Фото: Львівська лікарня швидкої допомоги
«Знову почуваюсь вільною». Історія жінки з Волині, якій у Львові пересадили нирку
Захворіла на грип
Наталії Романовій 30 років. Разом із чоловіком Олександром вони виховують 5-річного сина. До декрету Наталія, економіст за освітою, працювала продавчинею в магазині. Жінка розповідає, що 14 років тому важко перенесла грип – унаслідок ускладнення виникли проблеми з нирками. Спочатку вони не були катастрофічними, але 3,5 роки тому у Наталії розвинулась ниркова недостатність (порушення функцій нирок, які відповідають за виведення продуктів життєдіяльності, регуляцію водно-сольового балансу, кров’яного тиску тощо – ред.). Відтоді жінка мала регулярно проходити процедуру гемодіалізу – позаниркового очищення крові.
Наталія і Олександр перед операцією
Вона розповідає, що болю, як такого, не відчувала, але було безліч обмежень, зокрема, у харчуванні. А головне – жінка була прикута до лікарні.
«Спочатку ходила на діаліз двічі на тиждень. Тоді ще можна було поїхати кудись, але лише поблизу і не більше, ніж на два дні. Потім стало потрібно ходити на процедуру частіше – тричі на тиждень, по 4 години», – розповідає Наталія Романова.
На початку року Наталія стала у чергу на пересадку нирки, адже трансплантація – єдиний шанс на повноцінне життя. Каже, на такий крок надихнув син.
«Спочатку була на черзі в Ковелі. А потім подзвонили і сказали, що можна тут. І в Білорусі стала раніше на чергу», – розповідає пацієнтка.
Сім’ї Романових із лікарні швидкої допомоги у Львові подзвонили уночі і сказали, що є нирка. Наталія одразу ж поїхала здавати аналізи на сумісність, каже, що відчула радість, але сильно переживала. Так само переживав чоловік Наталі Олександр.
«Коли почули, що є нирка, було радісно, звісно. Але до останнього моменту не знали, чи вона підійде. А після обіду сказали, що нирка вже остаточно наша, ми дуже зраділи. З Божою поміччю все буде гаразд», – з усмішкою згадує Олександр.
«Перша реакція на те, що знайшли донора – радість. Хочеться жити повноцінно, тим більше – удома маленька дитина», – Наталія витирає сльози, що з’являються мимохіть від надміру емоцій.
Родина дала згоду
Тієї ночі повідомлення про те, що їм знайшли донора, отримали ще двоє людей, які у важкому стані чекали на трансплантацію. Одному з них пересадили другу нирку від донора та підшлункову залозу, що стало першою такою посмертною трансплантацією в Україні. Іншому чоловікові пересадили серце.
Донор – 38-річний львів’янин, у якого стався розрив судин аневризми (аневризма – значне розширення аорти, що призводить до ослаблення стінок судини і, як наслідок, їх розриву і масштабної внутрішньої кровотечі – ред.). Лікарі констатували у чоловіка смерть мозку, тобто врятувати його не вдалося би. Після цього поговорили з родиною і мама, дружина та брат чоловіка погодились на донорство.
«Я дуже вдячна родині донора за те, що вони дали згоду на донорство і життя мені», – говорить Наталія Романова.
Відео: фейсбук-сторінка Олега Самчука, директора ЛШМД
Показати дитині море
Від проведення операції минуло вже п'ять днів. За словами лікарів, трансплантована нирка запрацювала одразу на операційному столі. Зараз Наталія Романова вже персувається палатою і навіть виходить на короткі прогулянки у двір з чоловіком.
«Настрій добрий, звикаю до нової нирки. Емоційно інакше почуваюсь, усвідомлюю, що відбулось. Дуже вдячна батькам донора, що зможу жити повноцінно. Хай на таблетках, але без постійної прив’язки до лікарні», – говорить пацієнтка.
Наталія набирається сил після операції
Зараз, каже жінка, вона найбільше хоче побачити сина, який присилає їй фотографії і показує, як чекає на неї. Поки що він не може приїхати до мами, адже вона лежить в реанімації і дуже ослаблена, будь-яка інфекція для неї смертельно небезпечна.
«Через якийсь час можна буде десь поїхати і щось побачити. Найбільше хочеться завезти дитину на море», – додає Наталія.
«Як все налагодиться, поїдемо кудись на відпочинок, можливо, за кордон, і по Україні можна буде подорожувати. І з роботою буде легше, можна буде розвиватись, дитина буде більше біля мами», – додає Олександр Романов.
Олександр тепер може будувати плани на майбутнє
Операція для пацієнтки була безкоштовною, адже Львівська лікарня швидкої допомоги увійшла до пілотного проєкту МОЗ із трансплантології, тож операції фінансуються з державного бюджету. Детальніше про те, хто може стати донором, як стати в чергу на трансплантацію і скільки коштують операції з пересадки органів в Україні, читайте у матеріалі Tvoemisto.tv.
Нагадаємо, у лікарні швидкої допомоги у травні відкрили Центр трансплантології. Спочатку тут успішно пересадили родинну нирку 36-річному чоловікові, батькові двох дітей, який вісім років жив на діалізі. Йому пересадили нирку від матері. Операція тривала 4 години.
Також у лікарні пересадили серце від 58-річного львів’янина, який отримав несумісні з життям травми, впавши з висоти. Його мама і сестра дали згоду на забір органів і його серце отримав 57-річний мешканець Житомирщини, якого п’ять років тому вразив інфаркт. Іншого виходу, окрім трансплантації, чоловік не мав. Також нирки від цього донора отримали двоє чоловіків – один зі Львова, другий із Тернопільщини.
Додамо, що у лютому Львівська лікарня швидкої допомоги отримала ліцензію на трансплантацію органів.
Олександра Бодняк
Відео: Олег Самчук/Фейсбук
Фото: Львівська лікарня швидкої медичної допомоги
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Якщо Вам подобається те, що ми робимо – долучайтеся до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!
Що отримають члени спільноти Tvoemisto.tv:
- ексклюзивні e-mail розсилки
- доступ на спеціальні закриті події для Спільноти
- можливість голосувати за теми матеріалів та публічних дискусій, які планує редакція
- можливість стати експертом «Твого Міста»
- ексклюзивне друковане видання з доставкою додому/в офіс (щодвамісяці)
-
у майбутньому – знижки у мережі партнерів «Твого Міста».
Підтримати Tvoemisto.tv можна за посиланням.
Вибір Твого міста
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори
- «Місць немає, нам дуже шкода…» Як у Львові виник бум на приватні школи
- Як розбудовувати Львів. 10 порад головного архітектора Вільнюса
- «У резюме буде графа «працюю з ШІ». Як діє штучний інтелект та чому він зачепить кожного
- «Наше суспільство обросло міфами щодо виховання дітей»
- Чи стане «Горіховий гай» парком для всіх та через що сперечаються львів'яни
- Індійський «Слон» зайшов у Львів. Як працює заклад, що має кухню, якій тисячі років
- Звідки брати людей, або Чому в школах Львова бракує першокласників
- Що таке екоцид і як змусити росію заплатити за наслідки
- Після 9 років допомоги військовим виселяють з приміщення. Як у Львові працювала волонтерська кухня