Скоро почнаеться літо і львів’яни знову говоритимуть про брак у місті водойм. Tvoemisto.tv дізналось, що потрібно для того, аби львівська річка Зубра, що тече через Сихівський ліс, стала чистою, на якому етапі перебуває її відновлення і чим вона важлива для міста.

Львів географічно розташований на європейському вододілі, звідки беруть початок витоки чотирьох річок: дві з них впадають у Чорне море, а дві – у Балтійське. На самому початки містяни забруднюють свої річки. У Львові, як і в інших містах, практика зливати каналізацію у річку існувала від часу її появи, але в Європі відмовились від цього всередині 20-го століття. Сьогодні є чимало варіантів каналізування, що дозволяють мінімізувати забруднення річок. Про це говоримо з ініціаторами порятунку річки Зубра у Львові – керівницею управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександрою Сладковою та дослідником міста, гідрологом, діґґером Андрієм Риштуном. 

Чия відповідальність?

Річка Зубра тече через парк Івана Павла ІІ на Сихові. Ще 40 років тому тут було озеро площею у 20 гектарів, а зараз площа усіх доступних для мешканців водойм Львова становить лише 18 га. Річка дає життя флорі, фауні і людям.

Читайте також: Не лише Полтва. Львів міг би бути містом 400 озер

За словами Андрія Риштуна, те, що каналізацію зливають у підземну Полтву, допустимо, тому що на ній є водоочисні споруди, що справляються зі стоками. Зі Зуброю історія зовсім інша – вона є повністю живою річкою зі своєю екосистемою і зі забрудненнями змушена справлятися сама. 

«Перш за все, потрібно вирішити ситуацію з каналізацією, а потім вже питання фізичного очищення русла річки. Для цього потрібно мало. Наприклад, нещодавно ремонтували вулицю Хуторівка на Персенківці, де є велика труба, що, за нашим моніторингом, дає половину всього забруднення в Зубрі. Коли все було розкопано, можна було від’єднати каналізаційний стік від «дощівки» (дощової каналізації – Ред.) і Зубра вже стала б удвічі чистішою. Але цього не зробили», – говорить Андрій Риштун.

Така ж ситуація, за його словами, на вулиці Хоткевича, де є велика труба від кількох багатоповерхівок – ще давно, коли там забивалася каналізація в під’їздах, її перепідключали у «дощівку».

«Будинки мають бути підключені до мереж каналізації або мати місцеві очисні споруди. Ці проблеми можна було усунути на етапі реконструкції Хуторівки, але цього не зробили, хоча міський голова обіцяв очистити Зубру», – додає дослідник Львова. 

Минулого року Олександра Сладкова ініціювала очищення Зубри, на що виділили кошти з природоохоронного фонду. Тоді разом із ЛМКП «Львівводоканал» та Сихівською районною адміністрацією дослідили дощову каналізацію і виявили там стоки, що мали б іти в побутову каналізацію. Це сталось через незаконні підключення побутової каналізації та стоки з автомийок.

Читайте також: Мандрівка Озерами Львова

Водночас керівниця відділу звернень громадян «Львівводоканалу» Уляна Горбата каже, що підприємство не відповідає за дощову каналізацію, а лише «за водопостачання і водовідведення», тож не впливає на від'єднання побутових врізів від дощової каналізації. За «дощівку», за її словами, юридично відповідають районні адміністрації міста.

Натомість у Сихівській адміністрації відповіли, що на вулиці Хуторівка, де є труба, що забруднює річку, ремонтували лише дорогу, за що відповідає «Львівавтодор». 

Що робить міська рада?

Олександра Сладкова розповідає, що управління працює над відключенням джерел забруднення річки від дощової каналізації.

«Кожен відключений незаконний стік – це плюс екосистемі. Таких підключень є десятки і постійно виявляються нові. У багатоповерхівці може жити стільки ж людей, як в невеликому селі, а таких будинків на одній вулиці може бути 30-40. І якщо каналізація в одній будівлі підключена неправильно, це все йде в річку», – говорить керівниця управління екології.

За її словами, 100 приватних будинків чи неканалізоване село не створюють такого навантаження, як багатоповерхові будинки.

Аби дізнатися, чи ваша каналізація підключена до загальноміської, говорить Андрій Риштун, треба просто подивитись, чи приходить рахунок за водовідведення. Якщо він є, то є і підключення до каналізації, якщо ж немає, то варто докласти зусиль, аби це виправити. Для початку – звернутись у «Львівводоканал».

Читайте також: Біля Сихова на річці Зубра може з'явитись громадський простір і велопроменад

Олександра Сладкова розповідає, що місто за останні роки багато вклало у каналізування вулиць, але мешканці не поспішають підключатися до стоку, тому що потрібно оплатити підключення будинку до загальноміської труби. 

«Частина Львова, що належить до басейну Зубри, не є настільки великою, щоб вбити річку повністю, але з кожним роком її стан погіршується. Це особливо очевидно рибалкам, які бачать, як зменшується біорізноманіття та кількість життя в річці», – додає чиновниця.

У деяких випадках, як-от вулиця, де живуть 20-30 людей, недоцільно витрачати міські гроші на каналізування. Тут, говорить Олександра Сладкова, краще встановлювати місцеві очисні споруди, коректно їх обслуговувати та очищати побутові стоки на місці. Вже очищену воду з будинків разом з неочищеною дощовою водою можна скидати в річку. Місцеві очисні споруди, пояснює вона, – це закопаний під землю бак зі специфічними бактеріями, до якого підключений кисень. Раз на рік приїжджає машина і відкачує з баку намул, що утворився.

«За чинним регулюванням правопорушень щодо забруднення довкілля, покарати мешканців за незаконний скид фекальних стоків є вкрай важко, а штраф – мінімальний. По суті, такої практики немає з 2009 року. А підключення до центральної каналізації або встановлення місцевих очисних споруд потребує ініціативи, часу та коштів – невеликих, у порівнянні зі завданою довкіллю шкодою», – каже Олександра Сладкова.

Ситуація може змінитися тоді, вважає керівниця управління екології, коли фінансово вигідніше буде очищати свої стоки або підключатися до централізованої каналізації, а не продовжувати шкодити природі.

Практичні люди

Також великою проблемою для Зубри є автомийки, зокрема самообслуговування, що зливають у річку відходи.

«Миючі засоби і залишки масла формують плівку, що не пропускає у товщу води кисень, і вбивають бактерії, що природно займаються очищенням річки. Ці бактерії очищають воду  від органічних, у тому числі і фекальних, забруднень», – розповідає Олександра Сладкова.

Ще одна складова забруднення Зубри – це неканалізовані села нижче за течією, що зливають стоки, а з ними часто і побутове сміття, у річку. Відходи затримуються в коренях дерев і кущів на берегах, накопичуються в бобрових заплавах.

Читайте також: Що має побачити кожен львів'янин. Піскові озера

«Селянам це може не подобатися і часом вони вирішують «прочистити» річку – вирізають дерева, кущі, боброві дамби, щоб не розливалася вода і не збиралося, а пливло далі, до наступного села, сміття. Тобто русло річки чистять не задля догляду, а щоб стік зі сміттям рухався без перешкод. Також «спрямлення» русла дозволяє задіяти в господарстві землі, що раніше були частиною заплав річки», – пояснює керівниця управління екології ЛМР.

Вона додає, що розчистка русла – це боротьба з наслідками, а в першу чергу варто перестати забруднювати річку побутовими стоками і твердими відходами. Для цього потрібна співучасть усіх сторін, в тому числі – і мешканців. 

«Хтось скаже, що водозабір для Львова здійснюється не з річок, а зі свердловин. Але саме річковою водою поливають рослини, що ми їмо, і напоюють свійських тварин», – додає Олександра Сладкова.

Читайте також: Які озера відновлюватимуть цього року у Львові. Перелік

В опитуванні про пріоритети природоохоронного фонду Львова на 2021-й рік, як і торік, із величезним відривом лідирує пропозиція «Очищення витоків русла річки Зубра», пише Олександра Сладкова на своїй фейсбук-сторінці. Долучитися до голосування може кожен львів’янин.

Ольга Бовкун

Фото авторки

Відео Тараса Бабенчука

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.