80 років повернення. Як у центрі Львова відновлюють церкву, яку знищила бомба

5006 0
«Великого бажайте», – казав свого часу ректор семінарії Святого Духа, а згодом митрополит і кардинал Йосиф Сліпий, який дуже хотів відбудувати знищений Святодухівський храм. Це була його остання мрія. Тож зараз мрію великого патріарха намагаються втілити у життя.

Церкву Святого Духа, що на вул. Коперніка, 36, яку раніше очолював Митрополит Йосип Сліпий, а згодом під час Другої світової війни зруйнувала бомба, планують відновити. Зараз тут знаходиться історична дзвіниця церкви та будівля Музею «Русалка Дністрова», проте вже зовсім скоро планують проводити Богослужіння та створити культурно-мистецький простір.

Нове життя незабаром отримає й площа, що біля церкви. Серед амбітних планів новопризначеного адміністратора храму, отця Павла Дроздяка, депутатів Львова та самої Галереї мистецтв, якій належить музей «Русалка Дністрова» – облагородити територію, облаштувати сквер, поставити тут лавочки та ліхтарі.

Місце духу, сили та молитви

Раніше на місці Церкви Святого Духа існував монастир домініканок і костел святої Катерини Сієнської. Їх у південно-західній околиці міста, у 1722-1728 роках побудували за кошти княгині Теофілі Вишневецької. Тоді за проєктом Мартина Урбаніка збудували барокову дзвіницю.

У 1783 році цісар Йозеф II для освіти та виховання греко-католицького духівництва заснував у Львові Духовну семінарію. Тут навчалися Маркіян Шашкевич та багато інших українських письменників та громадських діячів. Костел переосвятили на церкву Святого Духа.

Храм був однонавний, із напівкруглою апсидою. П’ятиярусний іконостас і вівтар розписав відомий львівський живописець Лука Долинський, різьбу виконав сницар Іван Щуровський.

Головний вхід до храму був зі сторони теперішньої вулиці Коперника. Наприкінці XIX ст. домініканський монастир перебудували, але храм залишили без змін. Лише встановили іконостас, криласи та казальницю. У церкві Святого Духа були пам'ятки з Манявського Скиту.

У 1888-1890 роках архітектор Сильвестр Гавришкевич спорудив новий семінарський будинок, використавши частину монастирського саду, у другій його частині спорудили головну пошту. На правому боці вежі була вмурована мармурова таблиця, присвячена 100-річчю Маркіяна Шашкевича, який отримав освіту в семінарії.

Макет церкви Сятого Духа авторства Ігоря Качора
 

У 1928 році тут розмістили Богословську академію. Проте 15 вересня 1939 року церкву Святого Духа разом з бібліотекою академії зруйнувала німецька бомба під час бомбардування міста. Від комплексу вціліла лише триярусна барокова вежа-дзвіниця.

Будинок відновили, проте церква так і залишилася в проєкті відбудови, який 1942 року розробив архітектор Євген Нагірний. У 1987 році зі західної сторони прибудували музейні приміщення. Тепер у вежі-дзвіниці розташований музей «Русалка Дністрова», що входить до відділу Львівської галереї мистецтв. За музеєм, на невеликій площі, встановили пам'ятник з бронзи засновникові «Русалки Дністрової» Маркіянові Шашкевичу.

Читайте також: «Як Фенікс». У Львові відкрили один з найстаріших храмів. Репортаж

У 2002 році об'єкт занесли до Державної програми відтворення пам'яток України. На території давнього храму двічі: у 1999 та 2006 роках вели археологічний нагляд за будівельними роботами.

Змінити та осучаснити

За словами нового адміністратора Церкви Святого Духа отця Павла Дроздяка, це місце досі залишається особливим, адже довгий час було простором народження духовенства католицької церкви, тогочасних будителів та просвітителів.

«Після зруйнування цього храму в часи Другої світової війни, останнім бажанням ще тоді неув’язненого патріарха Йосипа Сліпого було відбудувати це місце. Але, на жаль, ці мури так і залишились мурами. Останні 20 років незалежності всі знову говорили про відновлення цього простору, та, на жаль, і це залишилося на рівні розмов. І лише зараз цей процес розпочався», – каже отець.

Зараз у будівлі, де розміщені Музей «Русалка Дністрова» та дзвіниця, тривають ремонти, адже є проблеми з надмірною вологістю. Щойно все завершать, у невеличкому напів підвальному приміщенні каплички планують відновити молитви, а на першому та другому поверсі хочуть оновити музейні експозиції.

«З середини 80-х років у музеї була експозиція «Русалки Дністрової». Проте кілька років тому назріло питання, аби виставку змінити і осучаснити», – каже наукова співробітниця Львівської національної Галереї мистецтв ім. Возницького Віра Фрис.

За її словами, у новій експозиції спробують показати семінарійний період Маркіяна Шашкевича та період творення самої «Русалки Дністрової».

Речник Галереї мистецтв Василь Мицько додає, що крім оновлення експозиції, яка постане у сучасному і прогресивнішому стилі, приміщення перетворять на майданчик для спілкування та проведення конференцій.

Оскільки раніше поблизу дзвіниці була закладена капсула під церкву, відновити моління можуть не лише на першому поверсі в капличці, а й надворі.

Отець Павло Дроздяк розповідає, що коли отримав призначення, зрозумів, що тут не може бути парафія у класичному розумінні цього слова. Це має бути простір слова, адже це місце є музеєм першого літературного альманаху.

Більше того, у планах священнослужителя, аби воно стало особливим місцем, де крім молитви, збиратимуться літературознавці, письменники, журналісти та презентуватимуть свої книги чи обговорюватимуть цікаві теми.

Читайте також: Львівський храм, який має двох патронів і брата близнюка в Римі

«Гарним місцем зустрічі і молитви може стати не лише капличка в дзвіниці та музеї, а також простір навколо будівлі. Тому зараз пріоритетним завданням є впорядкувати простір, поставити тут пам’ятний знак, який і буде місцем молитви. Парафія тут маленька, то ж, гадаю, що молитися тут надворі, біля пам’ятного знаку, зможемо вже з вересня. Якщо будуть несприятливі погодні умови, будемо це робити всередині», – каже отець.

Зараз місце, про яке каже отець Павло Дроздяк, є занедбаним. Територія частково обгороджена парканом, за яким проросла висока трава. У 80-х – на початку 90-х років кафедра археології Львівського національного університету проводила археологічні розкопки на наявність поховань. Проте вони тривали недовго. Цілком ймовірно, що розкопки відновлять, тому сквер планують облаштувати так, аби це можна було зробити безперешкодно.

Одним з ініціаторів змін у просторі є депутат Львівської міської ради, помічник гендиректора Львівської галереї мистецтв імені Б. Возницького Ігор Зінкевич.

«На вулю Коперника буде ще один простір молитви та відпочинку. Два роки тому ми вже почали певні відновлювальні роботи. Зараз уже складений план оновлення території, проєкт передали для погодження. Добре, що задіяні всі три складові: місто, яке має земельну ділянку, церква, яка орендує ділянку і музей, який хоче допомогти. Об’єднавшись разом, зможемо зробити більше», – каже Ігор Зінкевич.

За його словами, якщо цього року ще приймуть рішення про відновлення території і віднайдуть фінансування, а це в межах 250-300 тисяч гривень, то по контуру церкви обкладуть плиткою, поставлять невелике загородження, всередині висадять дерева та розмістять лавки.

«За проєктом є можливість не закладати все плиткою, а лише по контуру. Це дасть можливість безперешкодно, в разі потреби, проводити археологічні розкопки. Поставивши кілька лавочок, облаштувати нормальне освітлення. Це місце стане гарним сквером для відпочинку та молитви», – додав співрозмовник.

Читайте також: У Львові хочуть здійснити мрію Йосифа Сліпого – відродити простір історичного храму в центрі міста

Музей «Русалка Дністрова» у Львові присвячений першому західноукраїнському альманаху «Русалка Дністровая». У семінарній церкві навчалися творці «Русалки Дністрової»: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. У 1833 році М. Шашкевич організував гурток «Руська трійця», з якого почалося національне літературно-культурне відродження в Галичині. В обхід цензури за підтримки слов’янських діячів молодим ентузіастам вдалося видати у 1837 році в Будайській друкарні Пештського університету альманах «Русалка Дністрова», який був написаний народною мовою. І саме «Русалка» була, за висловом І. Франка, «явищем наскрізь революційним».

Ольга Шведа

Фото Тараса Бабенчука, Центру міської історії та зі сайту Фотографії старого Львова

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Репортаж Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!