фото: lifehacker.com.au, dailylviv.com, ipress.ua, galinfo.com.ua
В червні Львівська міська рада затвердила Програму розвитку кіно на 2015-2017 роки, яка мала б сформувати привабливий образ Львова в цій сфері. Окрім покращення якості кінообслуговування, програма обіцяє реформування кінотеатрів та полегшення умов для режисерів і продюсерів, які хочуть знімати у Львові. Як раніше повідомляло Tvoemisto.tv, загалом на кінематографію у 2015 році місто виділило 200 тис. грн. Частину цієї суми, зокрема, планували використати на створення сайту Львівської кінокомісії, бази даних знімальних локацій та проведення других Львівських кінозустрічей.
Спочатку за ініціативи управління культури ЛМР та підтримки мистецької формації Wiz-Art реорганізували колишній кінотеатр «Сокіл» у ЛКП «Львівський кіноцентр». При ньому і створили Кінокомісію, яка легально почала працювати лише 1 листопада. Оновлений «Сокіл» із розширеними функціями – відтепер перший муніципальний кінотеатр незалежного авторського кіно. Змінили не лише приміщення, але й концепцію та репертуар – з акцентом на фестивальних, також українських фільмах. Сьогодні тут показують «інше» кіно, яке водночас змушує думати і розважає, необмежене в часі чи жанрі. У Кіноцентрі можна подивитися як сучасні, так і старі фільми на плівці, як документалістику, так і визначні стрічки в стилі арт-хаус.
Фотот із Facebook-сторінки «Львівського кіноцентру»
Діяльність Кінокомісії полягає у тому, щоб допомагати знімальним командам в організації зйомок у Львові, зокрема створивши базу львівських акторів та довідник локацій. Тобто її завдання не знімати фільми чи надавати послуги, а збирати дані про тих, хто їх надає: від кейтерингу до оренди обладнання чи кастингів. Втім і це не так легко в умовах нерозвинутої кіноіндустрії. Поки що великі зміни залишаються на папері, а кіно у Львові розвивається стихійно та повільно. Здебільшого це поодинокі ініціативи та спроби окремих аматорів та професіоналів.
Однак, за словами колишнього керівника управління культури ЛМР Ірини Магдиш, «кіноіндустрія – це не тільки розваги, але й, перш за все, гроші і величезні можливості створення додаткових робочих місць. Якщо сюди приїжджає продюсер, то його цікавить, які послуги він може отримати у Львові і що не повинен везти з собою. Наприклад, акторів другого плану, повний логістичний супровід, помічника режисера, техніків і т.д.».
Артист Львівського академічного молодіжного театру імені Леся Курбаса та український актор Олег Цьона впевнений, що створення львівської бази акторів відіграло б велику роль. Та поки, стверджує, в середовищі його колег про діяльність місцевої Кінокомісії, як і про налагодження співпраці з акторами, навряд чи хтось чув. «Звучить все дуже гарно, але я зовсім не бачу якихось дій в цьому плані. Тим більше, якщо мова йде про акторів. Ми жодним чином не співпрацюємо», – зазначив Заслужений артист України.
Водночас голова Кінокомісії Ольга Райтер зазначила, що вони відкриті до співпраці і зараз працюють «на всі фронти». За її словами, створення бази акторів, як інших видимих результатів, слід очікувати на наступні роки. «Не все одразу, базами акторів мають займатись кастинг-агенства. Сподіваємось з попитом їхня кількість і професійний рівень ростиме. Ми ж маємо знати, де знайти інформацію», – повідомила Райтер. Крім того, існує гостра потреба у підготовці акторів для зйомок у фільмах, адже у Львові немає кіноакторської школи.
Якщо з базою акторів поки немає зрушень, то над каталогом знімальних локацій вже працюють. На сторінці у Facebook кінокомісія повідомила про те, що довідка локацій представлятиме Львів на міжнародних та українських кіноринках. «У команді чудові професійні фотографи, які саме і створюють лице Львова. Дуже скоро світ побачить Львів з нового ракурсу», – йдеться у дописі.
Попри непомітність змін у Львові все-таки знімають повнометражні стрічки. Зокрема автор фільмів «Штольня» та «Тіні незабутих предків» Любомир Левицький працює над новою молодіжною комедією під назвою #Selfieparty. Його події відбуваються на кордоні з Польщею, а для зйомок створили найбільшу декорацію у Західній Україні. Фільм планують випустити у травні 2016 року.
Фото з FB Віталія Соболевського
На початку листопада відбулася прем’єра нової стрічки режисера Тараса Химича «Легіон. Хроніки Української Галицької Армії 1918-1919». До слова, це перший в Україні документальний фільм, в якому використали найсучасніші технології надвисокої чіткості у форматі 4К. У зйомках брали участь професійні актори театру ім. М. Заньковецької та Л.Курбаса, а до створення фільму долучилися ветерани АТО та військові. Стрічку вже можна подивитися он-лайн.
Скріншот фільму «Легіон»
Дещо активніше справа просувається в межах міжнародного фестивалю короткометражного кіно «Wiz-Art». Формація два роки поспіль організовує конкурси кінопроектів, які потім повністю або частково фінансує. Цієї осені у Львові завершились зйомки шести таких фільмів, як-от «Згущівка» Катерини Горностай, «Чапля» Марії Пономарьової, «Зустріч» Жанни Озірної та «Останній Знак» Івана Федорича. Непересічною подією для регіону стали зйомки стрічки «Там, де сонце сідає» львівського режисера Тараса Дроня, який навчається у Лодзі.
Втім, на думку Олега Цьони, подібні проекти не означають розвитку «серйозного масштабного кіно». «Коли знімали «Той, хто пройшов крізь вогонь», я з Михайлом Іллєнком думав, що кіно в Україні мало би піднятися через молодих ентузіастів, оскільки зараз може знімати будь-хто з фотоапаратом в руках. На жаль, вже багато років нічого особливого не стається», – додав актор. Навесні цього року на екрани вийшла драматична комедія «Політ золотої мушки» режисера Івана Кравчишина, де Цьона зіграв одну з головних ролей. Цю «фільм-притчу» про життя в Галичині створили творчими силами західного регіону.
Зйомки якісного повного метру у Львові – рідкість, і ще й неприбуткова для тутешніх творців. До того ж, на будь-яких зйомках тут не заробляє навіть місто, адже немає окремої системи подачі заяв на їх проведення чи переліку послуг. Це одна з причин, чому створення кінокомісії стало необхідністю.
Читайте також: У Львові щороку знімають десятки фільмів, але місто на тому не заробляє
Нещодавно у Кіноцентрі відбулося кілька показів фільмів Олександра Фразе-Фразенка «Дім на сімох вітрах» та «Чубай» – останній повний метр кінорежисера, знятий у Львові. За словами автора, – і останній безкоштовний: «Я зараз завершую фільм «Акваріум в морі» про нью-йоркську групу поетів, потім буду знімати ще кілька фільмів у США. Не хочу знімати там, де нікому не потрібний». Головну ж проблему розвитку місцевого кіно режисер бачить у фінансуванні: «Вони (Кіноцентр – ред.) відкриті і сповнені натхнення, але в них немає грошей», – додав він.
Однак кінокомісія вже веде переговори з міською владою про збільшення видатків саме на підтримку кіновиробництва, а не операційний менеджмент. Потребу адміністративної та фінансової підтримки підтвердила й Ірина Магдиш. Мовляв, створити все на пустому місці без логістичної та інфраструктурної сфери – непросто. Втім вона наголосила, що в цьому руслі є великий потенціал: «Львів – місто з давніми кінематографічними традиціями. До війни тут було 30 кінотеатрів. Він може і повинен зайняти свою нішу в кіноіндустрії».
Тих, хто має стосунок до кіновиробництва, львівська кінокомісія запрошує на неформальне обговорення актуальних питань, яке відбудеться 19-20 грудня.
Слідкувати за розкладом сенсів в Львіському Кіноцентрі можна тут.
Підготувала Ірина Матвіїшин
