорт
- Новий рік та Різдво у Львові сто років тому і сьогодні. Історія, фото
- Дожити до ста. Дві історії довгожителів Львова
- Львівська ОТГ офіційно запрацювала. Як пройшло передноворічне засідання депутатів
- Бруківка, асфальт, камінь і знову бруківка. Сім п'ятниць вулиці Бандери
- Христос народився! Як львів'яни переходять на святкування Різдва 25 грудня