ілюстративне фото: lviv1256.com

ілюстративне фото: lviv1256.com

Прийняли, але не доопрацювали. Що не так із законом про поліетиленові пакети

3136 0
Закон має почати діяти через шість місяців після його прийняття, тобто 1 січня 2022 року, а заборона на розповсюдження пакетів – з 1 квітня 2022 року.

Верховна Рада 1 червня ухвалила законопроєкт №2051-1, яким заборонила розповсюдження пластикових пакетів. Його підтримали 297 народних депутатів. Згідно з законом, під заборону потрапили тонкі, дуже тонкі і оксорозкладні пластикові пакети. Tvoemisto.tv з'ясовувало, чим різняться ці пакети, і що думають про закон підприємці, які виготовляють поліетиленові пакети, а також активісти громадських організацій.   

        Що таке надтонкі, тонкі і оксорозкладні пластикові пакети? 

У Законі №2051-1 вказують, що надтонкі пластикові пакети мають товщину стінок менше 15 мікрометрів (0,015 мм), а тонкі пакети мають стінки товщиною від 15 до 50 мікрометрів (0,015 – 0,05 мм). Оксорозкладні пластикові пакети виготовляють з матеріалу, який складається з поліетилену й оксорозкладних домішок. Ці домішки додають в пакети, щоб прискорити їх розкладання під дією кисню та ультрафіолотового випромінювання на окремі дрібні фрагменти.

Ці пакети не можна буде розповсюджувати в закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування і надання послуг.  Винятком будуть лише надтонкі пластикові пакети, які використовуватимуть як первинне пакування. Якщо, наприклад, супермаркет запакував у такий пакет крупи, сиру рибу чи м’ясо, то це вважається первинним пакуванням. Такі надтонкі пакети можна буде й продавати, однак уряд має встановити за них таку вартість, яка стимулюватиме покупців їх не купувати. 

Читайте також: Верховна Рада заборонила розповсюдження пластикових пакетів. Які за це штрафи

В законопроєкті №2051-1 також йдеться про маркування, яке має бути нанесене на кожен біорозкладний пакет. Біорозкладні пакети мають відповідати усім європейським стандартам, а якщо це не так, то не можна на пакетах вказувати слова «біо», «біопакет», «біорозкладний» тощо. 

Що кажуть підприємці? 

Законопроєкт ухвалили, однак виробники пластикових пакетів не розуміють, що саме заборонено. Керівник ТзоВ «Галпакет» Роман Кміть пояснює, що саме незрозуміло в законі і як можна було б його покращити. 

«Ми, як виробники, не розуміємо, які пакети заборонили. В законі вказано, що це пакети товщиною від 15 до 50 мкм, але не пояснюється, як рахувати. Ми, наприклад, коли списуємо сировину, то рахуємо товщину двох стінок разом», – каже він у коментарі Tvoemisto.tv.

Якщо одна стінка має товщину 25 мкм, то, рахуючи дві стінки, разом буде 50 мкм. 

«Тобто якщо розуміти товщину 2 стінок, то великі супермаркетівські майки лишаються дозволені, а прозорі пакети типу маєчки чи вишиванки, які мають товщину 20-25 мкм, заборонено», – додає керівник підприємства.

Тонкі пакети заборонили, каже він, бо вони важкі в утилізації і їхнє призначення практично одноразове. Один раз прийшли в магазин, принесли продукти в пакеті додому, а тоді бездумно його викинули у смітник, бо на ньому з’являються розриви чи втрачається товарний вигляд. А товсті пакети, які поки не припадають під заборону, можна використати ще другий і третій раз, доки вони не втратять своє функціональне призначення.

Читайте також: Чим замінюють поліетиленові пакети львівські супермаркети. Фото

Заборона пластикових пакетів, за його словами, не вирішує екологічну проблему, бо має бути глобальніше рішення. Проблему потрібно вирішувати на рівні збору утилізації сміття. 

«У нас під утилізацією розуміють спалювання або заривання у землю. У всьому розвинутому світі ставлять сміттєпереробні комплекси. Якщо прийняття цього закону позиціонують як рух України в європейському напрямку, то потрібно й підходити до цього по-європейськи – вирішувати проблему зі сміттям, як у Європі», – каже Роман Кміть. 

Отож, насамперед, потрібно було б вирішити питання зі сміттєпереробкою, а тоді вже одним з допоміжних важелів цього закону буде зменшення об’ємів споживання пластику. 

«Другою складовою є використання вторинної сировини, оскільки пластик можна використати кілька разів. Зрозуміло, що мусить добавлятися первинна сировина для деяких видів продукції, бо лише з вторинної цього не зробиш», –  говорить він. 

Наступна проблема полягає в самій сировині. Екосировину виготовляють на основі крохмалю з картоплі та кукурудзи. Однак вона все одно не на 100% складається з крохмалю, бо в ній є якісь композити, що дають можливість пластифікації і кріплення молекулярних зв’язків для товарного зовнішнього вигляду і виконування функціональних можливостей. 

«Наскільки мені відомо, є декілька заводів у Європі, які виготовляють цю сировину з крохмалю. Вона значно дорожча від поліетилену і її не вистачає на європейському ринку, тому там вже є якісь пом’якшення: сам покупець вирішує, який пакет йому купити – паперовий чи поліетиленовий», – каже Роман Кміть. 

Читайте також: 75 копійок замість 50. Як бізнес Львова зреагував на обмеження використання поліетилену

В такому випадку навіть використання паперових пакетів не вирішує проблем екології. Навіть заклади харчування використовують паперові пакети разом з поліетиленовими, щоб вони не намокали. А до паперових пакетів теж додають якусь плівку, пояснює Роман Кміть. 

За словами Романа Кмітя, об’єми споживання поліетиленових пакетів з початком розвитку паперової галузі суттєво зменшилися, особливо це сталося з початком пандемії коронавірусу. Однак сказати, в якому об’ємі зараз виготовляють пакети важко. 

Що думають про закон активісти? 

У коментарі Tvoemisto.tv про ухвалу законопроєкту і його складову розповіла виконавча директорка ГО «Zero Waste Lviv» Ірина Миронова. Вона каже, що коли дотримуватися закону, то він може мати позитивні наслідки для екології, однак є певні недопрацювання. Перш за все, заборонили оксорозкладні пакети, у них є спеціальна добавка, яка допомагає пакетам розсипатися на мікропластик. Потім, якщо ці пакети потрапляють у навколишнє середовище, то дуже забруднюють його. 

«Ці пакети промотували як біорозкладні. Позитив цього закону хоча б у тому, що вже остаточно заборонили оксорозкладні пакети, однак використання супермаркетами тонких пакетів для первинного пакування потрібно теж якось узгодити на законодавчому рівні», – каже вона. Йдеться про те, що виробники пакетів і супермаркети були відповідальні за їх використання. Тобто якщо пакети використовуватимуть як первинне пакування, то потрібно, щоб сам супермаркет їх збирав і утилізовував. 

Читайте також: У Євросоюзі перестануть продавати пластиковий посуд та інші пластикові дрібнички

«Тому цей закон він частково дієвий, але добре аби був прийнятий закон про відходи, який передбачатиме цю розширену відповідальність виробників», – додає вона.

Третя річ у законі – біорозкладні пакети, які мають бути підтверджені певним стандартом. В одній з торгових мереж, за її словами, вони вже продаються, на них вказано, що їх можна компостувати в промислових умовах. Зазвичай, поліетиленові пакети використовують лише один раз, і викидають одразу ж після приходу з магазину. Якщо утилізовувати біорозкладні пакети так само, то різниці між пакетами не буде жодної. 

«Біорозкладні пакети мають право на життя. Європейські колеги кажуть, що наявність таких біорозкладних пакетів полегшує справу з впровадженням роздільного збору органіки», – зазначає директорка. 

Львів є першим містом в Україні, яке збудувало станцію компостування, що на вулиці Пластовій, 13. Якщо звичайні пластикові пакети потрапляють на станцію, то їх потрібно додатково вилучати, що забирає час і ресурси. 

«Коли в майбутньому всі пластикові пакети будуть заборонені, а в доступі будуть лише біорозкладні, це здешивить логістику збору органічних відходів», – додає вона. 

Коли закон набуде чинності? 

Закон має почати діяти через шість місяців після його прийняття, тобто 1 січня 2022 року, а заборона на розповсюдження пакетів – з 1 квітня 2022 року

За безоплатне чи платне розповсюдження поліетиленових пакетів закладами харчування чи торгівлі та послуг законом передбачено штраф від 8,5 тис. до 17 тис. грн, а повторне порушення каратиметься штрафом у розмірі від 17 тис. до 34 тис. грн. Якщо поліетиленові пакети буде безоплатно розповсюджувати інший суб’єкт господарювання, то передбачено штраф у розмірі від 1,7 тис. до 3,4 тис. грн

Софія Шавранська

Повна або часткова републікація тексту без згоди редакції заборонена та вважатиметься порушенням авторських прав.

Вибір Твого міста

+
Щодня наша команда працює над тим, щоб інформувати Вас про найважливіше в місті та області. За роки своєї праці ми довели, що «Твоє місто» - це медіа, якому справді можна довіряти. Долучіться до Спільноти Прихильників «Твого міста» та збережіть незалежне медіа для громади. Кожен внесок має значення!