Фото надані Центром Джерело
Звичні речі, як хобі. Чим займаються вихованці львівського центру «Джерело»
Оля та Матвій
Десятирічні Оля та Матвій відвідують денні програми у Центрі «Джерело» близько 5-ти років. Вони активні та рухливі діти: люблять бавитись, стрибати на м’ячах, виконувати вправи.
Їхні виховательки Ольга та Іванка також постійно в русі: комусь із дітей потрібно допомогти, з кимось – покидати м’яча або включити музику та потанцювати. Танці – улюблене заняття Олі.
«Оля дуже любить людей. Вона постійно хоче бути в компанії, з кимось бавитись, спілкуватись. Наприклад, під час години відпочинку старається сісти поруч із дорослими. А в групі вона має симпатію до одного хлопчика та завжди тішиться, коли його бачить. Коли в нас є музичні заняття, вони завжди танцюють в парі», – розповідає пані Іванка.
Ще одне захоплення Олі – бавитись із м’ячами, що допомагає не лише розвивати моторику, а й весело проводити час.
Гру із м’ячами також полюбляє Матвій.
«Матвій – хлопець тямовитий та активний. Не завжди наші діти роблять те, про що ми просимо, однак Матвій один з тих, хто дуже гарно все розуміє», – каже пані Ольга.
Вихователька пояснює, що ідеться про ситуації, коли дітям дають вказівку про зміну діяльності. Наприклад, якщо діти бавляться з м'ячем (котять його), то вказівка – почати передавати м'яч. Це потрібно, аби дитина розвивалась та засвоювала нові навички й вміння.
«Серед улюблених занять Матвія – стрибки на м’ячі та вправи у спортивному залі. Загалом, уся група “Ангелятко”, яку щодня відвідують Матвій та Оля, це рухливі діти, яким важко спокійно посидіти на одному місці. Тому спорт та заняття в сенсорній кімнаті є для них важливими – їхній вестибулярний апарат вимагає руху», – розповідає пані Ольга.
Читайте також: «Червоні прапорці аутизму». На що батькам звертати увагу в розвитку дитини
У Матвія велика родина: є дві старші сестрички та братик. У сім’ї його оточують любов’ю й турботою, тому навіть в Центрі Матвій дуже любить обійматися. Ті ж заняття, що Матвій має в Центрі, батьки продовжують і вдома – у перспективі це дає кращі результати реабілітації.
«Діти стають більш комунікабельні, розуміють, що від них хочуть, розвивають побутові навички в міру своїх можливостей. А основне – соціалізуються. Приходити в Центр Джерело для таких дітей – життєва необхідність. Тут вони можуть спілкуватися з однолітками та мати справжнє щасливе дитинство, адже в іншому випадку вони залишаються ізольованими вдома з батьками», – пояснює вихователька.
Наталка
Наталі 13 років. 10 з них вона щодня приїжджає на денні програми Центру «Джерело». Все почалось із програми Раннього втручання, та вже п’ять років дівчинка займається у «Веселці» – групі для старших дітей. Цією групою опікується вихователька Таня.
«Наталочка дуже товариська дитина. Вона любить дивитись мультфільми, слухати веселу музику та спостерігати, як між собою спілкуються дорослі – у години релаксації вона часто сідає поруч із вихователями та слухає, про що ті говорять. Як і будь-яка дівчинка, вона любить гарний кольоровий одяг. Ми періодично влаштовуємо тематичні свята для дітей і Наталка тішиться, коли є нагода вдягнути яскраву сукню з квітами», – каже вихователька.
Одне із захоплень Наталі – малювання та аплікації. Однак займається вона цим під настрій: часто все залежить від погоди. Найкращі роботи дівчинки згодом вивішують перед входом до групи.
За 10 років завдяки програмам і заняттям у «Джерелі» стан Наталі значно покращився: дівчинка стала краще ходити, змінилась її поведінка.
«Колись вона постійно сильно плакала. Мама навіть боялась залишати її в Центрі саму. Але після того, як Наталочка трохи позаймалась, вона може спокійно залишатися в центрі без мами та знайти заняття до душі», – говорить вихователька пані Тетяна.
Андрій
Андрію 15 років. Із дитинства, коли мама вперше привела його на раннє втручання, і до сьогодні, він займається у «Джерелі». Зараз Андрій щодня приїжджає на денний догляд, відвідує старшу групу «Мудрагелики». З хлопцем займається вихователька пані Ольга, яка розповідає, що Андрій –розумний хлопець із багатьма захопленнями, одне з найулюбленіших – складати LEGO.
Також Андрію подобається користуватися комп’ютером. Моторика рук не дозволяє йому працювати зі звичайною клавіатурою, однак за допомогою спеціальної мишки він може робити все, що потрібно.
«Андрій любить слухати рок-музику та дивитися відео. Все це він може загуглити в інтернеті самостійно. Також він любить пізнавальні завдання: складати пазли або грати у розвивальні ігри», – каже вихователька.
Ще одне захоплення Андрія – акторство. Коли в «Джерелі» був театралізований вертеп, хлопець зіграв роль чортика.
«Андрій сказав: “Я буду грати роль чорта, більше ніким не буду!”. Гарно відіграв. Він дуже тямовитий хлопець, добре вивчає тексти. Для нього це довготривалий процес, але він працює над собою. А також знає послідовність: хто за ким у виставі говорить, коли треба вступати тощо», – говорить пані Ольга.
На думку пані Ольги, середовище ровесників набагато позитивніше впливає на вихованців, ніж сидіння вдома – тут можна відчувати себе дитиною серед дітей, а не зайвим та ізольованим членом суспільства.
«Для Андрія Центр «Джерело» – це стиль життя. Він не уявляє себе без Центру. Мені приємно, що Центр – це те місце, де таких дітей, як Андрій, можуть навчити не лише навичок самообслуговування, а й дати найважливіше – спілкування з однолітками, щоб діти відчували себе потрібними та знали, що вони займають своє місце в колективі та суспільстві», – говорить вихователька.
Як допомогти Джерелу?
Завдяки Навчально-реабілітаційному центру «Джерело» в Олі, Матвія, Наталі, Андрія та сотень інших дітей є можливість бути у соціумі та займатися улюбленими справами. А повноцінне функціонування Центру є можливим завдяки коштам бюджету львівської громади та підтримці благодійників, у тому числі – Друзів Джерела
Читайте також: Коли дитина боїться дихати. Як Covid-19 впливає на дитячу психіку
Друзі Джерела – це спільнота небайдужих людей, які своїми щомісячними внесками підтримують роботу центру. Кожен щомісячний платіж на будь-яку суму робить великі справи: це ще один відновлений візок для дітей, день роботи реабілітолога, вихователя чи навіть звичайний набір матеріалів для розвитку. Однак саме це зробить вихованців «Джерела» щасливішими, адже благодійність – це не про великі гроші. Долучайтесь і ви – станьте Другом Джерела!
Проєкт «Друзі Джерела. Розвиваємо спільноту благодійників» впроваджується за фінансової підтримки Zagoriy Foundation.
Благодійний фонд Zagoriy Foundation створений у 2015 році Глібом, Катериною та Володимиром Загоріями. Фонд на довготривалій основі підтримує важливі ініціативи та бере участь у заходах, спрямованих на популяризацію благодійної діяльності. Пріоритетним напрямом діяльності Фонду є розвиток культури благодійності. В цьому напрямку Фонд системно впроваджує сталі проєкти й окремі активності.
Партнерська публікація
Марина Романцова
Фото авторки
Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Вибір Твого міста
- «Чому я залишаюсь у Харкові?» Розповідь волонтерки з міста, яке постійно атакують
- Чому у Львові не так, як у Відні, або Як урятувати громадський транспорт
- «Яблуко розбрату», або Що сталось у сихівській школі
- «Тут вирує своє життя». Чи потрібні старі ринки в середмісті Львова
- Чи варто терпіти біль голови. Розмова з неврологом
- «Заміни, заміни старенький трамвай». Як до Львова їдуть трамваї з Європи
- Чи можуть кияни викупити Житній ринок
- Психлікарню на Кульпарківській кардинально змінять. Інтерв'ю з директором
- «Важливо знати, що в тобі є доброго». Отець про піст, Папу та дофамінове покоління
- Як розвивати Львівський палац мистецтв
- Поет-боєць Артур Дронь: Найбільше дратує байдужість до війни
- Чи молодшає рак і чи більшає хворих. Розмова з керівником Львівського онкоцентру
- Made in Ukraine. Як на Львівщині виробляють корми для тварин з бананами і креветками
- «Це найбільший скандал». Експерт про Папу та кампанію проти України
- Земля і руїни. Які виставки варто відвідати у Львові у березні
- «Наталю, я тебе люблю, але Україну люблю більше». Яким був Роман Шухевич
- Чи збудують у Львові перехоплювальний паркінг та до чого тут «джентльменська угода»
- «Ми маємо чим пишатися». Що буде з Академією друкарства і що кажуть у МОН
- Як забудують Садову-Петлюри і чи не зупиниться Кульпарківська
- На Ринку звучить «Тиша». Як Львів запровадив церемонію прощання з воїнами
- Львову потрібна транспортна революція, щоб стати воротами ЄС в Україну
- Без ботоксу та уколів. Чому тейпування і масаж корисні для краси та здоров’я
- Що треба врахувати у законопроекті про мобілізацію. Розмова з адвокатом
- Мрій, дій, сяй, відпочивай. Що врахувати, щоб обрати дитячий табір
- Здобувачів другої освіти у вишах можуть мобілізувати. Скільки їх на Львівщині
- Листівки та горнятка зі Львова. Як родина з Лисичанська заснувала сувенірну майстерню
- Продавці спадщини, або Як «загубилися» приміщення колишнього Університету у Львові
- «Треба міксувати», або Історія львівської площі, що стала парковкою
- «Львів'яни погано сприймають сучасну архітектуру», – Тетяна Балукова
- Мріємо допомагати. Як у Львові сім'я створила крафтову майстерню меблів Holy Wood
- Чому українські школярі відстають від європейських. Розбір результатів PISA
- Зарплата, ціни на квартири та каву. Що змінилось у Львові та ще 4 містах
- «У нас 6 дівчат. В армію їх не заберуть». Як скласти дрон та скільки це коштує
- «Москва» в середмісті Львова. Як ресторани працювали на радянську імперію
- Репресоване Різдво. Як совєти забороняли вертеп, коляду та інші традиції
- «Тут ти або Герой, або - нещасний». Як це повернутись з фронту
- Скільки коштує квартира у Львові, або Детальний огляд ринку нерухомості
- Після метро. Чи вдасться подолати транспортний колапс на Теремках
- «Росіяни стріляють, а шестеро хлопців мене несуть». Ще одна історія бійця
- Як це – жити тиждень у вантажівці. Репортаж із заблокованого кордону
- «Чомусь коментуємо дії ТЦК, а не відсутність черг під військкоматами»
- «Іншого такого немає». Чи може Клепарів стати підцентром Львова
- Чому медики «швидкої» не приїжджають на усі виклики мешканців Львова
- «Ми на тебе чекали». Як у Львові допомагають одиноким людям
- «Мова допомогла мені пережити початок війни». Як у Львові вивчають українську
- «Сказав правду, і це зачепило». Що довело до сліз капелана облради Андрія Корчагіна
- Зараз готується «План України», – керівниця Українського форуму в Chatham House
- Організаторка мітингу проти Фаріон: «Не з усіма гаслами я згодна»
- Тут виробляли вино і повидло. Як у Львові ревіталізували фабрику
- «Ми не називаємо українців худобою». Хто пікетував Фаріон та Львівську політехніку
- За скільки можна орендувати квартиру у Львові. Де найдешевше, а де найдорожче
- «Діти – немов ті їжачки». Як у Львові допомагають прийомним сім’ям
- «Наша мета проста – зекономити гроші та перенаправити їх на армію»
- Валерій Пекар: «Нам потрібна перемога, але щоб її здобути, треба знати, що це»
- «У центрі Львова пустує історична пам’ятка?», або Чим живе Будинок вчителя
- «Коли чоловік у війську, ви підтримуєте Україну». Як жінки розвивають фермерство
- Право на гідну старість. Що відбувається у Львівському геріатричному пансіонаті
- «Казали «інвестуйте, і проблем не буде». Чи продовжить роботу у Львові Медичний центр NOVO
- «Це ідентифікація». Як «Дриґ» вчить традиційних танців у Львові
- «За цю мову вбивали». Як кияни писали Радіодиктант національної єдності
- Потяг чи автобус до Польщі. Як краще доїхати, купити квитки та які мати додатки
- «Мені ж лише 35, який там рак? І через кілька місяців мені його діагностували»
- Перевіряти, навіть коли не турбує. Про УЗД молочних залоз у жінок і чоловіків
- Сила трьох площ, або Чому привокзальний район у Львові потребує оновлення
- Місто в місті. Як у Львові створюють інноваційний парк
- Скільки чоловіків у Львові повторно стали студентами і чи отримають повістки
- Коровай і танці в народних строях. Чи доречні вони під час війни
- Тіло без болю. Яким має бути дієвий лікувальний масаж
- Як Львів позбувався російської церкви
- Львову бракує водіїв, або Чи почнуть жінки кермувати автобусами
- Пам’ятка архітектури XXI століття? Або про дискусію щодо готелю на Міцкевича
- Мобілізація на Львівщині. Що з повістками та хто має стати на військовий облік
- «Ілон Московит». Як українці відмовилися від «церкви Маска»
- «Війна триває, а спецзаклад пустує!» Чи запрацює протезний завод у Львові
- «Тут парк із косулями, а нам показують 10-поверхівки», або Ще раз про Під Голоском
- «Ви бачили Під Голоском? Ми такого не хочемо». Де у Львові буде новий мікрорайон
- «Не чекайте, поки вас запакують у «пазік». Як Азов набирає бійців
- «Люди самі звикли давати у кишеню?», або Що відбувається у львівській онколікарні
- «Гармати били, а ми наступали…» Історія захисника, який пішов слідами діда-оунівця
- Зустрічаємо Героїв. Як ІТ-компанія ЕРАМ підтримує і допомагає адаптуватися ветеранам
- «Мій тато – герой». Як на Львівщині присвоюють звання
- Дахи Козловського, або Як «Лисиця бореться зі змією»
- На роботу до Львова, на відпочинок – за місто, або Що нам дасть Львівська агломерація
- Район, якому судилося стати популярним, або Як Сихову розвиватися далі
- «Можна мати протез, але... », або Що з роботою для ветеранів
- Ваші діти вчитимуться 12 років. Нехай це не стане несподіванкою!
- Обіцянки vs реальність. Чи ремонт вулиці Пирогова в Києві інклюзивний
- «Продасте одну шкарпетку?» Як у Львові лікують і протезують суперлюдей
- На армію можна, на інфраструктуру – ні? Як обирати, на що виділяти кошти під час війни
- Львів буде розростатися, або Як зробити місто, придатним для життя
- Куди поїхати на вихідні зі Львова. До соколиного міста
- «Кожен вагон, як вулик». Як працюють контролери у львівських трамваях
- Гіперактивних дітей більшає. Чи беруть їх у звичайні школи?
- «Мій син каже, що бачив Дублін, Лондон, але жити хоче у Львові»
- Оксана Линів, Ваґнер та «вагнерівці». Що не так і до чого тут Львів
- «Приліт» по Львову, збита ракета та ППО. Що кажуть експерти
- Що зміниться в школах Львівщини. Інтерв'ю з головним освітянином Олегом Паскою
- Віталій Портников: Україна зараз має три важливі пріоритети
- Що зміниться в парку «Знесіння» і до чого тут власники сусіднього готелю
- «Ставте дерево на перше місце». Архітекторка з Литви про міські простори