Як зробити громаду успішною. Розмова з керівником Асоціації рад Львівщини

2152 0
Тема заробляння коштів та залучення інвестицій є болісною для громад Львівщини, особливо – в час пандемії та економічної кризи. Містечка та села області, що раніше чекали на гроші з Києва, тепер мають перебудувати свою роботу – провести якісний економічний аналіз, створити ефективні стратегії, щоб визначити, в якій саме галузі вони можуть бути успішними.

Щоб дати громадам ключі до перетворень, цього року на Львівщині оновили Асоціацію місцевих рад «Ради Львівщини». Виконавчий директор Асоціації, підприємець та керівник ТзОВ «АйКю Холдинг» Андрій Якимів розповів Тvoemisto.tv, з якими найбільшими проблемами об’єднані громади зіштовхуються і як, власне, їм знайти шлях до змін.

Інвестори та ефект масштабування 

Про які найбільші проблеми говорять сьогодні у громадах?

Здебільшого, до цього часу громади жили за принципом «вікна-двері». Треба було замінити вікна, поремонтувати дах, зробити освітлення чи виконати капітальний ремонт чогось. Також потрібно забезпечити фінансування захищених статей. Так склалося, що у громадах переважно мислять витратним методом.

Інфраструктура є надзвичайно амортизована, зруйнована і для відновлення треба шукати окремі рішення. Інвестор, який заходить на таку інфраструктуру, заслуговує, чесно кажучи, поваги, адже з орендою території чи приміщення хочеться мати електропостачання, каналізацію, питну воду, заїзд на ділянку. Якщо цього немає – це додаткове навантаження на інвестора. У такій співпраці інвестор може бути каталізатором, який допоможе громаді вирішити певну проблему, зробить село чи містечко більш економічно привабливим для життя.

То як їм залучити на свою територію інвесторів? 

Хочемо допомогти їм з інвестиційними проєктами. Наприклад, є запит на інвестування серед пересічного мешканця Львівщини, який готовий вкладатись у невеличкі крафтові проєкти, сільське господарство та рекреацію. Ми хочемо стати майданчиком між владою, громадою та інвестором.

Читайте також: Скільки Львів отримає від акцизного податку та на що можуть піти кошти

Наприклад, інвестор може взяти в оренду водойму для рекреації і створити там 5-10 робочих місць. Він реєструє свою діяльність у громаді, сплачує податки. Кожна інвестиційна гривня, що заходить у проєкт, супутньо мультиплікаційно залучає додаткові ресурси. Це ефект так званого інвестиційного мультиплікатора. Якщо ми говоримо про будівельну галузь, то одна гривня, інвестована туди, залучає у супутні галузі ще 10 гривень.

Тому ми б хотіли попрацювати з інвестиційними проєктами громад, де можлива рекреація, створення ферми, де може бути виробництво, місце для логістики. Плануємо підключити фахівців, аби підготувати інвестиційні пропозиції, зробити промоцію громад для потенційних інвесторів. Ми не мусимо стати інвестиційною нянею, але ми можемо дати супровід, щоб інвестору і місцевій владі вдалося успішно реалізувати проєкти. Є багато хороших ініціатив, але на початках виникають труднощі з комунікаціями, ми хочемо тут допомогти.

Асоціація «Рад Львівщини» існує з 2003-го року. Які її цілі зараз?

У різні часи Асоціація мала різне завдання. Її засновниками виступили Львівська обласна рада та шість районних рад. У січні цього року відбулося засідання загальних зборів Асоціації, де вирішили її перезавантажити. За ініціативою голови Львівської обласної ради Ірини Гримак, тепер Асоціація має стати реальним інструментом, що впливатиме на позитивні процеси та зміни у громадах. Щоб ми могли перейти до конкретних ідей, проєктів, програм та співпраці із ОТГ.

Скільки громад уже доєдналися до вас?

На Львівщині створено 73 об’єднаних громади, 7 районних рад і є обласна рада. Ми хочемо доєднати до членства в Асоціації усіх. На етапі загальних зборів 5 січня у нас було 26 членів. Сьогодні маємо 51 члена – це обласна рада, 7 районних рад і 43 місцевих рад. Залишилися ще 30 громад, які зараз у процесі ухвалення рішень.

Читайте також: Рухнула епоха. Чому «Полярон» був не просто заводом

І що це дасть їм у перспективі – для кожної громади?

Не важливо, чи є громада нашим членом, ми відкриті до комунікації та співпраці з кожною ОТГ. Членство в Асоціації відкриває для них можливості правової та проєктної роботи. Оскільки проєкти є доволі вартісними, для членів Асоціації будуть особливі пільгові умови з додатковими опціями. Будемо скеровувати зусилля на розвиток громад-членів. Нам потрібно буде зростати, бо 73 громади – це великий актив.

Яку допомогу вона може отримати?

Асоціація до цього не мала визначеної підготовленої власної стратегії. На одних бажаннях та очікуваннях нічого не збудуєш. Тож, щоб почати працювати з громадами із конкретними кейсами, на стратегічній сесії Львівської обласної ради 29 січня ми запропонували 6 стратегічних напрямків роботи. Це освітній блок, міжнародна співпраця, місцевий економічний розвиток, івент-індустрія, промоція та безпечна і комфортна громада.

Перші наші кроки – запустити освітній проєкт для громад «Управління знаннями територіальної громади» для підвищення компетенцій громад, що дотичні до управління і впливають на життя громади.

Це життєво необхідно для громад

Йдеться про освітні тренінги, що дадуть управлінцям певні навички. Ми уже запропонували перші тренінгові майстер-класи із проєктного менеджменту і пошуку фінансування проєктів. Бо це не тільки в тренді, це життєво необхідно для громад. Вони мають розуміти свої можливості, ресурси та потенціал. Навіть ті громади, які почали функціонувати раніше, мусять себе ще дослідити.

Також на рівні обласної ради є чимало цільових програм та ініціатив. Зокрема, триває другий етап конкурсу проєктів місцевих ініціатив (до 500 тис. грн) – на нього зареєстровано 2 216 заявок. Є громади-рекордсмени, які подали більше сотні проєктів. Таким чином, громади шукають додатковий ресурс і можуть доотримувати левову частку чи половину коштів на реалізацію важливих інфраструктурних речей. Також нещодавно стартував конкурс проєктів регіонального розвитку (від 1,5 млн грн).

Читайте також: Продукти з'їмо самі. Як ресторани у Львові пішли на новий локдаун

Крім цього є багато зовнішніх програм, які фінансуються міжнародними донорами за посередництва міжнародно-технічної допомоги, де можна подаватися на різні фонди.

Зокрема, варто згадати про угоду мерів за економічне зростання по лінії Європейського союзу. Розмір гранту – до 1 млн євро, останній день подачі заявок був 6 квітня. Я був, чесно кажучи, здивований, коли побачив, що підписантами угоди є Кам’янка-Бузька, Львів, Самбір,Трускавець, Золочів, Пустомити, с. Нове Місто. А інші? Тішуся, що Золочів уже підготував заявку. Також ми подавали заявку спільно з Самбором.

Можете назвати якісь успішні приклади із реалізації проєктів громадами?

Прикладів є насправді багато. Приміром, у Бориславі за міжнародні кошти відкрили музей-аптеку на честь винахідника гасової лямпи Йогана Зега.

Музей-аптеку у Бориславі відкрили у січні цього року

Багато проєктів з’явилося у межах транскордонної співпраці за посередництва Асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна». Зокрема, траспортний проєкт Перемишля та Нижанкович  допоможе громаді селища відновити дороги та встановити вуличне освітлення. Ключовим заходом ініціативи щодо покращення навколишнього середовища у гміні Ксєнжполь та у Червонограді є відновлення очисних споруд у цьому містечку. Придбати автомобілі та спеціалізоване медичне обладнання для лікарень у Сокалі дозволить проєкт підвищення доступності до медичного обслуговування.

Читайте також: Конструктор для дорослих. Як у Львові ремонтують і модернізують літаки-винищувачі

Ми зараз ведемо переговори з колегами з USAID, щоби перетягнути певні програмні речі на Львівщину. На жаль, їхні програми в основному націлені на центрально-східну Україну. Вони пропонують створення кластерів, стимулюють крафтовий агросектор, забезпечують трансфер технологій та допомагають із закупівлею обладнання. Але у донорів склалася думка, що на Львівщині все добре і ми не потребуємо підтримки. Це треба змінювати.

Плануємо кілька проєктів цього року реалізувати за підтримки Українського культурного фонду. Зараз ще спілкуємося з U-LEAD у межах співпраці зі стратегування Східницької та Шегинської громад. Хочемо відібрати ще кілька пілотних громад із залученням експертів – розробити стратегії цих громад, щоб вони могли далі розвиватися.

Все-таки ключовим напрямком є місцевий економічний розвиток. Якщо громада заможна, то вона може якісно оновлювати свою інфраструктуру, покращувати якість життя, втілювати інновації, розвивати креативну індустрію. Тоді мешканці захочуть залишатися на цих теренах, реалізовувати свої підприємницькі та інші ініціативи. Тому наше завдання – дати громадам можливість утверджуватися в економічному розвитку. На жаль, багато хто виїжджає зараз за кордон на сезонні роботи. Ми б хотіли попрацювати з їхнім потенціалом, аби давати їм можливість залишатися у громадах.

Найлегше продати, але краще щось створити

Насамперед ми говоримо про інвестиційні паспорти громад. Громади мають зробити для себе внутрішній аудит, провести якісний економічний аналіз. Найлегше продати, але краще здати в оренду, а ще краще щось створити! Мені б хотілося, щоб громади перейшли у цю третю фазу (масштабування), щоб бачили додану вартість, змінювати свою територію, формувати креативні потужні проєкти із появи нових виробництв, сміливих підприємницьких рішень.

Чому б не створити кредитні місцеві спілки, які могли б дофінансовувати дрібне, мале мікропідприємництво? Чому б не відмовитися зберігати гроші у подушках чи метрах квадратних, а створювати кооперації? Чому б сільськогосподарським невеличким самоосібникам не об’єднуватися в кооперативи? Про це далекоглядно говорив, а ще більш ефективно робив Митрополит Андрей Шептицький. «Через кооперацію, через організацію, через згуртування наших сил, через порядок і єдність ми вдесятеро множимо наші економічні сили, наш здобуток… Як будемо разом триматися, то в кожнім ділі будемо сильніші», – писав він.

Є, скажімо, проєкт «Як Бджола» – вони беруть ділянки, назовні викидають пропозиції, що планують засадити саджанці і зібрати врожай, і кожен може зробити свій внесок, стати співучасником і претендувати на дивіденди, прибутки. Це цікаво. Бо хто хоче інвестувати у сільське господарство і має 20-30 тисяч гривень (за які не відкриєш бізнес), може стати частинкою кооперації і мати прибуток, замість того, щоб переводити заощадження у долари і тримати, адже один відсоток річних вже нікого не цікавить. 

Чому не може на Львівщині з’явитися приклад, як в Івано-Франківську – «Промприлад. Реновація», де вони змінили цілу культуру промислової зони у місті і вийшли на рівень топового управління із залученням потужних гравців.

Чи вплинула пандемія на прихід інвесторів та розвиток громад?

Найбільше пандемія вплинула на розвиток місцевої івент-індустрії та туризму. Було б гарно вивести ділову гостинність, що добре розвинена у Львові, за межі обласного центру. Конференції можна проводити не тільки у Львові чи Трускавці. Є інші гарні локації, і не тільки у межах гір.

Маємо у планах створити регіональне конференц-бюро. Ми готові пояснити громадам, що для цього потрібно, щоб поселити, розмістити людей, забезпечити конференц-сервіс. Багато запитів на такі конференції є за межі Львова. І це було б додатковим заробітком для громади. Тут карантинні заходи стають великою перепоною.

Також хочемо працювати активно у контексті фестивалів, крафтових ярмарків. До карантину у межах області відбувалися кілька сотень різного формату заходів, від свята дерунів, встановлення рекорду на випічку найдовшого багету до фестивалю «Підкамінь» чи Бойківських фестин. Це наша спільна візія з керівництвом обласної ради, щоб за 3-5 років вийти на результат, аби у кожній громаді були 1-2 потужних івенти у рік, щоб ми могли бачили колорит території, підтримувати молодіжні ініціативи, активності за участі відомих спортсменів, проводити благодійні марафони на підтримку соціальних ініціатив.

Читайте також: Кабмін підготував порядок виплат ФОПам. Хто і як зможе отримати 8 тисяч грн

Чому крафтовий ярмарок проводять у Львові і ще у 2-3 громадах? Мені приємніше бачити, як організовується свято сиру і вина у Закарпатській області, з залученням кілька сотень крафтових виробників, ніж свято сиру і вина у Львові, де присутні лише півтора десятка.

Завдання знайти магніт

Ми можемо знайти якісні локації у територіальних громадах, що можуть стати магнітом, щоб це було масштабно і потужно. Проводити тут, скажімо, фестиваль повітряних куль, рок-концерти, створювати нові формати спільно з громадами.

Можна організувати заходи у підтримку реновації чи відновлення пам’яток історичної культури, тих же замків. У нас є ідея провести біля палацового комплексу Фредрів-Шептицьких благодійний концерт для того, щоб відродити у цій місцевості життя. Скільки є цікавих зруйнованих пам’яток. То чому навколо палацу, муру чи руїн не провести такі івенти? Те, що не можна відновити, можна законсервувати і змінити цей простір.

Палац Фредрів-Шептицьких у селі Вишня (Рудківська ОТГ)

І тут йдеться про промоцію громади, брендування території, розуміння, хто ми є на клаптику свого регіону. Ось карпатський регіон себе ідентифікує, а як ідентифікувати Городок чи Самбірщину, де є мощі св. Валентина чи ціла плеяда потужних історичних та культурних постатей – вихідців? Там теж можна організувати туристичний кластер.  

Треба запустити громаду у смартфоні

Також важливим напрямком сьогодні є цифровізація – громада у смартфоні. Є багато рішень, які спрощують життєдіяльність, але вони ще не працюють. Тобто, як стати на чергу в дитячий садок, як записатися до лікаря, як сплатити штраф чи оплатити комуналку. У Львові ми звикли до стандартів, які вже працюють. Асоціація може стати у цьому плані промоутером і рушієм цифрових змін.

А що робити із громадами, які не мають таких локацій, технологій, де немає роботи? 

Так, громади перебувають на різному старті. Хтось має переваги у транспортній інфраструктурі, цікаву рекреацію, пам’ятки чи природні ресурси. Безумовно, за якісного менеджменту вони будуть вигравати. Але треба формувати якісну проєктну команду і працювати у кожній громаді, навіть, якщо вони не мають такої конкурентної переваги – треба шукати якусь місцеву особливість.

Було б правильно провести якісне дослідження та економічний аналіз, подивитися на ресурси і покреативити.

Громадам треба навчитися заробляти

Так, є громади, де індекс податкоспроможності на рівні менше одиниці – їм набагато складніше, але їм треба навчитися зростати у заробітку, збільшувати свою дохідну частину бюджету, шукати рішення для залучення інвестицій і додаткового фінансування, налагоджувати партнерські стосунки з міжнародними організаціями.

Туристична рекреація – це не тільки гори, а гастрономічний туризм – не тільки Львів. У нас є безліч цікавих локацій. В Україні є прекрасні приклади, коли села об’єдналися в агрокооперацію і десятками, сотнями гектарів засаджують цілі плантації із промисловим виробництвом та експортом в інші країни. Просто керівнику громади треба взяти в автомобіль 2-3 якісних менеджерів і подивитися на позитивні приклади інших громад. Важливо створити ланцюжки доданої вартості – не точково створювати молочні ферми, а створювати для них переробку і збут.

Є прикладові громади, що мають потужний бізнес і гравців на своїй території. Це, зокрема, Городоцька, Давидівська ОТГ. Можна взяти активи аграрних науково-дослідних інститутів і створити тут державно-приватне партнерство для того, щоб запустити інвестиції для аграрного кластеру у цих регіонах, вирощувати культури, які колись славилися далеко за їх межами.

Читайте також: Місця-магніти Львівщини. Куди поїхати на вихідні

Ми бачимо Славське, де група «OKKO» багато років розпрацьовує варіант будівництва гірськолижного курорту. Така громада має кращі можливості вирішувати свої проблеми. У нас є багато закладів профтехосвіти. Є проєкти від Світового банку на модернізацію навчальної бази трьох закладів профтехосвіти у нашій області. Там проведуть ремонтні роботи, нададуть кошти на закупівлю обладнання для підготовки спеціалістів.

Громадам треба навчитися заробляти гроші. Успішність громад в їхніх руках, і він залежить від створення коаліцій з приватним сектором та міжнародними організаціями. Громади повинні мати стратегію розвитку, але не для паперу, а як дороговказ, за яким громада буде жити і досягати цілей. Далі проєктна робота, пошук фінансування, залучення партнерів, інвесторів і – вперед.

Розмовляла Христина Гоголь

Партнерська публікація

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!